Втрати-2017: з ким попрощалась Волинь

2017 рік – рік перемог і провалів, скандалів і примирень, надбань і втрат. На жаль, цьогоріч Волинь втратила багато визначних постатей – людей, які залишили свій слід в історії та серцях волинян.

Очільники міст і громад, митці, священнослужителі та воїни. Пропонуємо пригадати, з ким довелось попрощатись у 2017 році.

АНТОН КРИВИЦЬКИЙ, КОЛИШНІЙ ЛУЦЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА

71 рік. Помер 20 січня



Антон Кривицький помер після тривалої хвороби. Він – рекордсмен серед луцьких мерів. Адже з 1994 року Антон Кривицький тричі обирався на цю посаду. А ще керував Луцьким міськвиконкомом у 1987 – 1991 роках, Нововолинським міськвиконкомом – у 1984 – 1987 роках.

Антон Кривицький – один з перших міських очільників, який підняв синьо-жовтий прапор над міською радою. І це, попри комуністичне минуле.

Серед його здобутків – об’днання плати за всі комунальні послуги в один чек, реконструкція проспекту Волі, надання дозволу викупляти перші поверхи в житлових будинках під магазини та офісні приміщення, введення акцизної марки на вино-горілчані вироби, початок будівництва мосту над залізничним вокзалом.

МИКОЛА РОМАНЮК, ЛУЦЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА

58 років. Помер 3 лютого



Через два тижні після смерті Антона Кривицького, перестало битись серце ще одного луцького мера – на той час чинного, Миколи Романюка. Попри тяжку хворобу, він мало не до останнього дня ходив на роботу.

З 1993 по 2007 роки Микола Романюк очолював Волинське регіональне управління «Приватбанку». З 2007 по 2010 роки був головою Волинської обласної державної адміністрації.

Двічі обирався мером Луцька – у 2010 та 2015 роках.

Микола Романюк залишив по собі Центр надання адміністративних послуг, який традиційно називають одним з найкращих в Україні, завершив будувати міст над залізничним вокзалом, почав зводити 27-ому школу, возити до Луцька польські тролейбуси, започаткував співпрацю з багатьма міжнародними організаціями.

Посмертно став Почесним громадянином Луцька.

МАКСИМ ГРИНЧИШИН, УЧАСНИК АТО

37 років. Загинув 19 лютого



Лучанин Максим Гринчишин трагічно загинув під час обстрілу бойовиків в районі Авдіївки. На сході він був з вересня 2014 року з перервами. Після демобілізації підписав контракт і продовжив службу. Був командиром зенітно-ракетного взводу у 72-ій окремій механізованій бригаді, мав позивний «Прометей».

Прощалися лучани з Максимом Гринчишиним 22 лютого. Поховали бійця на Алеї слави у селі Гаразджа Луцького району.

Військового Президент посмертно нагородив орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

«Справжній солдат - це про нього. Він ніколи не був байдужим до своєї важкої чоловічої роботи-захищати рідну землю. Макс завжди горів тим, що робив. Тюнинг, постійне вдосконалення, доведення заліза до ладу-оце все була його тема. Він був крутий армійський спец», - так відгукнувся про Максима випусковий редактор програми «Вікна-новини» каналу СТБ Олексій Висоцький.

ОЛЕГ ТВЕРДОХЛІБ, ГОЛОВА СПІЛКИ ВОЇНІВ АТО ВОЛИНІ

49 років. Помер 17 квітня



На другий день Великодня, відійшов у вічність боєць батальйону «Айдар», голова Спілки воїнів АТО Волині Олег Твердохліб. Здолало чоловіка тяжке онкологічне захворювання.

Олег Твердохліб народився і виріс у Грузії, був кандидатом у майстри спорту з плавання та парашутного багатоборства.

Мав звання Заслуженого донора України.

