Ні сміття вивезти, ні землю отримати: чому Луцьк досі без «кордонів»

Луцьк уже понад 30 років не має встановлених меж. Через це лучани не можуть отримати землю «на кордоні», повноцінно вести господарську діяльність, нарікають на «нічийне» сміття та інші комунальні проблеми.

Розуміючи, що питання є каменем спотикання, покійний мер міста Микола Романюк доручив тодішньому секретарю Сергію Григоренку взятися за проблему. Однак зі зміною політичної ситуації, Сергій Григоренко, Тарас Яковлев та Юрій Моклиця пішли з посад і питання «заглохло».

На якій стадії проект нині та чи не забула про нього теперішня влада дізнавалося видання «Волинь24».

ЩО ТАКЕ МЕЖІ І ДЛЯ ЧОГО ВОНИ ПОТРІБНІ?

Представник громадської організації «Волинський центр розвитку урядування» Сергій Григоренко розповів, що востаннє межі Луцька були затверджені у 1973 році і з того часу не переглядалися.

«Колишній міський голова Антон Кривицький почав займатися цим питанням, але не довів до кінця. Коли Богдан Шиба був міським головою теж це питання не завершили. У 2014 році Микола Романюк доручив мені займатися цим питанням, коли я був секретарем міської ради, бо він розумів, що це складна проблема, і чим більше вона затягується, тим більше виникає проблем у міста, громад, окремих людей», - зауважив він.

Зокрема, у 2009 році виділили декілька земельних ділянок під індивідуальну забудову в районі вулиці Чернишевського. Згодом виявилося, що це землі сільської ради. Здійнявся скандал, почалися суди, проблеми в людей.

Через незатверджені межі Луцька виникають проблеми з комунікаціями, ремонтом доріг, прибиранням тощо. Зокрема, у районі Омеляника частина вулиці належить Луцьку, а частина – сільраді.

«Межі дають чітко розуміти, де місто прибирає сніг, вивозить сміття, де пролягають комунікації. Якщо меж немає, то це створює багато дрібних проблем і людям, і комунальним службам», - сказав Сергій Григоренко.

Також є низка підприємств, які не мають точного місцезнаходження. Нині невідомо, розташовані вони на території Луцька, Луцького району чи прилеглих сільських рад.

«Луцьку, аби ухвалювати рішення про об’єднання з громадами, потрібно чітко знати і мати затверджені межі. Один із головних складових держави – кордон. Якщо немає чітких меж, виникають непорозуміння, міждержавні конфлікти. Так само й у міста», - підсумував він.

Якщо ж до виборів не затвердити межі Луцька, роботу доведеться починати спочатку. Варто додати, що «влетів» проект меж міському бюджету у 300 тисяч гривень.

ПРАЦЮВАЛИ НАД ПРОЕКТОМ МЕЖ ЛУЦЬКА 3 РОКИ

У 2014-2015 році Сергій Григоренко спільно з підрядниками «Госпрозрахункового центру науково-технічних послуг», котрі «міряли» межі, об’їхав усі сільські ради, аби погодити кордон, а це – 10 сусідів.

Далі межі затверджували на сесіях районні ради, Луцька міська рада, Волинська обласна рада. Опісля матеріали відправили на розгляд у Верховну Раду.

Оскільки це питання не рухалося, пролобіювати його у Верховній Раді попросили нардепа Ігоря Лапіна.

«Ігор Лапін організував зустріч із Сергієм Власенком, котрий є головою Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. До нас були лише технічні зауваження, які ми мали усунути.

Головний інженер «Госпрозрахункового центру науково-технічних послуг» Олег Ємець розповів, що на час складання проекту територія Луцька становила 3961 гектар. У новому ж проекті передбачено збільшення площі міста за рахунок суміжних сільських рад до 4023 гектара.

За його словами, протяжність меж міста згідно з проектом, який успішно пройшов експертизу Держкомзему, складає понад 76 кілометрів.

«Робота проводилась орієнтовно протягом трьох років. На місцях створювали комісії, у які входили землевпорядники, депутати, представники міської ради, підрядника. Ми обходили кожен кілометр, фіксували кожну точку межі з відповідною геодезичною апаратурою. Фізично робота була нелегкою, бо Луцьк – найбільший землекористувач в області», - наголосив Олег Ємець.

ПИТАННЯ «ЗАГЛОХЛО»

У кінці березня 2017 року, коли «команда Романюка» залишила посади, про питання забули.

«Декілька разів я питав і в земельників, і підрядників, представників Верховної Ради як просувається питання, однак воно не зрушило з «мертвої точки», - обурився Григоренко.

З його слів, нинішня міська влада повинна постійно дзвонити голові Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергію Власенку, «штовхати» питання, нагадувати про нього:

«Теперішня влада чи свідомо, чи несвідомо забула про це питання. Це вражаюча халатність. 90 % ми вже зробили. Лишилося його дотиснути у Верховній Раді».

У свою чергу, секретар Луцької міськради Григорій Пустовіт надіслав відповідь на питання щодо затвердження меж міста. Щоправда, як видно з документа, його Григорію Пустовіту відправило управління земельних ресурсів.

У документі зазначено, що розроблений проект меж Луцька за головування Миколи Романюка, 13 червня 2016 року надіслали очільнику Верховної Ради Андрію Парубію для його розгляду і затвердження.

30 червня міська рада прийняла звернення до парламенту та голови обласної ради Ігоря Палиці щодо затвердження проекту. Очевидно, що більше питання не лобіювали.


ТИМ ЧАСОМ ЧИНОВНИКИ ВІД КОМЕНТАРІВ ВІДМОВИЛИСЬ

Аби почути думку фахівців, котрі займалися цим питанням, і дізнатися, на якому етапі знаходиться затвердження меж Луцька, ми звернулися до начальника управління містобудування та архітектури ОДА Миколи Томчука і начальника управління земельних ресурсів Сергія Шабали.

Микола Томчук навідріз відмовився коментувати ситуацію і «послав» у Луцьку міську раду.

Не був багатослівним і Сергій Шабала, котрий теж переадресував питання, щоправда, у парламент:

«Не буду я розповідати по цьому питанню. Матеріали були підготовлені і передані у Верховну Раду. Зверніться у Верховну Раду», - сказав він.

Надія МІЩУК («Волинь24»)