«Роздягатися не змушували», - Богдан Шиба про обшуки «Волиньстандартметрології»

«Держава, як і риба, починає гнити не від голови, а з внутрішніх органів», – Богдан Шиба

Напередодні свята Незалежності потужною групою силовиків було майже на весь день заблоковано роботу державного підприємства «Волиньстандартметрологія».

Озброєні спецпризначенці в балаклавах стояли навіть біля вхідних дверей. Журналісти, які дізналися про «маски-шоу», цілий тиждень безрезультатно намагалися взяти коментар про те, що ж відбувалося насправді, у виконувача обов’язків директора підприємства Богдана Шиби.

Але він зберігав мовчанку. І лише тепер її порушив, погодившись дати ексклюзивне інтерв’ю «Волинь24».

– Поки не розібрався у деталях, звідки «вітер віє», не хотів нічого коментувати. Лише тепер, коли надіслав доповідну записку про це неприховане свавілля своєму безпосередньому керівнику – першому віце-прем’єру Степану Кубіву, можу окреслити свою позицію і розповісти, як усе відбувалося, – каже Богдан Шиба.

– То був обшук на підприємстві чи не був?

– Та був (усміхається – С.Л.). Тільки для його проведення не було жодної необхідності. А річ ось у чому. Підприємство «Волиньстандартметрологія» до початку минулого року займалося сертифікацією автомобілів, які наші співвітчизники приганяли з-за кордону, на відповідність вимогам стандартів.

Тому формальною підставою для проведення слідчих дій була необхідність вилучення сертифіката відповідності на автомобіль «Opel Combo» від 24 лютого 2016 року. Для цього слідчі органи 26 липня цього року отримали ухвалу суду, якою їм дозволялося здійснити вилучення (виїмку) вказаного документа. Більше того: якби вони звернулися до підприємства, то їм без зволікань були б надані всі потрібні папери.

Але ж, напевно, прокурори і поліцаї мали зовсім іншу мету, тому знову звернулися до суду (мотивуючи, швидше за все, що їм чинять перешкоди), де 4 серпня отримали ухвалу з дозволом на проведення в приміщенні ДП «Волиньстандартметрологія» обшуку, щоб вилучити вказаний сертифікат і всі документи та речі, з ним пов’язані.

– І як ви, як керівник підприємства, відреагували на прибуття людей у масках?

– Здивуванню не було меж, бо замість вилучити потрібні папери, оперативники заходились обшукувати кабінет директора і його самого. Я працюю керівником підприємства з січня цього року, займатися сертифікацією автотранспорту «Волиньстандартметрологія» припинила більш ніж півтора року тому, жодного стосунку, навіть поняття найдрібнішого не маю стосовно цих питань. Тому зробив очевидний висновок: була спроба знайти хоч що-небудь незаконне чи компрометуюче в мене особисто.

Плюючи на вимоги законодавства, оперативники (всупереч кримінально-процесуальному кодексу, «шмоном» керували не прокурор чи слідчий, а працівники оперативних підрозділів) переглянули кожен папірець не тільки в кабінеті, а й в особистому портфелі та гаманці.

Правда, мушу віддати належне: від часів НКВС відбувся суттєвий прогрес, бо не змушували роздягатися і в інтимні місця з метою виявлення бомби не заглядали.

– Ви добре знаєте українське законодавство, працювали на відповідальних посадах в органах державної влади й місцевого самоврядування. І нічого непроханим гостям не зауважили?

– Чому ж нічого? Я відразу сказав цим молодим і дуже перспективним борцям із злочинністю, що вони грубо порушують закон. Відповідь була проста і брутальна: «Ми тут взагалі, якщо будете сильно виступати, можемо все перетрощити-переламати…» Кожен керівник після таких погроз відступить, бо ж шкода підприємства.

Під кінець обшуку вилучили загальний сервер документообігу та юридичних документів (щоб нам «веселіше» працювалося!) і ще раз пригрозили: «Ми маємо право вилучити всі ваші комп’ютери та сервери!» Я ж добре знаю, що вони такого права не мають, але з досвіду нинішніх реалій усвідомлюю, що можуть таке зробити. І найгірше, що їм за це нічого не буде.

– А чому «Волиньстандартметрологія» нині не займається сертифікацією авто?

– Сертифікацію автомобілів, які ввозяться в Україну, придумали міліцейські «кулібіни» ще в буремні дев’яності. На цих процедурах заробляли шалені гроші, пригадуєте «автомобільний клондайк»? Десь приблизно два роки тому прокурорсько-міліцейські «старожили» пролобіювали зміни до законодавства, за допомогою яких від процесу усунули державні підприємства, які працюють легально, платять податки.

Натомість під «дахом» правоохоронців наплодилося, як грибів, багато приватних структур, які часто навіть без огляду автомобіля виписують сертифікати відповідності. Але вони працюють «втемну» і «діляться з потрібними людьми». «Клондайк» знов завирував, причому з більшою силою. Зрештою, нічого дивного: в такий же спосіб «під дахом» тінізували контрабандні потоки, видобуток бурштину тощо.

– Але ж диму без вогню не буває. Може, й справді ваша фірма, хоч і до того, як ви її очолили, видала «липовий» сертифікат?

– Оскільки обшукували тільки мій кабінет і мене особисто, вважаю, що хотіли знайти будь-що для того, щоб відкрити провадження стосовно моєї скромної персони, адже в країні починається осінній політичний сезон, «запахло» виборами. Тому завдання очевидне: якщо не «закрити», то хоча б залякати.

За останній рік в Україні сформувалась свавільна прокурорсько-ментовська вольниця. Ця структура не працює на державу, не підкоряється ні Президентові, ні уряду, контролює суди і виборчі процедури. Цей монстр виконує вказівки і отримує оплату за замовні послуги від «наперсточників» і контрабандистів дев’яностих років, які тепер стали респектабельними людьми – народними і не зовсім народними депутатами, керівниками впливових державних структур.

Вони не бояться ні Бога, ні людей, не ховаючись, дають і беруть хабарі чемоданами. Вони впевнені, що відкупляться за будь-яких обставин. Для виконання найбрудніших замовлень посилають молодих і неотесаних оперативників, які задля того, щоб вислужитись перед «хазяями», готові (як у випадку зі мною) розтоптати закон і Конституцію.

– Невже після такої гучної заяви ви думаєте, що від вас відчепляться?

– Не думаю. Я навіть впевнений, що буде продовження цієї історії, оскільки мовчати чи ховатися в кущі я наміру не маю. Швидше – навпаки. Тому прошу лучан пам’ятати (якщо під час наступного обшуку мені підкинуть пачку грошей), що підприємство госпрозрахункове, працює на конкурентному ринку, і мені нема за що давати хабарі, а я сам мушу шукати і запрошувати замовників. Якщо підкинуть наркотики, то знайте: я ніколи в житті навіть в руках нічого подібного не тримав. Тільки якщо знайдуть якусь штукенцію, яка повідриває їм дзвіночки попри самі вуха, то знайте: це моє, бо допекли…

Вів розмову Святослав ЛЕСЮК