Їли мацу і прощалися з «Самопоміччю». Репортаж із сесії Волиньради

Сесія Волиньради. 13-та. Поки працівники апарату в холі реєструють обранців, хтось із депутатів завбачливо виставив на стіл дві коробочки з написом “Пасхальна маца”.

- Леонтьєв? - запитую, знаючи ексцентричність депутата від УКРОПу, бізнесмена Сергія Леонтьєва, який має звичку частувати колег чимось їстівним.

Він. Мовчки кивають у відповідь, посміхаючись.

Традиції традиціями, та цього разу Волиньраді було не до них. Про вчорашнє (11 квітня) день народження колеги і директора бурштинового КП Василя Столяра ніхто й словом не обмовився (а традиційно прізвища іменинників у сесійній залі озвучують, колись - то й букети несли). Хоча подарунок Василеві Андрійовичу, схоже, таки забезпечили. Про це - далі.




БАРДАК ДЕМОКРАТІЇ

Голова обласної ради Ігор Палиця заходить до зали за хвилину до 10-ї. Тут же біля нього - мало не черга з бажаючих переговорити. Сесія - той момент, коли можна з Ігорем Палицею зустрітитися віч-на-віч без обмежень. Ще хвилину-другу той витрачає на дискусію з Володимиром Гунчиком. Промовисті погляди, емоційні слова, папери в руках... Зрештою, керівники займають місця у президії.

У залі - ажіотаж. Чи-то передвеликодня метушня. Чи так емоційно обранці обговорюють прийдешній поділ грошей: одне з найгарячіших питань порядку денного 12-го квітня - внесення змін до бюджету. Не дочекавшись, поки адміністрація внесе до облради проект розподілу вільних залишків, депутати вранці зібрали бюджетну комісію і вирішили виділити кошти, необхідні на ремонт доріг ...з резервного фонду.

Можна було помітити серед запрошених і мера Ковеля Олега Кіндера (у минулому - очільник волинського осередку “Батьківщини”). Як з’ясується згодом, прийшов не з порожніми руками.



Що цікаво: проігнорували сесію у прокуратурі та УСБУ. З очільників правоохоронних структур на початку засідання - тільки головний міліціонер Петро Шпига, та й той потім пішов геть.

У шумі та галасі Ігор Палиця оголошує реєстрацію. Неочікувано дає час для заяв фракцій (це передбачено регламентом). У залі чекають гучних заяв?..

Оголошення мало хто чує. Депутати знічені.

- Ви слухайте, а тоді вже тисніть кнопки. Давайте від великого до меншого: фракція УКРОП буде виступати...? - вносить ясність Ігор Петрович.



На заяву спромоглися лише “Свобода” і “Наш край”. Перший заступник голови облради свободівець Олександр Пирожик, скориставшись присутністю на сесії депутата Володимира Бондаря (“Солідарність”), першого заступника голови Держлісагентства України, обурився реакцією “столиці” на рішення облради щодо невідповідності займаній посаді головного лісівника Волині Олександра Кватирка. Каже, будуть продовжувати боротися.

А от Святослав Кравчук (“Наш край”) нагадав присутнім про “прихватизацію” профспілкової бібліотеки у Луцьку, що відбувається за мовчазної згоди волинських профспілок. І повідомив: дамоклів меч навис і над ще однією профспілковою спорудою - навчально-методичним центром на проспекті Відродження.

Депутати беруться оголошувати запити. Як завше, клопотів багато: дороги, дороговартісне підключення до електроенергії, мости, потреба у садочках і таке інше.

Черга доходить до Сергія Слабенка (позафракційний). Неочікувано перед президією два незнайомці мовчки розтягують величезний банер: “Ветсанзавод - бомба сповільненої дії”.



- Хто це собі дозволив?! - обурився голова ради.

- Це ти?! - скеровує погляд на молодого чоловіка, що сидить поруч із Сергієм Слабенком. Той - не знаходить слів...

- Це я, - каже Сергій Іванович.

