«Хотів поплавати в Штатах, але там нерестяться акули, краще вже на Волинь», - Ігор Гузь

Як слушно зауважує Ігор Гузь, у своєму житті він ніколи нічим іншим, крім політики не займався. Тому кидати докори у його спину про те, що “Гузеві тільки б із трибуни виступати” - марно. Це й справді так. Але до честі Ігоря Володимировича ще жоден із волинських нардепів не працював так плідно в окрузі, і не був такий максимально доступний для спілкування із журналістами. Хочеться вірити, що і - відвертий...

Він не приховує: у квітні-травні, схоже, ми станемо свідками постання іншого етапу для Ігоря Гузя-політика. Вже сьогодні нардеп не боїться анонсувати старт кампанії із розгортання його власного всеукраїнського громадського руху. Що відбувається із амбітно створеними громадськими рухами далі, ми можемо бачити... Нещодавно приклад Міхеїла Саакашвілі це довів.

Тим часом поки Ігор Володимирович продовжує натхненно критикувати свого “друга Володимира Гунчика” і не цурається давати оцінки всьому, що відбувається. Однак усе рідше Гузя можна помітити поруч із товаришем по парламенту Ігорем Лапіним, все частіше він виходить на спільні брифінги у ВР із Іриною Констанкевич. А незабаром у нього може з’явитися ще одна землячка на парламентській лаві Юлія Вусенко. Хоча може й не з’явитися.

Ми розмовляємо безпосереднього в редакції В24 у розпал луцької битви за мерське крісло, тому власне з цього й розпочали...


“ДО КОЖНОГО ВЛАСНИКА САЙТУ ПРИЙДУТЬ І БУДУТЬ ПРОПОНУВАТИ...”

- Ігоре Володимировичу, як розцінюєте шанси Юлії Вусенко втрапити у ВРУ? Що говорять про демарш Альони Бабак парламентарі?

- Особисто розмовляв із Альоною Бабак, її рішення жодним чином не пов’язано з подіями в Луцьку. Це її крок. Вона аргументує тим, що не може реалізувати свої ідеї у сфері житлового-комунального господарства, йде в експертне середовище.

Щодо Юлії Вусенко, то вона в складній ситуації. Якби мене запитала (хоча вона знає мою позицію), я б рекомендував іти до парламенту. Такий шанс може бути раз у житті. Вусенко була б хорошим парламентарем. Але ми ж розуміємо, якщо вона це зробить, то позиції у міській раді зміняться. Тому нині Юлія Вусенко є заручником в цій ситуації. Яке рішення прийме, важко судити.

- Які у вас сьогодні взаємини з командою Ігоря Палиці? На рівні ОТГ ваші кандидати на посади голів громад конкурують із укропівськими на виборах. Утім ви регулярно відвідуєте сесії обласної ради і там теж декларуєте одностайність у позиції з головою Волинської облради... Як це розуміти?

- Із Палицею у мене хороші стосунки. Ми зідзвонюємося, переписуємося, якщо десь не в Луцьку, скажімо, в Києві. Тобто маємо спільне бачення стосовно багатьох моментів розвитку області. Я в основному спілкуюся саме з Ігорем Палицею. З Олександром Товстенюком (голова правління фонду Ігоря Палиці “Тільки разом”, - авт.) - менше, раз на три місяці. З керівником волинського УКРОПу Вячеславом Рубльовим контактують мої помічники. Частіше, звичайно, з Іриною Констанкевич, бо багато спільних моментів маємо по госпітальних округах, тощо. Все нормально, позитивно, конструктивно.

Щодо виборів, ми з ним мали розмову з цього приводу: нема ніяких проблем. У Павлівській громаді виграв мій помічник Андрій Сапожнік. Щодо Поромівської, там ми закономірно програли Євгенові Недищуку, це відома особистість, колишній депутат обласної ради. Жодних складностей у цьому контекті нема. Це не псує наші стосунки.



- Якщо говорити про сьогоднішню боротьбу поміж укропівською та континіумівською командами за посаду мера в Луцьку, хто має більше шансів перемогти?

