«Как упоительны в России вечера», - письменницю обурили музичні смаки волинян

Волинянка поскаржилась на російську музику, яка звучить на різного роду святкуваннях та на сучасне телебачення, яке переповнене програмами проросійського контенту.

Про це пише письменниця з Волині Жанна Куява на своїй сторінці в "Фейсбуці".

"Музичний супровід усіляких сільських свят, весіль, хрестин, ювілеїв перенасичений російськими виконавцями, причому тими, що потрапили до відомого "Чорного списку Міністерства культури Укрїни", - зазначає жінка.

Зазначає вона й про те, що на Волині дуже часто можна почути хіти Лєпса, Михайлова, Шуфутінського, Газманова та інших. Навіть попри заборони та кворти така музика користується, на думку Жанни Куяви, популярністю.

"Мурка" як була хітом на рідному Поліссі, так і залишається. Коли ж одного разу на одному святі зазвучало "Как упоительны в России вечера" - мені здалося, що я сплю й у тому сні вмираю", - розповіла вона.


Не краща ситуація, на думку жінки, й на сучасному телебаченні.

"Сучасні антени й кабельне телебачення продовжують робити свою справу: канали ОРТ, РТР, Планєта й таке інше - найчастіший домашній... ні не гість, а розрадник і забава у хатах. Серіали, концерти, щоденні шоу, де ну то й що, що поливають Україну найбруднішим у світі брудом, цікаво ж, як вони це роблять!" - написала вона.

Також жінка поділилася враженнями від розмови з однією з українських сімей.

"Їду на льоботу в Моськву, я їду на льоботу в Моськву" - повторює трирічний хлопчик, сидячи на колінах у молодого тата.

- Що він таке каже? - перепитую.

- Те, що я кажу, коли їду з дому, - спокійно, усміхаючись відповідає тато.

- Але ж дитині три роки, навіщо їй таке вносити у вуха? - емоцій своїх я не приховую, звісно ж.

- Тому що Москва нас кормить, - замість тата цілком упевнено відповідає мама. А побачивши мої ошелешену міну, додає: А як строїтися?! Як молодим сім'ям строїтися?! Де б ми взяли такі гроші, якби не Москва?!

- Але ж ти ще жодного дня не попрацювала, щоб щось заробити, - кажу їй, знаючи, що після навчання вона вийшла заміж і ось уже зводить двоповерховий будинок у селі.

Решту розмови не переказуватиму. Мене закидали наріканням на нинішні низькі зарплати, безробіття тощо. Моє зізнання про те, що ось уже 18 років як працюю, а двоповерховим будинком для моєї сім'ї й не пахне, викликало в них радше насміх, аніж розуміння. І, певно, вони на це мають право.

Але, чи мають вони право вчити манюню, українську (уточню), дитину, що їхньою сімейною годувальницею є Москва, - за нинішніх обставин - це вже питання.

Для мене відповідь очевидна: так не повинно бути", - обурилася жінка.

"І ще. Те, що не стало "Вконтакте" й "Однокласников" - добре в тому сенсі, що багато їхніх користувачів перейшло до Фейсбуку. А тут можна прочитати щось на кшталт цього посту й або закидати мене яйцями, як, певно, й буде, або, почувши в сусіда "Как упоительны в России вечера", прийти й сказати, що слухати таке - себе не поважати", - додала вона.