Спогади лучанина про Луцьк 50 років тому

Лучанин Сергій Мезенцев поділився спогадами про Луцьк 1950-1970-х років. Фото чоловік робив давно разом із сестрою.

«Коли замерзав Стир, моїм улюбленим місцем для лижних прогулянок був повний зайців луг, навпростець від Черчиці до Вишкова ... а там над річкою обриви, глибокий сніг і прекрасні трампліни: розігнався з гори, стрибнув, летиш – і в вухах вітер, до сих пір цей шум пам'ятаю», - розповідає він на сторінках Хроніки Любарта.


«Тоді парк ще тільки починався. Це відомий ракурс, але але наш власний. Так виглядав Любарт з парку. Тоді алея була ще тільки центральна, в основному – стежки», - пригадує він.



Фото датоване березнем 1957 року. Дерева тоді були зовсім маленькі. Лежить сніг і багато лижні.


«Кожне фото вимагає уваги і свого підходу до обробки, але я розумію цінність - сам люблю збирати Луцьк і переглядати. Ось, наприклад, вид 1958 року. Моя старша сестра зробила, фотоапаратор «Зоркий- С». Біля самого мосту на Шевченка, в бік супермаркету «Наш край», де тепер річки в Луцьку вже немає», - ділиться спогадами лучанин.

Сергій Мезенцев пригадує, як йому розповідали, що під час війни (Другої світової) міст бомбили, тому на дні річки утворилися глибокі ями, в яких вода, протікаючи по руслу, закручуватися.

Над самими урвищами по Шевченка росли садки і стояли хати. А між найвищим місцем обриву, де зараз біля будинку за адресою Шевченка, 50 автостоянка, і іншим мостом, Ковельським, була лука (авт. рос.мовою. «излучина»), називалася Бабине коліно.

«Саме там були міські пляжі, там я вперше сам переплив річку Стир. Шкода, на початку 1970-х між мостами річку випрямили і мальовничість, на жаль, сьогодні вже зовсім не така», - каже чоловік.


«І останнє фото, яке було зроблене в 1961 році, в центрі міського пляжу на водній станції, 1961. Дитяча «загородка» розташовувалася недалеко від вишки і місцевих моржів. На фото я просто заліг як солдат, придурюсь. Церква залишилася справа, і в поле зору фотокамери не потрапила», - завершує лучанин.