Економія в СНУ: працівників скорочують і виставляють за двері

Редакційний відділ Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки ліквідовують, а його працівників скорочують, бо в бюджеті нібито не вистачає грошей на його утримання. При цьому останні переконані – їх відділ знищують незаконно, а люди, які кількадесят років свого життя віддали видавничій справі, можуть залишитись ні з чим.

ДО КОЦАНА ВІДДІЛ ПРОЦВІТАВ

Провідний редактор Галина Дробот розповідає, що редакційно-видавничий відділ створили ще у 1995 році. Відтоді він займався додрукарською підготовкою текстів (редагуванням, коректурою і версткою), друком і навіть збутом.

«У 1997-1999 роках у нас навіть свій магазин був, точки для продажу в корпусах університету. Тобто був повний спектр послуг», - пригадує жінка.

З її слів, коли ректором став Ігор Коцан, відділ процвітав, адже попередні очільники вважали, що видавництво – це обличчя університету. Воно займало третє місце по Україні серед університетських видавництв за кількістю та якістю продукції, входило до десяти кращих видавництв країни.

«Наші книги займали призові місця на багатьох конкурсах, в тому числі міжнародних», - наголошує редактор.

ЗГОДОМ ПРІОРИТЕТИ ЗМІНИЛИСЬ

Галина Дробот розповідає, що ситуація з видавництвом кардинально змінилась після кількох років ректорства Ігоря Коцана. На той час відділ працював у головному корпусі університету, де окрім робочих кабінетів, була й невелика друкарня в підвалі. Та восени 2015 року приватний підприємець Іван Покора заявив, що це приміщення йому віддали в оренду.

«Вже наступного дня там змінили замки. Нам дали лише кілька годин, щоб забрати свої речі, але наше обладнання там так і залишилось», - зазначає жінка.

У той же час працівникам прийшло повідомлення з відділу кадрів про ліквідацію відділу та скорочення, але ті забили на сполох, почали з’ясовувати, в чому ж справа. Зрештою, їм показали рішення вченої ради про реорганізацію відділу у редакційний. Хоча, до цього відділ вже двічі реорганізовували, щоразу – із скороченням працівників.
Так, восьмеро працівників разом з книгами опинились в невеликому кабінеті лабораторного корпусу.

Нині відділ проводить лише додрукарську підготовку та не бере участі у виставках, де раніше продавав більшість продукції.

«Ні матеріалів, ні понаднормових нам не виплачують, а мотивують все тим, що ми фінансуємось зі спецфонду університету, грошей якого на все не вистачає. При цьому в нас є інформація, що деякі працівники отримують з цього ж фонду величезні премії в кінці року. А наш відділ – єдиний, який щось заробляє», - наголошує Галина Дробот.

СТАВЛЕННЯ ДО ВІДДІЛУ УПЕРЕДЖЕНЕ, - КОЛЕКТИВ

Працівник відділу переконана, що у керівництва університету ставлення до редакторів упереджене. Адже два роки тому планово-економічний відділ СНУ встановив ціну за додрукарську підготовку однієї сторінки А4 – більше 20 гривень. І це в той час, коли в інших видавництвах ця послуга коштувала 3-4 гривні. Згодом ціну знизили, але це ситуації не зарадило.

«Це зробили для того, щоб авторів від нас відлякати і щоб вони йшли в інші видавництва. А цього року вони знизили ціну до чотирьох гривень, проте, коли автори запитували в бухгалтера університету про додрукарську підготовку, вона казала, що тут такі послуги не надаються. До нас дуже упереджене ставлення, просто шкідництво якесь», - додає жінка.

КАЖУТЬ, СКОРОЧЕННЯ НЕЗАКОННЕ

З нового року університетом почали ширитись чутки про ліквідацію редакційного відділу. А вже у березні у відділі кадрів з’явилась службова записка начальника планово-економічного відділу, відповідно до якої редакційний відділ ліквідовують, а працівників скорочують.

«Ми запитували у проректора, який нами опікується, на підставі чого ліквідовано відділ. Нам відповіли, що на підставі рішення вченої ради від 23 лютого 2017 року, хоча ні в порядку денному, ні в протоколі засідання такого рішення немає. А згідно з статутом, структурні підрозділи може реорганізовувати чи ліквідувати лише вчена рада», - наголошує Галина Дробот.

«Після ліквідації відділу дев’ятеро працівників, більшість з яких працює в університеті від 15 до 30 років, можуть залишитись без засобів до існування. До того ж людям передпенсійного віку знайти у Луцьку кваліфіковану роботу практично нереально», - додають працівники.

Колектив редакційного відділу переконує, якщо підрозділ ліквідують, працівники цього так не залишать – подаватимуть заяви до суду і прокуратури, до голови Наглядової ради університету Ігоря Палиці. Вони вже звернулись до комісії з питань трудових спорів та профспілки.

КЕРІВНИЦТВО ПОЯСНЮЄ СИТУАЦІЮ БРАКОМ ГРОШЕЙ

Перший проректор, проректор з питань адміністрування та розвитку СНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось пояснює, що рішення про ліквідацію редакційного відділу пов’язане з необхідністю зекономити кошти спецфонду.

«Якщо держава виплачує 20-22 тисячі на одного студента, який вчиться на бюджетній формі, на рік, то студент на платній формі платить в межах 10-12 тисяч. Якраз ці кошти потрапляють до спецфонду і суми цієї не вистачає, щоб забезпечити усі витрати на навчання, літературу, ті ж комунальні послуги. Вузи зараз всіляко намагаються економити, зокрема роблять довгі зимові канікули», - наголошує посадовець.

Освітянин додає – в університеті є два відділи, функції яких дублюються. Це редакційний відділ та відділ зв’язків з громадськістю, однак другий має більше обов’язків, зокрема він готує матеріали для сайту СНУ.

«Зараз не такий багатий час, щоб мати два відділи з однаковими функціями. Звичайно, університет повинен видавати книги, журнали, посібники. Це одна з складових рейтингу закладу, але спецфонду на все не вистачає», - додає проректор.

Анатолій Цьось каже, що дійсно окремого рішення про ліквідацію редакційного відділу вчена рада не приймала. Втім, 23 лютого її члени заслухали та затвердили звіт головного бухгалтера про фінансовий стан університету. Якраз в цьому рішенні є пункт про скорочення штатів, що фінансуються зі спецфонду.

Згодом, а саме 9 березня, Ігор Коцан видав наказ про зміну штатного розпису.

«Ми оптимізуємо близько 20 ставок по університету і виносити кожну з них окремим рішенням на засідання вченої ради недоцільно», - наголошує посадовець.

«Дасть Бог, станемо багаті, знову відкриємо відділ, створимо видавництво, але для цього потрібні гроші», - резюмував він.

Віталія САХНІК