Бюрократія по-волинськи: мати загиблого бійця досі не отримала справу сина та права на землю

Мама загиблого бійця з Шацька Любов Буз досі не отримала справу та документи сина, які ніби-то вже відправили поштою. До того ж, жінці двічі відмовили в праві безоплатно отримати ділянку землі.

Як пригадала Любов Миколаївна, її син Сергій Мокренко – перший загиблий у АТО з Шацького району. Він із самого початку перебував на Майдані, де й отримав першу контузію, потім пішов воювати як доброволець «Правого сектору» та батальйону «Азов» у найгарячіших місцях, зокрема відзначився у контратаці на Світлодарській дузі, вийшов із Іловайського котла, був неодноразово поранений. Із вересня 2016 року Сергій перейшов на контракт до 54-ї окремої механізованої бригади, - пишуть Волинські новини.

У той день, коли обірвалося життя юнака, 28 лютого, він мав отримати орден «За мужність».


Документів, які підтверджували б те, що її син дійсно воював у зоні АТО, жінка поки так і не отримала. На неодноразове звернення (і на гарячу лінію, і безпосередньо до військового комісаріату в Бахмуті) жінці відповідали, що папери відправили до Шацька. отримала наступне повідомлення:

Як пояснили у Бахмутському військовому комісаріаті, документи відправили поштою під грифом «Для службового користування» і, оскільки вони йдуть із міста Донецької області, чекати доводиться не менше місяця.

«Така пошта (із грифом «Для службового користування», – ВН) приходить раз у місяць. Цього місяця була. Значить прийде аж у вересні. Кого шукати? Крайнього не знайдуть. Ми вже просили, щоб анулювали ті документи й видали нові, а нові видавати не хочуть. А якщо вони загубилися?» – зауважила Любов Буз і розповіла, що така ситуація склалася із грошовим атестатом її сина, якого ще раніше також надіслали з Бахмута.

«Оця бюрократична колотнеча мені вже стільки нервів вимотала. Так само я писала заяву на землю, говорили, що дадуть, але з Луцька прийшла відмова. Це знущання над людиною», – акцентувала Любов Миколаївна.

Звернення до Шацької селищної ради про видачу земельної ділянки за Грядою для ведення садівництва жінка подавала двічі – у травні та червні.

«До того я не просила ділянки. Але люди мені почали говорити: як так, ти не маєш землі взагалі, ні на тобі немає, ні на чоловікові, ні на покійному Сергієві, ні на дочці; як то так? А мені відмову аргументували тим, що селищна рада не може виділити землю за межами Шацька», – розказала Любов Буз.

Після першої відмови вона написала заяву про виділення земельної ділянки до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, на яку прийшла офіційна відмова. Рішення вмотивували тим, що управління вже сформувало «перелік земельних ділянок, які мають надаватись безоплатно у власність громадянам протягом ІІІ кварталу 2017 року», до якого не ввійшли ділянки в межах Шацького району.


«Я тоді знову звернулася до селищної ради з проханням, якщо немає земельної ділянки за межами Шацька, то дайте в межах Шацька. А мені сказали, що в Шацьку теж немає, а навколо болота», – відзначила жінка.

За словами Любові Миколаївни, зараз їй навіть не дають можливості написати заяву на земельну ділянку. Жінка настільки втомилася від такої тяганини, що, як сама підкреслює, готова їхати разом із військовослужбовцями, друзями свого сина, до Києва.