- По перше, я сприймаю цю ситуацію як політик з досвідом. Це спокійна боротьба окремих політичних і фінансово-економічних сил за посаду міського голови. Це нормально. Люди повинні це розуміти. В боротьбу буде включено дуже багато інституцій: правоохоронна, фінансова, медійна вже у ній. До кожного власника сайту на Волині прийдуть і будуть пропонувати: “Ви нас підтримайте”. Вже пішли. В принципі це типова ситуація.

Єдине питання: хтось хоче показати, що вони - білі та пухнасті, прикриваючись іменем Миколи Романюка. Я його шанував і шаную. Це факт. Тому що ми давно знайомі, батько мій працював з ним, і таке інше...

Якщо ми зараз говоримо за маленький момент, навколо якого стріли ламаються (визнання смерті міського голови), то дійсно: з морально-етичної точки зору це таке питання, яке треба проголосувати. Але з політичної точки зору це дозволяє Юлії Вусенко мати право вето. А щоб подолати вето, треба вже дві третіх голосів. Тобто коли це питання не буде проголосоване, то УКРОП може змінити секретаря і змінить. А коли команда Вусенко матиме право вето, то секретаря не змінять. От і все.

Можна прикриватися чим хочеш, але все дуже банально: хто керуватиме процесами в місті до виборів. Я думаю, що УКРОП хоче швидше провести виборчу кампанію. А його супротивники можуть затягувати цей момент.

Щодо того, хто переможе, мені складно сказати. Якщо з УКРОПом все більш менш ясно, то треба розуміти ту сторону. Там складається коаліція: голова обласної адміністрації Володимир Гунчик, далеко не мій друг, “Самопоміч” і “Континіум” як серйозний фінансовий гравець. А за Гунчиком стоять Адміністрація Президента і правоохоронні органи, які можуть в нашій державі так відкривати кримінальні справи, як ми бачимо з Ігорем Поліщуком (лідером фракції УКРОП у Луцькій міській раді, - авт.).

...Я того Поліщука майже не знаю. Може, за руку колись і вітався, але дуже давно. Я з ними кави ніколи в житті не пив. Але коли почитав, що депутат оголосив запит, а в прокуратурі починають справи заводити... Ну, слухайте. Це ні в тин ні у ворота. Я так само депутат. Якщо я зроблю запит, що хтось щось не так зробив, то це все одно всього-на-всього запит. Коли депутатів притягати до відповідальності тільки за те, що вони оголошують запити, то це точно замовний момент правоохоронних структур.

Питання цих виборів принципове для Ігоря Палиці. Згайдайте поразку Констанкевич від Лапіна і Товстенюка від Романюка при тому, що він плідно займався і займається містом, вкладає в нього величезні гроші, фінансує фонд і таке інше... Мене більше цікавить, накільки буде активно займатися цими виборами не Гунчик, а Адміністрація Президента і “Континіум”. А тоді я буду розуміти, хто може виграти.

- Тим паче Володимир Гнучик гучно заявив, що в них є сильний кандидат. Хоч скидається на те, що такого кандидата немає поки ні в одних, ні в інших.

- Кандидата форматом Романюка нема. Все-таки він був унікальним в тому, що мав величезний досвід роботи на знакових посадах: і той же комсомол, і ПриватБанк, і облдержадміністрація... Мав авторитет поміж людей, і це впливало на результат виборів, хто б що не казав.
Не думаю, що є така людина в будь-якому з таборів у місті Луцьку.

Але вибори в Луцьку проходять за дуже простою схемою: все таки за кандидатом від УКРОПу буде тінь Палиці. Це нормально, це їхній аргумент. Відтак, хто б це не був (чи Товстенюк, чи Поліщук, чи ще хтось), то буде фігура Палиці, якого, до речі, не тільки у фейсбуках, а просто в місті люди оцінюють достатньо позитивно, я так думаю.

Тому і від Гунчика-Порошенка має бути потужна фігура. Щодо прізвища, то не чув жодного навіть у кулуарах.


