Поліщук пропонує визнати Миколу Романюка почесним громадянином Луцька

Вибори потрібні місту, як найскоріше.

Померлим потрібна тільки молитва за них. І чим частіше,тим краще для них. Їм не потрібно ні нагород,ні слави.

особливо за розвиток комунального господарства у луцьку, наслідки чого лучани нюхають вже другий місяць

Цинізм укропа пробиває дно

Що це? Каяття, чи спроба за рахунок такої «лояльності» завоювати серця представників майбутнього електорату? Поліщук з тієї "когорти", яка при кожному зручному і не зручному випадках живцем з‘їдала Миколу Романюка. Пиляли в усьому: Романюк винен в тому, що сніг не такий білий, як би хотілось, і в тому, що вода не вельми мокра, і в тому, що в Антарктиді тануть айсберги, і в тому, що у миші хвостик шилом, і втому, що над міською радою не ті прапори висять, і що чужим автомобілем їздить на халяву. Я веду до того, що «меру» - невдасі Поліщуку, «ініціатору» посмертних нагород Миколі Романюку, краще б не висовуватись. З причини того, що існує категорія честі. З причини самокомпроментації. В Луцьку утворився цілий «клас» таких людей, перед яким гоголівський герой Хлєстаков блідніє і курить в стороні. Якщо місто вибере цю «команду», то можна вважати, що громада вибрала «африку». Будь на місці родини покійного, я б не взяв би посмертну «нагороду» з таких рук. Це моя, чисто суб’єктивна думка, я нікому її не нав’язую. Але, як журналіст, констатую факти. І висловлюю її лише тому, що добре знаю цю зубодробильну машинерію, яка серйозно вкоротила життя тому, кого сьогодні серед нас вже немає.