- Вийдіть! Демократія – не означає бардак, демократія – це право висловлювати свою думку. А якщо буде бардак, не буде демократії! - на правах господаря зали заявляє Палиця. ...Банер похапцем виносять.

Із місця зривається і мер Ковеля, намагається озвучити проблему, хоч про екологічну катастрофу й так усім відомо. Ігор Палиця просить мера зачекати, доки питання розглянуть у “Різному”. Емоції стихають.

ПРИВИД ІВАХІВА І “СМОРІД” МАРТИНЯКА?



До порядку денного приступили з кінця. Бо найперше почали розглядати “Різне”, а точніше - звернення облради до Генпрокуратури, МВСУ та ін. щодо кричущої ситуації на ветсанзаводі у Ковелі. Проблема відома: уже місяць волиняни тримають оборону і не пускають на завод відходи, які туди звозять із кількох областей. Люди вимагають закрити підприємство, на території якого гори неутилізованих кишок, пір’я, тушок і скелетів. Завод - розкрадена руїна. Директор з донецькою пропискою втік. А правоохоронці зволікають: це тільки заради бурштину ГПУ вміє миттєво десантувати до Луцька озброєних у масках. Заради якогось ковельського смороду - навряд чи...

А люди - у відчаї.

- Нам нема куди тікати з цього заводу смерті. Говорите, що будете приватизувати (а депутати-укропівці висловили думку про те, що ліпше не закрити завод, а продати інвестору та модернізувати. - авт.)?! Лише на одній нашій вулиці на 30 хат - сім смертей від онко і ще шестеро хворих! - зривається на крик жінка, що живе за 200 метрів від заводу і точно має, що сказати владі.

- Ви жодного разу в нас не були! - це вона до Володимира Гунчика.



А що ж багаторічний мер Ковеля? А Олег Кіндер і собі вийшов до трибуни.

- Прошу вибачення за початок... - сказав.

А далі запевнив: міськрада щороку писала ...звернення, щоб закрити завод. Ніхто не слухав.

Зрештою, зійшлися на думці, що чергове звернення облради результату не дасть, хоча його таки прийняли.

Фактично ковельчани залишали залу ні з чим. З обіцянками. Просили 500 тисяч з обласного бюджету на вивезення. Але голова облради категорично відмовився розглядати це питання, поки не знатиме конкретно, на що гроші.

За інформацією Володимира Гунчика, нині відходи складають у герметичні пакети. Частину можуть утилізувати на заводі. Ні слова губернатор не відповів на пропозицію обранців домовитися з Міноборони про можливість вивезення смердючих тушок на територію військового полігону. Ні слова - й про те, як на проблему відреагували два волинські нардепи. Один - Сергій Мартиняк, “курячий магнат”, з підприємств якого ніби й вивозять відходи на завод. Другий - Степан Івахів, який обраний до ВРУ ковельчанами.

Ігор Палиця резюмував дисусії гучним випадом у бік правоохоронців. Апелюючи, щоправда, до журналістів:

- Треба негайно залучати силовиків і закривати завод. Хай поліція поставить там пости, а не люди! Хочу сказати начальнику міліції області та прокурору області: не буде постів - поставимо питання у сесійній залі про вашу відповідність займаній посаді. Це ж тероризм, якщо дійсно директор підприємства - людина з окупованої території. Не треба і вибуху.

На цьому люди з Ковеля залишили залу. Чекати, чи матиме емоційна розмова на сесії якісь наслідки...

ГРОШІ СВАРЯТЬ, УГІДДЯ - МИРЯТЬ



А волинські обранці взялися за бюджет. Майже традиційно і цього разу: в ОДА - своє бачення поділу коштів, у бюджетної комісії - своє. Через те, що команда Володимира Гунчика так і не подала проект розподілу вільних залишків, обранці вирішили ідентичну суму виділити з ...резервного фонду і спрямувати левову частину грошей (15 мільйонів) на ремонт волинських доріг. Мовляв, там - теж мало не надзвичайна ситуація.

Володимир Гунчик пробує “вибити з колії” голову комісії Андрія Турака.

