Кіно у Порт Сіті: новий Пуаро і стара добра Агата. КІНОВІДГУК

Текст: Юрій РИЧУК

Я думав, Еркюль Пуаро вступить у нерівний бій з вампірами, які під покровом ночі і в костюмах провідників кусають пасажирів.

Або Східний Експерс виявиться машиною часу, через яку з майбутнього пробереться вбивця Джона Кеннеді і захоче вбити машиніста поїзда, тому що той – молодий Елвіс Преслі, а вбивця – член таємного товариства Ілюмінатів-Антирокенрольщиків.

Або вбивцею виявиться привид машиніста Валєри, якого колись звільнили за п’янку, він спився і помер, а тепер бродить вагонами і душить усіх, схожих на голову профкому Інокентія Степановича.

Або...

Бо якогось хріна у анонсі фільм назвали “містичним”. Та й не чекав я від голлівудської постановки старої доброї класики!

І я помилився. І я ВАУ ЯК З ЦЬОГО ВТІШЕНИЙ! Хоч початок і натякав на якогось нового ексцентричного супермена-детектива а-ля “шерлок-холмс-роберт-дауні”. Та ні – далі почався нормальний детектив, з дотриманням усіх законів жанру. Було інтригуюче, емоційно ...і красиво.



* * *

“Вбивство у Східному експресі” – новий фільм Кеннета Брани, який відучора демонструють у кінотеатрі PREMIER CITY. Один з небагатьох сюжетів Агати Крісті, які я чогось не читав (на відміну решти “золотих” детективів знаменитої авторки – як то «Десять негринят», «Смерть на Нілі» чи «Вбийство Роджера Екройда») Відтак я став тим глядачем, що тримав від кіна сто процентів необхідний емоцій.

Про сюжет говорити нічого. Класичний «герметичний» детектив: труп у вагоні, обмежене коло підозрюваних, геніальний сищик, несподівана розв’язка.



Статечні пані і пани їдуть в елітному потягу. Вишколені офіціанти і провідники в накрохмалених комірцях і білосніжних рукавичках носяться вагонами, розносячи чай і солодощі. В ресторані гості ведуть неспішні бесіди. Але у кожного з гостей – свій скелет у шафі. І кожен – під підозрою…

* * *

Еркюль Пуаро, якого нікчеми-англійці вперто звуть Геркулесом (пригадалося «Я не Рижиков, я Чижиков!») елегантно жартує, перфекціоністськи міряє величину яєць (кхм... тих, які йому приносять на сніданок) і взагалі – виглядає істинним Еркюлем. Тим, якого малювала моя дитяча уява, коли я зачитувався детективами Агати Крісті. Не з вусиками а з пишними ВУСИЩАМИ.

Кожен герой – частинка мозаїки, з якої складається не лише візуальна, а й емоційна картина “тої доби”. Величава і зверхня княгиня, скромна симпатюля-гувернантка, психічно неврівноважений танцюрист... І просто прекрасний у своєму нєгадяйстві Джонні Депп. Шкода, що його було мало.



Попри абсолютну камерність сюжету – у фільмі просто офігенні пейзажі і шикарнюча настроєва музика. Потяг вивергає хмариська пари і летить крізь засніжені гори. Камера виконує неймовірні кульбіти, показуючи цю гору елегантного металу з найнесподіваніших ракурсів.

Усе це – геть не зайве у фільмі, додає емоційності, підкреслює контрасти характерів та й просто – дуже тішить око і слух.

Фільм демонструють щодня у кінозалах PREMIER CITY (ТРЦ "ПортCity"). Кіносеанси – о 10:20, 13:30, 15:45, 18:00, 19:30, 22:00