Порожні чани, холодні котли і фільтраційні поля: Репортаж з біоетанольного заводу у Луцьку

Чому біоетанольний завод у Луцьку зупинив роботу, а сморід не зник?

Це питання неабияк турбує лучан, яким пояснили: неприємний запах викликали відходи з виробництва біоетанолу, що вступили у взаємодію з людськими випороженнями. І ті, й інші одним колектором відправляються на фільтраційні поля Гнідавського цукрового заводу.

Керівництво заводу запросило журналістів пересвідчитися, що виробництво дійсно припинене, на полях фільтрації активно проводять знезараження, а...

Чому ж тоді щовечора південну частину міста "накриває" хвиля ще більш різкого та неприємного смороду?

ЗА ПРИНЦИПОМ САМОГОНУ

Насправді спирт (чи мовою хімії – етанол) у світі набагато частіше застосовують в технічних, а не харчових цілях. Статистика каже, що 80% спирту уже сьогодні використовується як біопаливо, і ця цифра щороку зростає.

Сам же біоетанол виготовляють за тим самим принципом, що і… домашній самогон. Це – перше, що пояснили журналістам представники фірми «БІО ПЕК», запросивши на екскурсію виробництвом.

«Виготовлення етанолу неможливе без двох речей: сировини та підігріву. Тому аби підтвердити, що завод не працює, ми вам покажемо порожні чани та зупинену котельню», – анонсував «подорож» в.о. директора підприємства Юрій Проник.


ЕТАП 1: ПОРОЖНІ ЧАНИ

Луцьке виробництво біоетанолу розмістилося у новій шестиповерховій будівлі на території Гнідавського цукрового заводу. Нові цехи, сучасне обладнання – з усього видно, що «запустилися» недавно. Офіційно «БІО ПЕК» працює із літа минулого року, проте виробництво розпочали лише в березні.

Журналістів провели у бродильне відділення, де виготовляється напівфабрикат – бражка та в цех із вирощування дріжджів. Керівники заводу взялися відкривати один за одним чани і навіть підсвічувати ліхтариками, аби продемонструвати, що вони – порожні.

«Це – харчове виробництво і тут – ті самі процеси, що і під час виготовлення домашнього самогону. Ніякої «хімії». Цукор розбавляється водою, додаються дріжджі, які викликають бродіння. Тільки ми замість цукру використовуємо мелясу – продукт побічного виробництва цукру», – розповів директор із виробництва Ігор Гень.



ЕТАП 2: ХОЛОДНИЙ КОТЕЛ

Джерелом енергії заводу є парова котельня. Тож, аби підтвердити, що цехи «стоять», журналістам демонструють холодні котли.

За словами головного енергетика підприємства Ігоря Баранчука, котли зупинили у ніч з 21 на 22 травня. Наразі тут проводять профілактичні та ремонтні роботи.

«Коли відбувається зупинка виробництва, нам треба прочистити всю систему трубопроводів. При температурі води +26 градусів, тут можуть розвиватися мікроби. Щоб цього не сталося, треба проганяти пару по трубах», – пояснив спеціаліст, чому після припинення виробництва із заводу доносився легкий шум, а з труб – йшла пара.

Він запевнив: для прочистки використовували пару, яка була в залишках у котлах вже після їхньої зупинки.



ЕТАП 3: ВІДХОДИ

Після процесів бродіння та відгонки спирту залишаються відходи виробництва – так звана барда.

«Наша барда – продукт стерилізований, у ньому немає ніяких мікробів. Після того, як дріжджі збродили, ми їх пропускаємо через «колону», де вони в кілька етапів «варяться». Тому в барді – мертві клітини, які не можуть надалі бродити чи розмножуватися», – пояснив Ігор Гень.

За його словами, барду (яка має високу кислотність) навіть використовують як добриво для лужних ґрунтів, зокрема, на Сході України.

У фахівця питають про сірчану кислоту, адже місцеві стверджують, що вона використовується під час виробництва біоетанолу…

«Ми додаємо сірчану кислоту для підкислення середовища. Але її – мало, рівно стільки, як і при виготовленні харчового спирту. При тепловій обробці, яку проходить барда, кислота розкладається, молекули водню «вилітають» і з залишку утворюються солі – сульфати і сульфіти», - пояснив Ігор Гень, чому кислота не може вплинути на грунти чи грунтові води.

«Єдиний мінус, через який ми і маємо проблему, це те, що барда скидається на поля фільтрації, де є фекалії. Ще раз наголошую: у барді – клітини мертві і не розмножуються, тому посилення запаху не може бути. Деякий час ще буде відчуватись запах, але з кожним днем – все менш концентрований. Думаю, за кілька тижнів зникне зовсім», – запевнив Ігор Гень.



КІНЦЕВА ЛАНКА: СТОКИ, ТРУБИ, ВІДСТІЙНИК

Шукаючи осередки неприємного запаху, раз за разом підходили до каналізаційних колодязів на території заводу, аби оцінити рівень «аромату» стоків. Запаху не відчувалося.

За пропозицією присутнього на заході заступника Луцького міського голови Костянтина Петрочука, вирішили «прицінитися», як змінюється «заводський» запах після взаємодії з продуктами людської життєдіяльності. Тож відправилися до каналізаційно-насосної станції та на поля фільтрації.

Уже за воротами заводу з’єднуються два підземні колектори: той, яким відправляють на фільтраційні поля барду і той, яким стікають нечистоти із помешкань мікрорайону Вересневе. За двісті метрів – стара каналізаціно-насосна станція.

Як розповів Костянтин Петрочук, нещодавно тут був один із епіцентрів смороду. Наразі до станції під’єднали ємкості із знезаражуючою речовиною – такою ж, якою поливають відстійники.

Натомість поруч із фільтраційними полями, які розкинулися на 90 гектарів, досі відчувається неприємний запах. Аби «згасити» реакцію взаємодії барди з фекаліями та нейтралізувати запах, їх активно зрошують гіпохлоридом натрію. До слова, це – безпечна речовина, яка використовується навіть в харчовій промисловості.

«Ми зараз з вами стоїмо, розмовляємо, а коли вперше приїжджали сюди – стрілою пролітали, настільки був різким запах. Зараз це не є такий сморід, від якого може страждати півміста. Вчора ввечері проїжджали, тут запаху не було, і на території заводу не було, а в районі ДПЗ – запах був жахливий», – зауважив Костянтин Петрочук, який «в епіцентрі» із перших днів.

* * *

У приватних розмовах на заводі зізнаються: проблема таки була, але не в таких масштабах, щоб страждало усе місто. "Повісили на нас усіх собак", - знизують плечима.

Натомість представники влади та активісти продовжують шукти нові джерела смороду. Кажуть, причиною насправді може бути комплекс проблем, пов’язаних із поганим станом каналізації та несанкціонованими зливами нечистот. Проте наразі не виключають і версію спеціально організованих диверсій.



Людмила ЯВОРСЬКА («Волинь24»)