Оладки, жаби і ставок: як живеться пораненому лелеці у сім'ї волинян

Молодий лелека, який понад півроку тому перебував на межі життя і смерті, прижився на обійсті своїх рятівників, родини з села Мельники.

Наприкінці минулого літа його знайшли ледве живим: з поламаним крилом, оголеною кісткою, яка вже почала гнити і кишіла черв’яками, - пише Район.Шацьк.

Волинянину Володимиру Корнелюку нічого не лишалося, як забрати пораненого птаха додому і зайнятися його порятунком.

Лікування було довгим, дідусеві допомагав внук Максим, який, до речі, вчиться на медика. Застосовували перекись водню, різноманітні мазі, і життя бузьку таки врятували. Рани загоїлися, проте поламана на крилі кістка зрослася неправильно.

У вирій птах полетіти не зміг, тому лишився зимувати в обійсті своїх рятівників.

"Коли не було морозів, наш Кузя – таке ім’я ми дали лелеці – весь час проводив на подвір’ї. Ходив до ставка, навідувався до наших сусідів, разом з нами їздив восени возом на поле – ми копали картоплю, а він вивчав територію, особливо облюбував болото з його мешканцями", - розповіла донька Володимира – Світлана.

Зимував Кузя у хліві – по сусідству з коровою і конем. В люті морози надвір не виходив. Стукав дзьобом у двері (так птах просив їсти), ласував чимось смачненьким і знову ховався в хлів.

В любові до смаколиків лелека Кузя – справжній гурман. Спочатку споживав одну тільки рибу – господарі аж стали хвилюватися, бо, формуючи раціон птаха, влітали в чималу копійку.

А з часом розпробував курячі лапки і нутрощі, жаб і черв’яків, які ловить біля ставка. Та найбільше Кузя полюбляє солодкі оладки, налисники з сиром, не проти вареника з картоплею з’їсти і… свіжим салом підкріпитися.

Їсть багато, зізнається Світлана:

«Якось на наших очах проковтнув вужа завдовжки метр, і через декілька хвилин знову просив їсти!»

Зате не любить ні зерна, ні хліба.

З домашніми птахами і тваринами Кузя здебільшого мириться, з собакою дружить, а от курей і котів, залежно від настрою, може поганяти по дворі і навіть побити.

За півроку став зовсім ручним – любить ласку і навіть проситься до людей на руки. Коли чує, що його кличуть – відразу прибігає.

Птах ніяк не може змиритися з тим, що не може літати. Не раз намагався піднятися в повітря, проте зламане крило не дає цього зробити. Шкода Володимиру Корнелюку лелеку, бо ж розуміє, що птах має жити на волі, будувати гніздо, створювати сім’ю, летіти у вирій. Але таким, як зараз, покаліченим, йому не вижити в природних умовах.

А сім’я і рада, бо Кузя, який живе в безпеці, давно став улюбленцем і дітей, і дорослих.