У луцькій школі-інтернат діяв сиротинець «Терезінок»

Часто в мережі Інтернет можна знайти цікаві світлини, на яких зображена для багатьох сучасних мешканців нашого міста, невідома історія. Сьогодні хочемо розповісти про фото, які в багатьох, хто їх бачив, викликали питання. Мова йде про луцький сиротинець «Терезінок», який діяв в 1920-1930-х роках в Луцьку, по собі він залишив будівлю, яка знаходиться за адресою вул. Дубнівська, 30.

Ініціатором появи такого необхідного у всі часи закладу для міста було Згромадження Сестер Бенедиктинок Місінерок, яке влітку 2017 року відзначало свій 100-річний ювілей. Сьогодні сестри успішно працюють не лише у дванадцяти містах України, але й у Польщі, США, Бразилії, Еквадорі.

Згромадження Сестер Бенедиктинок Місінерок постало з ініціативи його засновниці матері Ядвіги Юзефи Кулеші, яка була родом з Поділля. Саме вона разом із сестрами та дітьми в 1920 році переїхала на Волинь. Першими її кроками було створення великого дитячого будинку в Ковелі в 1921 році, в Луцьку сиротинець з’явився в 1926 році.



Назва закладу «Терезінок» була не випадкова, адже його покровителем була Свята Тереза. Саме луцький заклад став з часом й Генеральною садибою Згромадження.

Будівництву сиротинця в Луцьку дуже сприяв ксьондз Ягловський, саме він займався усіма документальними формальностями з магістратом. Питаннями будівництва самого приміщення керував брат ксьондза Петро Ягловський.

Відкриття новобудови сиротинця відбулося в жовтні 1926 року. Тоді до нього заселилось кілька десятків дітей та дві сестри, які доглядали за дітьми.



У сиротинці були такі приміщення, як театральний зал, велика каплиця, початкова та середня школи, бурса, кухня, пекарня, лазня та пральня. Відвідувачів вражали мармурові сходи, просторі зали та коридори закладу.

«Терезінок» був оснащений кахлевими печами, електрикою, телефонною лінією, водопроводом та каналізацією. Крім того за містом сиротинець володів чотирма гектарами землі, які були засаджені деревами, городиною. Крім того там були різні відпочинкові зони для дітей влітку.

Символом і опікункою сиротинця було обрано Святу Терезу з Лізьє, яка до речі була канонізована в 1925 році. Свята Тереза з Лізьє (фр. Thérèse de Lisieux) сьогодні католицька свята, в минулому монахиня кармелітка, одна із трьох жінок в світі, що удостоєна титулу Учитель Церкви. Вона має шалену популярність серед паломників з всього світу. Місце поховання Святої Терези з Лізьє є другим після Лурду за щорічною кількістю візитерів. Її могила відомий паломницьким центр в Франції.



Повертаючись до постаті фундаторки луцького сиротинця, варто сказати, що Ядвіга Кулеша дуже дбала про майбутнє сиріток, тому для того, щоб її вихованці, потім не жебракувала, вона давала їм не лише пристойну освіту, але й професію. З часом в Луцьку вона відкрила швейне училище.

Ядвіга Кулеша померла в 1931 році, вона була похована на польському кладовищі (сьогодні це парк-меморіал Вічної слави в Луцьку).

З початком Другої світової війни сиротинець «Терезінок» з Луцька переїхав до містечка Борковіце в Сандомирській дієцезії.

Усі представлені світлини відносяться до 1920-1930-х років.

Джерело фото: https://www.facebook.com/benedyktynkiosb/, https://commons.wikimedia.org

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО.