Директор Цуманської пущі боїться, що на заповідних територіях будуть полювати на тварин

Серед тисяч гектарів, розданих для товариства мисливців і рибалок, значна частина лежить у межах національного парку"Цуманська пуща".
Про це повідомляє "ВолиньPost",посилаючись на директора парку Ігоря Квача.

Серед тисяч гектарів, «розданих» товариствам мисливців і рибалок у якості мисливських угідь під час сесії Волинської облради 12 квітня, значна частина лежить у межах Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща». Проте, згідно із законодавством, на цих територіях заборонене полювання.

Зі слів директора парку, рішення щодо надання угідь на території національного природно парку прийняті із порушенням законодавства. Квач був присутній на сесії облади, проте так і не отримав можливості виступити.

«Порушені норми законодавства, наші нормативні документи, державні нормативні документи, закони, кодекси, які не допускають ведення мисливського господарства на цих територіях», - зауважив Квач. Адже, до Закону України «Про природно-заповідний фонд» ще у 2010 році внесли зміни, згідно із якими полювання на відповідних територіях заборонене.

Директор констатував, що із кварталів площею 4838 га, які дісталися ГО «ТМР «Горинь», лише 3 квартали не належать до Національного природного парку. З 12 061 га, які отримала ГО «ТМР «Легіон», понад 6 тисяч га лежать у межах національного природного парку.

«Для чого брати територію під мисливство, якщо на понад 90% площі заборонено такий вид, як мисливство… На території НПП, і природних заповідників, і заповідних урочищ, які прирівняні до природніх заповідників, мисливство заборонене. Вони трактують, що надання мисливських угідь – це не є мисливство. А для чого ж надають мисливські угіддя, як не для мисливства?», - зауважує директор «Цуманської пущі».

Наслідки ж отримання мисливських угідь передбачити важко, і тут не можна зупинитися на конкретному виді. Окрім того, може виникнути конфлікт інтересів.

«Створили приватну структуру, яка буде пересікатися постійно зі службою охорони парку, не повинна мати ні зброї на тих територіях, не проводити свою діяльність, пов’язану із полюванням. Але це - великі території. Їх відслідкувати настільки складно, важко. Хоч ми й державна структура, ми не є на сьогоднішній день у такому плані матеріального забезпечення, що можемо усе настільки глобально охопити та проконтролювати кожного на цій території», - зауважив Квач.

Тож він побоюється, шо може дійти навіть до загрози життю посадовим особам служби охорони парку та місцевим людям. Мовляв, представники товариств мисливців та рибалок можуть стверджувати, що керуються рішенням обласної ради, натомість працівники мусять керуватися власними посадовими обов’язками.

Зрештою, керівництво парку било на сполох ще задовго до прийняття рішень 12 квітня. Проекти рішень щодо виділення мисливських угідь декілька разів знімали з розгляду порядку денного обласної ради. За словами Квача, неодноразові звернення щодо неможливості виділення цих угідь направляли голові Волиньради та у ВОДА. Щоправда, відповідей на звернення та листи у парку не отримували. Неодноразово зверталися й до місцевої прокуратури, яка, на запевнення Квача, прислала відповідь – мовляв, прокуратура слідкує за цими процесами і випадку незаконних дій реагуватиме.

Тому директор парку наголошує на необхідності скасування рішень щодо виділення угідь у межах парку.

«Захищати державні інтереси мають у першу чергу державні органи. Проте якщо вони стільки за півроку дали констатуючих експертних висновків, що тільки як буде таке рішення ми одразу почнемо реагувати. Такі невеликі структури, як національні парки, почавшти судові тяганини із китами бізнесу - це буде повністю зупинка структури»,- констатував Квач. Він сподівається, що питання таки вдасться вирішити у законному руслі.