“ЯЦЕНЮК ПОВИНЕН ЗАДУМАТИСЯ НАД ДОЛЕЮ “НАРОДНОГО ФРОНТУ”. ЧИ ПОВИНЕН НАД ЦИМ ДУМАТИ Я?”

- А в якій команді ви? Бо здається, що такої партії, як “Народний фронт” вже не існує. Та й Ігор Гузь вже ніби “душею” не з “Народним фронтом”. Чи я помиляюся?

- Я член фракції “Народного фронту”. Це не секрет: ми довгий час працюємо як команда народного депутата Ігоря Гузя. Я вважаю, що це правильно, і ми будемо далі так працювати. Я - член коаліції, це всі знають. Що буде з НФ, багато питань. Всі їх задають. Але ще раз кажу: ми прийняли рішення давно, що працюємо як команда народного депутата Ігор Гузя і в області, і на загальноукранському рівні. Це нормальний процес, він дозволяє вирішувати багато питань, не натикаючись на партійно-політичні рифи. І це правильно.

Думаю, що в першу чергу Арсеній Яценюк і люди, які є навколо нього, повинні думати про майбутнє “Народного фронту”. Чи повинен думати над цим я? Можливо. Але в мене глобально нема часу. Я думаю над тими пріоритетними для мене темами, які є. І це мене задовольняє.

На кожному ефірі, де я присутній (а я пройшов 125 ефірів), написано, що Ігор Гузь - член “Народного фронту”. Я дисциплінований член фракції, тому так. Але й депутат-мажоритарник. Я менше займаюся партійною роботою, займаюся справами в окрузі й політичною роботою поза партією.

- Говорите про партійну дисципліну, а як поясните таке: ви підтримуєте блокаду торгівлі з ОРДЛО, а вам побратим по фракції, товариш і депутат від Волині Ігор Лапін, - ні. Ви називаєте Гунчика другом в лапках, натомість Ігор Лапін проводить з ним спільні наради..?

- Це нормально. Більше того щодо блокади, ми от зараз вирішили, що швидше за все мої помічники поїдуть на блокаду в команду з Володимиром Парасюком. Я можу йому довіритися. З Семеном Семенченком - інші питання, а з Парасюком ми дружимо. Якщо треба, теж виїду, хоч всім пояснюю: у мене є свій план роботи, я над ним працюю в окрузі, по міжнародних питаннях, Верховній Раді і так далі.

Гузь і Лапін мають нормальні стосунки. Лапін це підтвердить. Щодо тих питань, які спільні. Але він розуміє: в нього є можливість використати кращі стосунки з Гунчиком для якихось питань в окрузі, тому він вирішує. В нього нема таких можливостей з Палицею, він працює з тим, що є.

Я бачив, що він був там, виступав. Бачив оцінку цим діям його колег-атошників. Вона не дуже схвальна. Я думаю, що це помилка Ігоря Лапіна. Хоча завжди йому кажу, що Лапін - мій депутат, бо я його виборець і за нього голосував. Я можу його оцінювати, я його виборець.

Він політик, вкінці-кінців пройшов війну на відміну від мене, він знає, що робить. Тому я не бачу ніяких проблем. Кожен депутат сам визначає союзників. Для нього союзник Гунчик, для мене він - не союзник.

“ДО КИЄВА ПОЧАЛИ НАДХОДИТИ СИГНАЛИ, ЩО ГУЗЬ ГРІШИТЬ ПРОТИ ПОРОШЕНКА”

- Під час недавнього ефіру на Фейсбуці, ви розповіли, що ваш телефон прослуховують. Кажете, комусь дуже хочеться назвати Гузя “знаряддям Коломойського”?


- Я спілкуюся і з правоохоронцями, і з колегами-депутатами, відтак деякий час тому до Києва почали надходити сигнали (так розумію, з кабінетів ОДА) про те, що Гузь контактує з Палицею і “грішить” висловлюваннями проти Порошенка (а вони, дійсно, є, і їх достатньо багато). Мені підказали: мовляв, май на увазі, що твій телефон слухається, що такі моменти відстежують...