Коли розпочалась війна на сході України, Олег Твердохліб вже був військовим пенсіонером, адже встиг пройти військову службу у Німеччині та Луцьку, був рятувальником у Державній службі з надзвичайних ситуацій. Попри кілька відмов у військкоматах, чоловік твердо вирішив їхати на схід. Так він потрапив у добровольчий батальйон «Айдар» і сформував взвод, бійців якого називали «динозаврами». У цьому взводі воювали лише чоловіки старші за 45 років. За півтора року в зоні АТО Олег Твердохліб отримав сім поранень.

Чоловіку посмертно присвоїли звання Почесного громадянина Волині.

МИТРОПОЛИТ ЛУЦЬКИЙ І ВОЛИНСЬКИЙ НІФОНТ

68 років. Помер 22 березня



На 69-ому році життя помер митрополит Ніфонт (Солодуха). 24 роки – з 1992 по 2016 роки він очолював Волинську єпархію УПЦ МП.

Василь Солодуха навчався в Московській духовній семінарії, був настоятелем Троїцького храму в селі Рудка Козинська Волинської області, благочинним Ржищівського округу Володимир-Волинської єпархії, єпископом Хмельницьким і Кам'янець-Подільським.

Мати майбутнього владики Марія Солодуха померла, коли синові не було і року. А через рік згасло життя його батька – Андрія. Василь болісно сприймав свою сирітську долю, а тому з особливим трепетом допомагав дітям, обділеним батьківською увагою.

Наприкінці 2016 року через погіршення стану здоров’я Ніфонт склав повноваження митрополита Волинського і Луцького. Тоді його призначили настоятелем Свято-Покровського кафедрального собору.

У цьому ж храмі покійного митрополита відспівали. Очолив чин похорону настоятель Києво-Печерської лаври, митрополит Павло Лебідь.

ВОЛОДИМИР БАБІЙ, УЧАСНИК АТО

21 рік. Помер 17 липня



Боєць 3-го танкового батальйону 54-ої бригади Володимир Бабій помер у Луцьку від раку.

Хлопець родом із села Перегонівка Кіровоградської області, однак свої останні роки провів на Волині.

Незважаючи на власну тяжку хворобу, Володимир малював картини та ікони, а кошти, виручені від їх продажу, спрямовував на лікування хворих діток.

«Я продовжував малювати, щоб просто не з’їхати з глузду у лікарні, адже там просто лежиш і все. Найбільше мені подобається малювати ікони й ангелочків, але є й інші», - розповідав він.

«Усе добре. У мене все добре. Кожен мій день – як останній. Я розумію, що іншого часу для цих справ не буде. Я маю використати своє життя на повну», - казав Володимир Бабій.

ПЕТРО ВЛОДЕК, ПОЧЕСНИЙ РЕКТОР ВОЛИНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ

93 роки. Помер 7 жовтня



Восени перестало битись серце волинського православного священнослужителя, Почесного громадянина Волині протоієрея Петра Влодека.

Помер духівник на 94 році життя.

Петро Влодек воював у складі радянського війська під час Другої світової війни, за що отримав численні ордени і медалі.

Навчався у Волинській та Московській духовних семінаріях.

З 1962 по 1964 роки був ректором волинської семінарії, 6 років служив у Берлінському кафедральному соборі та 8 років був настоятелем Едмонтонської парафії у Канаді.

Декілька років виконував обов’язки керуючого справами Українського Екзархату, у 1989 році став першим ректором відновленої Київської духовної семінарії.

У 1991-му повернувся на Волинь, а через рік очолив Волинську духовну семінарію.

З 2010 року Петро Влодек був Почесним громадянином Волині.

ІВАН ГРИЦЮК, ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

62 роки. Помер 12 жовтня



12 жовтня після тяжкої хвороби помер Іван Грицюк, який 16 років займав пост заступника начальника управління охорони здоров’я Волинської ОДА.

«У моїй родині немає лікарів – я перший. Ніколи не мріяв стати лікарем, як це було у моїх колег по роботі. Проте я виріс у сім’ї простих колгоспників, які привчили мене самовіддано трудитися», - розповідав Іван Грицюк в інтерв’ю журналістам.

