«Бабуся знайшла тут тільки відірвану руку», - внучка загиблого бранця Луцької тюрми

Лучанка припускає, що у ямі з останками в’язнів, ексгумація яких триває нині, може бути тіло її діда.

Тетяна Подмарьова прийшла під стіни Замкового Свято-Архангельського чоловічого монастиря УПЦ КП, де відбувається ексгумація останків розстріляних бранців Луцької тюрми, з портретом діда.

Вона припускає, що тіло Щербинського Франца Валентиновича, лучанина, який загинув під час розстрілів у 1941-му, може знаходитися саме в цьому місці. Внучка стверджує: рідні шукають місце поховання діда все життя. А саме це місце снилося бабусі: уві сні до неї приходив чоловік і розказував, що “лежить перед входом до монастиря”.

Усе це внучка загиблого розповіла журналістам під час прес-конференції на місці розстрілу бранців, що відбулася 14 червня біля колишньої Луцької тюрми.

Дружина Франца Ірина Онуфріївна шукала тіло чоловіка одразу після розстрілів, однак знайшла тільки відірвану руку, яку впізнала за шматком сорочки та гудзиками.

- Розстрілювали їх три дня. Моя бабуся прибігла сюди, під стіни тюрми, коли ще частина в'язнів сиділа в камерах. Знайшла тільки відірвану руку... Я росла з тими спогадами і це було страшно, - згадує пані Тетяна.

На руках у дружини Франца Щербинського лишилася донька. Майно радянська влада у неї конфіскувала. Через багато років рідні прочитали у справі діда, що бабуся ніби-то сама зголосилася віддати майно, щоб лишитися живою.

Уже згодом рідним вдалося прочитати справу діда, яка дивом вціліла, але частину архівів у 80-х роках вивезли ніби-то на перевірку до столиці, та назад повернули тільки частину з них.

Як відомо, останки бранців Луцької тюрми, патріотів, яких розстріляли совєти з приходом німців, перепоховають на території монастиря.