Вдову кіборга побили за те, що говорила українською

Багатодітну матір та вдову захисника Донецького аеропорту Ганну Счасну побила продавець магазину.

Жінка хотіла купити червоні та чорні стрічки у одному з магазинів Дніпра, але продавцю не сподобалась українська мова, - йдеться у сюжеті ТСН.

Овдовіла мати п'ятьох дітей Ганна Счасна прийшла до магазину по червоні та чорні стрічки - з них родина робить обереги солдатам. Проте придбати їх не вдалося. Продавчині не сподобалася мова, якою Ганна до неї звернулася.

"Вона бере ці стрічечки, згрібає з прилавка і ховає їх на стелажі. І каже: йдіть звідси! Я дістаю телефон, кажу: ви хочете сказати, що ви не будете мені продавати товар, тому що я розмовляю українською? Так! Пішла геть звідси", - розповідає Счасна.

Магазин одразу зачинили, не зважаючи на робочий час. Власниця сусіднього ательє розповідає, що Ганну за косу витягли з магазину, розбили телефон.

"Люди не розуміють української мови, не хочуть спілкуватись українською мовою, тому жінка відстоювала, і сталась на цьому фоні бійка", - каже власниця сусіднього ательє Олена Шульга.

Ганна викликала правоохоронців, розбиратися на місце приїхав російськомовний наряд поліції.

"Вони зауважили, що за законом мають право говорити "тією мовою, якою зручно". А далі пішла процедура складання протоколів. Вони зі мною спілкувались, а ця жінка тим часом пішла, вони навіть не знали ані ім'я, ані прізвища її", - пригадує вдова.

Червоно-чорні стрічки для їхньої родини мають особливе значення - це колір прапорів, під якими воював їхній "Сім'янин". Вдома вони всюди. Як реліквію тут зберігають кожну річ Андрія Широкова, який загинув три місяці тому в боях на Світлодарській дузі.

Його заплічник Ганна береже як найдорожче і спеціально не розбирає, аби "залишився запах".

Три роки тому батько трьох рідних та двох усиновлених дітей пішов воювати не за нагороди. У коробочці поруч із шевроном лише одна, волонтерська - за оборону Донецького аеропорту.

Ганна розповідає, що кілька разів різні люди пропонували їй зам'яти скандал. Але жінка переконана, що родина має продовжувати боротьбу свого загиблого солдата - за Україну в Україні.

"Мій чоловік загинув не за те, щоб мене і всіх українців принижували, казали "Пішла геть звідси, я як хочу, так і поводитимуся в Україні, і ніхто мені не указ", - каже Счасна.