Усе як у людей: за дверима клініки для тварин

Тут усе, як у людей. Лікарняний запах. Кушетка. Черга (правда, невеличка). Зустрічає усміхнена молода медсестра Марія. Командує теж вона. Замість плачу та зойкання – скавучання та погавкування.

За ручку дверей смикає стривожена пані Валентина. Вона прибігла за консультацією. Її домашня улюблениця пітбуль-дівчинка Роза досить багато додала у вазі. Покашлює. Це вже третя клініка, куди вона приведе хвору на обстеження.

На кушетці терпеливо чекають своєї черги ще троє тварин із господарями.

– Ми поверталися від батьків із Житомирщини, і тут на тротуарі – лежить котик, – першим вступає в розмову Богдан, який у руках має коробку. – Не могли з дружиною пройти повз це диво, – киває у середину картонки. – Проте у нього пошкоджений тазостегновий суглоб, і Мурчика чекає операція.

– У мене – йоркширський тер’єр, – демонструє свого красунчика із модною зачіскою 13-річна Яна. – Отруєння. Стрибнув на стіл, напився молока…

– Пуся, ну Пуся! – найголосніше від усіх заспокоює пекінесове постійне тихеньке нібито погавкування власниця. – Це ж треба! Лапка почервоніла. Мабуть, поранила чи загнала щось. Характер у Пусі – як у справжньої примхливої дівчинки, – виправдовується.

На денному стаціонарі позицію прокапування зайняли: за першим столом – найбільший пацієнт серед присутніх – бернський зенненхунд Леві.

– Він у нас вже сьомий день прокапується! – каже лікар Юрій Іванович. – Коронавірус. Він зазвичай уражає собак до першого року життя. Дворові дають собі раду, а породисті…

– Усі його колеги – на волі, вже вилікувалися, – жартує медсестра.

– Цей пес важить більше, ураження кишківника сильніше.

За паралельним столом під крапельницею 5-річна кицька Нюся. У неї – зневоднення.

– Вже вдруге ми тут, – каже пенсіонерка Марія Павлівна. – Будьте тихіше! Це ж лікарня! – приставивши вказівний палець на губи.

Протискаюсь до сусідньої палати, проглядаю, а там – золотистий ретривер Джесі чекає на щеплення від сказу. Чекав, мостився і – заснув.

Бачу, на кушетці місця поменшало. Підійшла власниця вкутаного в хустину кошеняти.

А тоді черга ще і ще подалася. Синьо-білі халати бігали з однієї палати в іншу. То взад, то вперед. Консультуючи, рятуючи, втішаючи…

Іванна НАЗАРЧУК-КАМЕЦЬ
Фото автора (газета "Волинь24 від 12 липня 2017 року).