Волинські госпітальні округи: Чи буде масове закриття районних лікарень?

Медична реформа вносить все нові корективи у не дуже спокійне життя українців. Однією із сенсаційних тем став поділ областей на госпітальні округи.

Уряд запропонував три округи на всю Волинську область – Луцький, Ковельський та Нововолинський. Громадськість такий поділ обурив. Особливо обділеними вважали себе мешканці поліських районів – Любешівського, Камінь-Каширського, Любомльського та Шацького, які розташовані на немалій відстані від центрів госпітальних округів.

Як поділили Волинь на госпітальні округи і чи передбачає це автоматичне закриття районних лікарень – у матеріалі «Волинь24».

ЧИНОВНИЦЬКІ ПРОПОЗИЦІЇ VS РЕАЛІЇ

Реформування медицини передбачає створення в кожній області госпітальних округів. Як вони будуть утворюватися і працювати, українські високопосадовці розписали у Постанові Кабміну «Про затвердження порядку створення госпітальних округів». Документ прийняли майже рік тому – 30 листопада 2016 року.

Фактично, госпітальний округ – це частина території області, в межах якої розташована хоча б одна (але може бути і більше) багатопрофільна лікарня із спеціалізованою та екстреною медичною допомогою.

Центром госпітального округу рекомендують вибрати населений пункт з населенням понад 40 000 людей, в якому є така лікарня.

У вересні Кабмін затвердив додаток до Постанови, яким поділив Волинь на три округи. Найбільший Ковельський округ охоплює вісім районів: Ковельський, Камінь-Каширський, Любешівський, Любомльський, Ратнівський, Старовижівський, Турійський та Шацький. Луцький округ розміщений на території Луцького, Горохівського, Ківерцівського, Маневицького і Рожищенського районів. Найменший Нововолинський округ об’єднує три райони – Іваничівський, Володимир-Волинський і Локачинський.


При цьому Постановою обумовлено, що межі округу мають визначатися часом доїзду до лікарні: дорога не повинна займати більше години. Також передбачений так званий радіус зони обслуговування – не більше 60 кілометрів по дорогах з твердим покриттям.

Якщо за межами такого 60-тикілометрового радіусу проживають громади, які разом мають понад 120 тисяч населення – їх потрібно об’єднати в окремий округ. Якщо ж менше 120 тисяч – просто приєднати до сусіднього округу.

Коли розглянути запропоновану для Волині схему із трьох округів і порахувати кілометраж від віддалених сіл до центрів цих округів, відстань суттєво перевищує 60 кілометрів.

До прикладу, за допомогою сервісу автоперевезень Della ми підрахували відстань від центру госпітального округу у Ковелі до Любешова. Вона становить 125 кілометрів, а час у дорозі становить 1 годину 51 хвилину.


Відстань від Ковеля до села Деревок Любешівського району ще більша – 135 кілометрів, час у дорозі – понад 2 години.


Не менші відстані до центру госпітального округу очікують і на селян Шацького району. Адже щоб дістатись до Ковеля їм потрібно більше години.

КРАЩЕ – МЕНШЕ, АЛЕ – КРАЩЕ?..

Пропозиція створити ще один округ із центром у Камені-Каширському так і не знайшла підтримки у чиновників. Зокрема, начальник управління охорони здоров’я Волинської ОДА Ігор Ващенюк переконаний, що три госпітальні округи – цілком достатньо для Волині.

«Уже є Постанова Кабміну «Про порядок створення госпітальних округів», яка передбачає три округи – Луцький, Ковельський Нововолинський. Перед тим була зроблена величезна робота, яка оцінювала і кадровий потенціал, і потоки пацієнтів – враховувалося дуже багато критеріїв», – розповідає посадовець.

На його думку, для Волині вистачило б і двох округів – Луцького і Ковельського. Адже коротша дорога до лікарні ще не гарантує миттєве надання послуги.


«У районних лікарнях є один-два хірурги. Але вони ж там не є цілодобово. Так, лікарня – ближче і хворого швидше туди привезуть. Але однаково будуть чекати годину, поки зберуть бригаду. І то – когось знайдуть, а когось – ні. То може краще відразу завезти людину туди, де є лікарі цілодобово?», – пояснює Ігор Ващенюк.

Він зауважує: після створення госпітального округу не будуть автоматично закриватися всі районні лікарні чи відділення в них. Госпітальна рада буде вивчати потребу в існуванні кожної лікарні і надавати місцевій владі рекомендації: закривати чи лишати. І лише власник лікарні – районна рада – буде приймати рішення, чи прислухатись до цих рекомендацій.