«Впродовж усього свідомого життя Іван Грицюк доклав максимум зусиль, аби розвивати медичну галузь на Волині, забезпечував впровадження та виконання державних та регіональних програм в системі охорони здоров’я, працював над розробкою та впровадженням нових методів та методик діагностики та лікування населення області тощо. В той же час, користувався беззаперечним авторитетом та повагою серед медичних працівників області, дбав про позитивний імідж та авторитет звання державного службовця», - так відгукнувся про покійного голова Волинської ОДА Володимир Гунчик.

ПЕТРО КОМАРУК, СПІВАК, ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ

68 років. Помер 25 жовтня



25 жовтня не стало заслуженого артиста України, багаторічного учасника Волинського народного хору Петра Комарука.

Петро Комарук був найстаршим учасником та солістом Волинського державного академічного народного хору.

У Волинському народному хорі він працював від перших днів його створення у 1978 році. У 2008 році вийшов на пенсію. Після цього продовжував творчу роботу, співав у кількох хорових колективах. Зокрема, у луцькому Хрестовоздвиженському храмі.

У 1988 році за високу виконавську майстерність та багаторічну працю на ниві пісенного мистецтва йому присвоєно звання заслуженого артиста України.

СТЕФАНІЯ КОСТИК, КОЛИШНІЙ ГОЛОВНИЙ ЛІКАР ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ КЛІНІЧНОЇ ЛІКАРНІ

80 років. Померла 27 жовтня



27 жовтня не стало колишнього головного лікаря Луцької міської лікарні Стефанії Костик.

«ЇЇ стараннями у лікувальному закладі запроваджувалися сучасні медичні технології, зміцнювався кадровий потенціал, поліпшувалися умови для пацієнтів і персоналу. Активно працювала Стефанія Костик над втіленням у життя державних програм "Діти України", "Профілактика гіпертонічної хвороби", "Здоров’я літніх людей", дбала про вдосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню, започатковувала перші кроки на шляху до сімейної медицини», - пригадують про жінку колеги.

Також Стефанія Костик двічі обиралась депутатом Луцької міської ради, очолювала громадське об’єднання "Рідне місто".
Мала звання "Заслужений лікар України".

СЕРГІЙ ВІННІЧУК, ГОЛОВА ШАЦЬКОЇ ОТГ

42 роки. Загинув 15 листопада



Голова Шацької об’єднаної територіальної громади Сергій Віннічук загинув в аварії. Легковик, в якому перебував посадовець, зіткнувся з лісовозом. Разом з ним загинула колишня депутатка Шацької селищної ради Любов Маригода, а через декілька днів у лікарні помер водій.

Сергій Віннічук народився в селі Піща Шацького району. Більше десяти років працював у Шацькому лісовому коледжі.

Був депутатом двох скликань Шацької селищної ради, з 2014 по 2015 роки був головою Шацької районної ради, у 2015 році – обраний головою Шацької об’єднаної територіальної громади.

ІВАН КОРСАК, ПИСЬМЕННИК, ЖУРНАЛІСТ

71 рік. Помер 7 грудня



Іван Корсак свого часу був головним редактором газет «Радянське Полісся», «Народна трибуна», шеф-редактором та засновником газети «Сім’я і Дім». З 2011 по 2014 роки – член Ради Національної спілки письменників України. Тричі обирався депутатом Волинської обласної ради трьох скликань, співвласник інвестиційної групи VolWest Group, почесний громадянин Луцька.

Його найвідоміші твори: «Тіні і полиски», «Оксамит нездавнених літ», «Отаман Чайка», «Завойовник Європи», «На межі», «Вибух у пустелі» тощо.

«Помер винятково світлої душі чоловік і прекрасний письменник, беззаперечний лідер у жанрі українського історичного роману», - так розповів про колегу письменник Михайло Слабошпицький.

Підготувала Віталія САХНІК