У школі на Волині дістали послання учнів, яке пролежало у стіні 50 років

У школі-гімназії села Підгайці Луцького району дістали капсулу з посланням школярам, яку заклали під час будівництва навчального закладу: 50 років тому.

Що саме вмуровано у стіну приміщення школи, не знав ніхто. На табличці, що прикривала капсулу, - напис «Вскрыть в 2017 году».

Момент відкриття капсули у школі зробили урочистим. 16 листопада на подвір'ї навчального закладу зібрали шкільну громаду, щоб виконати те, чого чекали півстоліття. А дістати капсулу доручили колишньому вчителеві праці Анатолієві Пилипчуку, який був свідком того, як це послання закладали у стіну в 1967-му. Як згадують тогочасні школярі (а нині то вже сивочолі мешканці села) тоді місію закласти послання доручили школяреві-відмінникові Адамові Грицовнику.



Як виявилося, капсула, що пролежала у стіні 50 років, - скляна і з двох боків залита смолою. Усередині капсули знайшли звернення записане на плівку (щоправда, невідомо, чи вдасться його проглянути). Також дістали гроші: щоб у 2017-му побачили, якими вони на той час були (це металевий карбованець і дрібніші копійки). І найцікавіше – лист у дусі епохи СССР.

«Лист учнів Підгайцівської середньої школи з 1967 року учням Підгайцівської школи 2017 року.

Дорогі учні 2017 року!

Ми, учні Підгайцівської середньої школи і жителі села, звертаємося до Вас через голови десятиріч, через плин часу і подій.

В цей день, 3 жовтня 1967 р., зібравшись на урочистий мітинг, присвячений 50-річчу Великої Жовтневої соціалістичної революції, ми звітуємо рідній комуністичній партії, Радянській державі, нашому народові про досягнення в навчанні і творчій праці, доповідаємо про свою вірність і відданість справі Леніна, справі революції.

У переддень славного ювілею ми спом'янули огненні шляхи, по яким юність наших дідів і батьків, пройшла, уявою пройшли по гарячих, нетлінних слідах нашої історії, буремної, суворої і прекрасної, яка утвердилася на нашій землі з гордим іменем РЕВОЛЮЦІЇ. Ми згадали тих, хто йшов супроти колючих вітрів, зорі назустріч, хто ніс свої молоді і гарячі серця - свінцевій хуртечи в імя світлої долі прийдешніх поколінь. То були незабутні роки. Історію писали не сиві, поважні історики, а творили її молоді і завзяті, і писалась вона не в тиші кабінетів, а на полях бойовищ огненними шаблями.

Сьогодні ми сходимо на П'ятдесятий перевал, з висоти якого видно блискавиці далекої грози, вчувається громовий залп "Аврори", що сповістив про народження нової держави Серпа і Молота. Ми чуємо постріли гармат "Арсеналу", шалений галоп гривастих коней червоної кавалерії в степах України, могутнє "ура", грізний рев гарматної канонади над Перекопом.

Нехай же й до Вас дійдуть оті могутні голоси й викличуть у серцях Ваших неспокій та гордість за тих, хто творив на нашій землі Легенду. То були покоління орлят, покоління Корчагіних і Примакових, яким нема числа", - йдеться у посланні.



Держава "Серпа і Молота" - уже в минулому. Між тодішнім поколінням учнів і нинішнім - ціла епоха. І це надзвичайно промовисто ілюструє послання, що довгі роки було замуроване у стінах старого корпусу школи.

За 50 літ школа змінилася. До старого корпусу добудували новий. Нині це одна з кращих в районі школа-гімназія, де навчається понад вісім сотень дітей.

Школярам 2067-го підгайцівські учні вирішили відправити текстове послання, також гроші та гільзу з написом «Слава Україні!». Нове звернення зачитала школярка Яна Заєць.

"...Наше покоління є свідком Революції Гідності, яку з честю захищала Небесна Сотня. На Сході нашої держави іде війна з проросійськими найманцями. За її цілісність воюють наші батьки і брати, виконуючи священний обов'язок перед ненькою Україною", - написали у листі з 2017-го.

Місце у стіні заклали плитою, на якій написано: "Послання в майбутнє. Відкрити у 2067 році".

Олена ЛІВІЦЬКА.

Передрук заборонений