Я так розумію, Петро Олексійович сприймає олігарха Коломойського як людину таку ...цікаву. Яка була активною під час процесів, що завадили Януковичу керувати (в різний спосіб: медійний, фінансовий, організаційний, політичний). Усі мої колеги в команді знають, що є така ситуація. Не тільки телефон, а й офіс слухають, як я розумію. Ну... Це тільки “звідти”. Думаю, що мій “друг” Володимир Петрович десь трошки там підказує. Вони не можуть це робити активно, тому що я член коаліції і поки не можуть зрозуміти, що, до чого і як. Отак.

- А скільки коштує вийти з коаліції?

- Вийти? Ну, мені ніхто не... А що - за це пропонують гроші?

- Не знаю...

- Тут треба питати, скільки коштує ввійти в коаліцію. А вийти... Може. Той, хто хоче розвалити коаліцію, щоб пришвидшити вибори. Щодо ввійти, то над цим постійно працюють в Адміністрації Президента. Відверто кажучи, я думаю, що переважна більшість таких рухів ввійти-вийти не безкоштовні. Це можуть бути якісь преференції по бюджетних коштах, в закупівлях... Але не був, свічку не тримав. З того, що в кулуарах, знаю, що якісь процеси відбуваються.

“ЦЕ БУДЕ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ. НЕ ПАРТІЯ”

- В одному з недавніх інтерв’ю ви обмовилися, що презентація нового всеукраїнсього громадського руху Ігоря Гузя може відбутися вже після Нового року. От вже Новий рік за плечима. Коли чекати старту?

- Скоро все буде відомо. Ми над цим працюємо. Це буде громадсько-політичний рух, не партія. Все оголосимо, повірте. Буде публічна презентація і в Луцьку, і в Києві. Яка мета? Скажу. Ми здатні сьогодні долучати до цього руху людей молодого і середнього віку, які мають національно-консервативні погляди, які не зовсім згідні з тим, що відбувається в країні. Які підуть за мною, за нами не тільки на Волині, а й по цілій країні.

Готуємося, але не хочемо це робити нашвидкуруч. У нас все серйозно у плані реєстрації структури, символіки, зовнішніх ознак, ідеологічного маніфесту, медіа, соціальних мереж, зрештою мережі по країні. Все йде за планом. Не можу сказати точно, коли старт. Та сподіваюся, до кінця квітня - початку травня зробимо презентацію нашого руху. Швидше всього у Києві, але ми з радістю запросимо волинян-журналістів. З того часу й натиснемо кнопку.

Хтось каже, що Гузь створює партію і все інше... Але це не партія. Ігор Гузь мав хороший, як я вважаю, досвід створення молодіжного організації “Національний альянс”, з якої фактично вийшла переважна кількість моїх помічників. Плюс: із цієї організації Павло Данильчук, інші люди, які працюють не тільки в політиці. Скажімо, той самий Сергій Мартинюк (гурт “Фіолет”), арт-директор фестивалю “Бандерштат”. Я маю досвід, відчуваю потребу пробувати об’єднувати людей по всій країні й працювати.

- Знову ж таки не можу не спитати, за які кошти розгортатимете такий всеукраїнський рух, це ж чималі інвестиції?

- На це питання даю відповідь вже довгий період часу: є люди, які готові мене підтримати. Хтось скаже Мартиненко, Палиця, Івахів, Яценюк, називали й Покровського...

Я - політик, політолог за освітою, це моя робота. Щоб ефективно втілювати те, що хочу, я повинен знайти ресурс. Постійно шукаю ресурси на вибори, свої, будь-які... 15 років тому мої вибори у Луцьку міську раду обійшлися мені в 500 доларів. Я їх знайшов, це були для мене великі гроші. Потім вибори у ВРУ, одні, другі, в обласну раду... Постійно спілкуюся з тими, в кого є гроші.