- Чим відрізняється проет ОДА від проекту комісії? - запитує.
Відповідає - лідер фракції УКРОП Вячеслав Рубльов.

- Я зрозумів, хто в нас голова комісії... - багатозначно натякає Володимир Петрович.

- Тримати нас на гачку не вийде. Вносьте гроші - і рішення буде прийматися. Тому сьогодні - резервний фонд. Вчора до 17 години ви не внесли вільних залишків. Тому комісія аврально збиралася сьогодні вранці, - розтлумачив Ігор Палиця.

А ще цього дня він був щедрим на попередження. Бо крім головного міліціонера і прокурора, попередив і губернатора:

- Будете саботувати рішення ради, питання про недовіру вам буде винесене в залу. У нас давно є 42 голоси. Дайте волинянам їздити нормальними дорогами.

47 - “за”.

Фракція “Солідарності” разом із Володимиром Гунчиком за такий поділ не голосує.

...Після бюджету справи пішли як по маслу. Обранці оперативно внесли зміни до низки регіональних програм, призначили керівників Луцького геріатричного будинку та педколеджу, розглянул майнові питання.

Дійшли до надання в оренду мисливських угідь. ТОВ “Устилуг” претендувало на угіддя на території Володимир-Волинського району. ДП “Колківське ЛГ” - на теренах Маневиччини. Товариства мисливців та рибалок “Горинь” та “Легіон” просили в ради дозволу орендувати ліси 25 (!) років поспіль - на території Ківерцівщини.

І хоча депутат Анатолій Грицюк (РПЛ) нагадав про існування там же національного природного парку “Цуманська пуща”, а його колега директорка санаторію “Пролісок” Валентина Касарда ("Батьківщина") запевняла, що краще віддати угіддя санаторію, бо вони з ним межують...



- Голосуємо? - чути голос із лав “Солідарності”?

- Так, - киває головою Володимир Бондар, він же - друга особа у Дерлісагенції України.

Після волевиявлення Василь Столяр здіймається з місця. Йде в президію тиснути руку ...Володимиру Гунчику. Той - тисне у відповідь і усміхається.



ОДНІЄЮ ФРАКЦІЄЮ МЕНШЕ: ЧИЙ ВПЛИВ?

Провівши сесію фактично на одному подиху і без перерви, обранці беруться за портфелі й розходяться.

Лідера фракції “Самопоміч” Михайла Імберовського спиняють журналісти. Власне, то останній день, коли Михайло Юрійович виступає у ролі голови фракції: під час сесії Ігор Палиця зачитав заяви двох самопомочівців Костянина Зінкевича та Бориса Бабійчука про намір залишити фракцію, що автоматично означає її розвал. До речі, обидва ще й керівники осередків партії у Володимирі-Волинському та Нововолинську.



Жодних причин обидва обранці не назвали. Михайло Імберовський заявив про “вплив зовні” і про те, що партія зробить висновки.

Що цікаво: якщо розвал фракції - тривожна новина для Михайла Юрійовича, то була цього дня для нього і приємна: більшість підтримала два його проекти рішення щодо аудиту комунальних підприємств та сплати благодійних внесків у медзакладах обласної комунальної власності через термінали. Хоч раніше часто саботувала ініціативи самопомічівця. “Совпадєніє”?

Костянтин Зінкевич у відповідь на запитання про причини виходу з фракції - лише усміхнувся. І порадив ...стежити за подальшими подіями.

***

Депутати розійшлися. Стихли коментарі. У порожній залі тільки журналісти інтернет-видань дописували останні новини чергової сесії. А в кулурах на розлогому столі самотньо стояла коробка із пасхальною мацою. Майже порожня.

Нагадаю, то - єврейський пісний хліб. Єдиний хліб, який євреям дозволено споживати під час Пейсаха, головного іудейського свята, так званої єврейської Паски.

Для балансу - на наступну сесію комусь варто було б прихопити з собою і українську паску. Можна з крашанками. Ліпшого місця для “биток” годі й пошукати.

Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.