З іншого боку, в центрах госпітальних округів розширять послуги, покращать обладнання.

«Наприклад, стентування судин зараз роблять тільки в Луцьку. А будуть також робити і в Ковелі – це погано чи ні? Але інше питання: чи треба такі послуги і обладнання в кожному районі? Поставимо, приміром, ангіограф за 15 мільйонів у Локачах, і будуть на ньому робити одну процедуру на три тижні. І ще питання, яка ? кваліфікація буде в лікаря. Чи багато жінок, які б хотіли народжувати в лікаря, який приймає одні пологи у два місяці? Я б не хотів, щоб моя дружина чи донька народжували в такого лікаря, адже він не має практики. А у нас в районах є хірургічні відділення, де крім чиряків, вибачте, нічого більше не бачили. Пацієнта із серйозною хворобою можна довірити такому хірургу?» – розмірковує посадовець.

«Як би ми не хотіли – не буде в кожному районі високоспеціалізованого відділення. Не буде. Якщо ми зробимо нейрохірургію в кожному районі, то там нейрохірургії не буде, бо немає стільки спеціалістів, немає такого потоку пацієнтів. І не можна в кожен район поставити високовартісне обладнання, щоб воно робило два обстеження в місяць», – аналізує Ігор Ващенюк.

За словами начальника управління охорони здоров’я, на Волині немає проблеми із доїздом у села швидкої допомоги.

«У нас – більше 90% вчасних доїздів, тобто коли у місті карета допомоги приїжджає не більше, як за 10 хвилин, а в селі – не більше, як за 30», – розповідає Ващенюк і пропонує бути реалістами: немає такого фінансування, щоб у кожному селі мати бригаду швидкої.

«НЕ ДЛЯ ЛЮДЕЙ»

Поки чиновники підтримують скорочення кількості на користь якості, у селах заплановані реформи вважають «не для людей».

«У нас не дуже довіряють госпітальним округам. Коли нас поставили до відома, що треба вибрати округ, люди вирішили приєднатися до Ковельського. Вони вирішили: якщо буде навіть створений округ в Камінь-Каширську, то для людей це буде ще гірше, бо можуть закрити відділення у Любешівській лікарні», – розповідає голова Деревківської сільської ради Любешівського району Віталій Шостак.

Його позиція: чим далі їхати до лікарні – тим гірше.

«Госпітальний округ передбачає 60-тихвилинний доїзд до хворого. З нашими дорогами і з нашими відстанями – це просто нереально. Тим більше, що треба також забезпечувати автомобілями. Для людей краще – чим ближче до лікарні. Населення старіє, хвороби прогресують. Але думку людей, чи вони хочуть менших округів – ніхто не питав», – каже сільський голова.

Представниця іншого населеного пункту Любешівського району – села Залізниця – розповідає, що місцеві теж обрали Ковельський госпітальний округ, і через той самий мотив. Мовляв, так більше шансів, що не закриють місцеву Любешівську лікарню.

Люди, звичайно, не задоволені – їм треба, щоб все було на місці. Вони думають, що в нас все закриють, що лікуватись треба буде їхати далеко. Ми ведемо роз’яснювальну роботу, але 80% населення не розуміє ще цього. Сьогодні ми всі послуги отримуємо в районній лікарні. Чекаємо також своєї амбулаторії, але не знаємо, чи вона буде, чи вона вже тільки на папері», – розповідає секретар Залізницької сільради Галина Римарчук.

* * *

Утворення госпітальний округів – лише частина медичної реформи, яку розпочали в Україні. До слова, у четвер, 19 жовтня, парламент після тривалих обговорень нарешті підтримав старт реформи і з наступного року українців чекають немалі зміни.

Пацієнти отримають можливість вибирати профільних лікарів, а ті, в свою чергу, будуть отримувати заробіток залежно від кількості наданих послуг. Держава бере на себе гарантований безплатний мінімум послуг і ліків, за які дійсно не доведеться платити. У той же час паралельно легально з’являться платні послуги: для тих, хто захоче отримати послугу без черги, або ж – потрапити до певного спеціаліста без направлення свого дільничного лікаря. Усі ці зміни, зрештою, мають привести до світової практики страхової медицини.

Ярослава ЛИПНЮК (для «Волинь 24»)