Загадка: чим же відплачує їм Гузь. А відгадка така: можете проаналізувати всі мої запити-звернення, чи я відстрюю чийсь бізнес, чи рухаю якісь тендери - такого немає. Мені вдається на політичній, на лобістській основі, без порушення законодавства, без хімічення і чорних справ забезпечувати всі питання. В нашій державі, на жаль, політика без грошей поки не можлива. Тому я шукаю.

Озвучити ці прізвища? Вони, по-перше, змінюються. Я не буду їх озвучувати через низку причин. Є люди, які цього не хочуть. Вони заробляють великі гроші в різних сферах. Наприклад, у сільському господарстві на Волині можна заробляти мільйони доларів.

“ТОРІК БУЛО 20 МІЛЬЙОНІВ, ХОЧУ ВІРИТИ - БУДЕ БІЛЬШЕ”




- Нещодавно відбулася трагедія на одній із шахт Львівщини. Шахтарі нарікають на застаріле обладнання, через яке ризикують життям, добуваючи вугілля. На “Бужанській” подібні скарги наші вугільники озвучували недавно Саакашвілі, він на цьому будував висвітлення свого візиту на Волинь. Чи нема загрози, що історія, не доведи Боже, повториться і на якійсь з волинських копалень?

- Звичайно, 25 років ніхто тим не займався серйозно. Поважаю працю шахтарів, то не тільки важко, то небезпечно. Казати, що я впевнений, що щось може статися... (стукає по столу, - авт.) Всі під Богом ходимо, все може статися. В нас он колись в Луцьку будинок вибухнув багатоповерховий... Думаю, що не дуже відрізняється проблема техніки безпеки на Степовій і на наших волинських шатах. В тому числі на 10-й. І Демчишин, і Насалик знають про це.

- Планів на округ у 2017-му маєте багато? Які акценти поставили?

- 150 мільйонів на добудову 10-ї шахти, гроші повинні надходити вчасно. Взагалі-то із цією блокадою актуальність волинських шахт зростає неймовірно. Я б на місці Прем’єра скористався цим, приїхав і сказав: “Знаєте, тут є 30 мілmqонів тонн вугілля, це енергетична безпека, я добудую цю шахту за рік.”

Інший акцент - гроші на соціально-економічний розвиток. Торік то було 20 мільйонів, хочу вірити, що цього року буде більше. Сто разів вже переговорено, що я член коаліції... Але моїх виборців це не цікавить. Якщо 80 майданчиків побудовано чи вікна вставлені, чи двері, чи освітлення,то це залишиться після Гузя. Я маю надію, що Гузь там попрацює ще не один термін. Але... Ми зараз збираємо пропозиції, щоб ефективно ці гроші вкласти в округ.

Дороги. Кров з носа питання. Є три напрямки, всі вони пов’язані з Володимиром. За кошти польського кредиту Устилуг -Володимир-Волинський (4 мільйони євро). Вкінці цього або напочатку наступного за кошти від митних надходжень - Володимир-Нововолинськ до села Суходоли. І коштом дорожнього фонду - з Луцька до Володимира-Волинського.

Крім того, децентралізація. Я дуже серйозно цим займаюся. Перед вами був у заступника голови облдержадміністрації Сергія Кошарука з групою активістів. Роблю все, щоб у моєму окрузі були створені всі громади. Всім людям кажу так: дають вам гроші, дають можливості - беріть, проводьте перевибори голів, депутатів.

- Що робити з тими громадами, які прагнуть об’єднатися з громадами з сусідніх районів? Нема ж на це законодавчих підстав.

- Я вірю, що цей закон буде. Одна в мене така громада - Оваднівська. А вона по-іншому не може, бо птахофабрика перереєстровується в Турійський район, вони там мають землі й потужності. Щоб не втратити бюджетні кошти, треба зберегти Оваднівську громаду. Думаю, найближчим часом цей закон у парламенті ми проголосуємо.

Міг би говорити про інвестиції, трохи важко з цим. Я зустрічався з послами шести країн - непросто. Будемо думати. Є проблема з темою митниці. Але я там обережно. Бо тільки глибше торкнешся, одразу скажуть: Гузь там має інтереси. Сьогодні ніхто не має підстав так казати, і слава Богу. Будемо пробувати, вже ж Насірова немає.

