Старі фото знищеного костелу у Ковелі

Друга світова війна знищила чимало архітектурних перлин на Волині, у тому числі - костел святого Станіслава у Ковелі.

З встановленням в Ковелі польської адміністрації у 1922 році нова влада ухвалила рішення про будівництво костелу на центральному майдані міста, що було погоджено з Міністерством релігійних визнань і публічної освіти, пишуть Хроніки Любарта.

Виконання проекту костелу доручили відомому польському архітектору Стефану Шиллеру (1857-1933). Проект костелу Святого Станіслава Єпископа та Мученника був готовий у 1924 році.


Тут поєднувалися готичні та барокові елементи. Загальний вигляд костелу мав асиметричні риси – до високого даху центральної частини гармонічно прилягали ярусні башти, башточки і каплиці, кожна з різноманітними дахами і дашками.

Костел вміщував до сімох тисяч парафіян. Висота його головної вежі досягала 72 метрів. У внутрішніх приміщеннях розміщувалися окремі каплиці для військових, для поховань, хрещальня з криптою, дві закристії (ризниці), музичний хор з органом. У 1933 році у храмі були встановлені і освячені дзвони з іменами «Віра», «Надія», «Любов».

Будівля розміщувалася на місці сучасного стадіону «Локомотив», і була найвищою спорудою Ковелі, у якому на 1931 рік було 2755 одноповерхових будинків, 101 одноповерхових, 7 триповерхових і 1 п’ятиповерховий.

Хоча фінансування будівництва костелу підтримувалося державою, роботи кілька разів припинялися за браком коштів. Мали місце великі пожертви парафіян, у США проводилася благодійна кампанія серед поляків, ковельські залізничники у 1928 році протягом трьох місяців перераховували 5% своєї платні на добудову однієї з веж.

Станом на 1939 рік загальна вартість будівельних робіт перевищила 2 мільйони злотих, але оздоблення так і не було завершено. Залишилися невстановленими статуя святого патрона костелу – святого Станіслава над входом і Розп’яття на фасаді вівтарної частини. Невідомо, чи були викінчені різьблені вівтарі та ліпні деталі внутрішніх інтерьєрів.

З 1935 року у храмі почали проводитися богослужіння.

Але 6 липня 1944 року, у день зайняття Ковеля радянськими військами, костел, вже понівечений внаслідок артилерійських обстрілів та бомбардувань міста, отримав тяжкі ушкодження. За однією з версій, головна вежа була підірвана підрозділами вермахту, щоб позбавити війська Червоної армії вдалого спостережного пункту.

Протягом 1945 року костел був розібраний, а весь будівельний матеріал використаний для ремонту і добудови тюрми НКВС по вулиці Шевченка (з 1966 року дитяча виправна колонія).