- Можливо, мені тільки здається, але якщо говорити про 19-й округ, то у Володимирі та Нововолинську у вас виходить значно активніше працювати, ніж в Іваничівському районі. Чи це не тому, що голова тамтешньої райради свободівець Андрій Бадзюнь дуууже старається бути вам конкурентом на прийдешніх виборах до парламенту на цьому окрузі?

- Я дійсно, найкраще працюю у Володимирі, потім в районі, потім, напевне, в Іваничах, далі - Любомль, тоді вже Нововолинськ. Це не мої забаганки, це як хто готовий працювати.

Щодо Іваничівщини, то там голова райдержадміністрації Лілія Кревська, яку я давно знаю і яка в 2016-му році була моїм помічником-консультантом. Я з нею дуже плідно співпрацюю, як і з селищним головою та лідерами громад. З Андрієм, чесно скажу, проблем нема. Я був на сесії, ми знайомі, все в баню запрошує. Можете це не писати, бо його Вітів (лідер волинських свободівців Анатолій Вітів, - авт.) “репресує”. Я жартую звичайно (сміється, - авт.). Більше того, він має право висуватися. Та якщо чесно, думаю, що він потужний гравець. В районі. А в окрузі - є нюанси. Багато часу проводжу в Іваничівському районі, там мій помічник виграв вибори в Павлівській громаді, а це майже піврайону.

“НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ ЇДУ В ОДЕСУ”

- Кажучи про шахтарів, ви згадали Гройсмана. ...Що ж виходить: даремно Ігор Гузь тішився, що незабаром відбудеться анонсований ОДА візит прем’єра на Волинь?..

- Чому даремно? Не їде? Тож, Володимир Петрович казав, що їде.

- Ну, не їде ж...

- Це такий анекдот. Він не їхав довго - рік. Порошенко - скоро вже буде три роки. Тут же ж лобіст серйозний. Це теж питання: якщо ти з команди, то в тебе Порошенко має бути тут раз в квартал, а Гройсман раз у місяць. Щось не дуже лобісту-Гунчику вдається з його колегами. Знаєте чого? В нього така служацька позиція. Дають - бере, а щось попросити більше - нема й не буде. І це мінус для губернатора.

Гарантую вам: привезуть Гройсмана не тоді, коли я буду тут. А коли я буду десь за межами Волині. Переконаний, що так і проситимуть. Мовляв, треба, щоб ми самі показали все Прем’єру, не Гузь плутався під ногами.

- Нещодавно вашого давнього знайомого екс-начальника волинської міліції часів Майдану Олександра Терещука призначили першим заступником голови Одеської облдержадміністрації. Як сприйняли цю кадрову новину?

- Буду максимально відвертий. Терещук показав Порошенку свою вірність на посаді начальника поліції Києва. Він не був креатурою Авакова, він був креатурою Порошенка. Його повернули в життя в якості “смотрящого” від Порошенка. Бо з головою ОДА там ще питання: чий, який і таке інше... А от перший зам має наглядати.

Я прогнозую, що чим ближче до виборів парламентських чи президентських Петро Олексійович поверне Терещука у силові структури. Не хочу його образити, але є таке поняття як “вірний пес”, який може кидатися на господарів на будь-якого, тільки б господар сказав “фас!”. Терещук саме такий. Він робив це з Януковичем і Захарченком, він буде робити це з Порошенком. Така його натура і його підходи.

А так - перший зам, така велика область, потоки, митниця, порти... Є де розвернутися. Але я не буду залишати свого друга Терещука в спокої. Буду серйозно моніторити, що і як. А найближчим часом їду в Одесу, розкажу громаді, що про все думаю, про факти, а вони “на ліцо”. Переконаний, він відчуватиме цей контроль. Я готовий йому “допомогти”.


“ХОЛОДНО БУЛО. А КОСТЮМ, ПОДАРОВАНИЙ МОЇМ ДРУГОМ ІГОРЕМ ПАЛИЦЕЮ НЕ ВЗЯВ”

- З приводу недавньої поїздки до США. Бачу, “гріх” один у вас з’явився: ви пропустили засідання ВРУ...

- Так, чотири дні пропустив. Як заступник голови комітету закордонних справ за ці 2,5 року мав масу можливостей їздити по світу. І за кошти тих, хто запрошує. Відмовлявся, бо все-таки для мене було дуже важливо показувати стовідсоткову присутність на сесіях. Зараз у мене 98 відсотків. Але в цій ситуації ми зібралися командою (бо я щодо таких важливих тем проводжу мозкові штурми) і вирішили, що треба їхати.

10 парламентарів із 5-ти країн (Сербія, Україна, Албанія, Косово і Грузія) 10 днів на запрошення Держдепартаменту США провели у Вашингтоні та Сан-Франциско. Вистачило, аби поспілкуватися із конгресманами, сенаторами, людьми, які відповідають за Україну, представниками місцевого самоврядування. Ми зустрічалися з колишнім мером Сан-Франциско. В принципі це була пізнавальна зустріч. Мали можливість сказати свої думки щодо перспективної позиції Трампа про Україну. Не шкодую. Я така людина все-таки закрита і містечкова, але для мене було корисно розширити бачення про те, що таке Штати.

Мені це додало позитивних імпульсів. Знаєте на що звернув увагу? Переважна кількість людей, із якими ми зустрічалися, працююють на позитиві. У нас все-таки більше - на негативі. Плач, крик, все пропало, зрада... Це дуже важливо. Друге - здоровий спосіб життя. Це космос. Я брав із собою дещо для бігу...

- Невже бігали там?

- Бігав. Навколо Білого дому. Там маса людей, які ведуть здоровий продуктивний спосіб життя. Кожен думає про те, як використати свій час ефективно. У нас же - контрпродуктивність. Мільйони людей відсиджують на роботі, аби тільки відсидіти. Не хочуть брати додаткові навантаження, громадські чи якісь інші. Крім того - життєва продуктівність: там маса людей, яким за 70 і які ще в процесі. Губернаторові Каліфорнії - 78 років. Вийдіть у нас на вулицю: у 58 вже люди - старі! Вже, образно кажучи, не встають із дивану. Там же і в 70, і в 75 можуть тягнути серйозну посаду й давати раду всім цим питанням.

Сан-Франциско - то не зовсім те місто, де я хотів би жити: легалізована марихуана, гомосексуальні прапори на кожному стовпі. Мені бридко ці всі речі спостерігати. Моя позиція давно відома: будь-ласка, але десь так, щоб діти не бачили. А в них по-іншому. У них це право.

- Спокуси перепливти якесь із тамтешніх озер не було?

- Була. За мною був відомий Алькатрас (острів у затоці Сан-Франциско, територія якого, до речі, використовувалася як військова в’язниця для особливо небезпечних злочинців, - авт.) Хотів поплавати. По-перше, холодно було. А костюм, подарований моїм другом Ігорем Палицею, я не взяв, звичайно, із собою, тому міг замерзнути. А по-друге - прилякали мене, що там саме нерестяться акули. Все-таки я подумав, зважив: краще прилечу на Волинь, продовжу працювати. Хоча це була б звичайно така сенсаційна новина, супер-інформпривід. Не ризикнув.

- І “під завісу”. Недавно ви обмовилися про подарований тенісний стіл. Може, варто вже варто чекати не тільки запливів, а й політичних “тенісних батлів”? Чий подарунок?

- Це моє захоплення. Колеги подарували. Помічники з Луцька. Вони знають, що я люблю теніс. У мене був стіл, але він вже не той. Тепер чекаємо, поки буде тепліше. Друзі знають: раніше я в себе на Вишкові організовував “турніри” з шашликами. І зараз це буду робити. Люблю настільний теніс.

Більше того: маю в думках поширити це захоплення в окрузі, в області як корисне. Багато ж не треба: купуєш стола, ракетки, тенісні м’ячі - і будь ласка.

Спілкувалася Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото Іванни САЦИК.