Нові цехи, медпункти і каналізація на Світязі: куди іноземці вкладають гроші

Попри складну ситуацію в країні, на Волинь продовжують надходити гроші з-за кордону. Це – інвестиції, які іноземці найохочіше вкладають у вже діючі виробництва та розширюють їх.

А ще – грантові кошти, за які вдається реалізувати соціальні проекти. Наприклад, торік завдяки іноземним грошам вдалося модернізувати ЦНАПи у Старій Вижівці, Володимирі-Волинському, Маневичах та інших населених пунктах. А у Нововолинську – збудувати тепломережу, яка використовує енергію переробки відходів. Ще один реалізований проект – покращення якості освіти в профтехучилищах. У кілька таких закладів за гроші Європейського Союзу закупили сучасне обладнання.

Скільки іноземних грошей отримала Волинь та завдяки чиїм зусиллям – у матеріалі видання «Волинь24».

В ПЛЮСІ – ПЕРЕВІРЕНИЙ БІЗНЕС

За час існування незалежної України Волинська область отримала 271,2 мільйони доларів США іноземних інвестицій.



Із початком війни ситуація з надходженням коштів з-за кордону дещо змінилися. Останні чотири роки левова частина інвестицій – це внутрішні. Однак, як розповідає начальник управління розвитку, інвестицій та європейської інтеграції ОДА Юрій Кресак, наразі ситуація покращується. Говорять також про хороші перспективи й на 2018 рік.

«У травні плануємо провести інвестиційний форум, де презентуємо інвестиційний потенціал області. До того часу хочемо надати статус курорту Шацьким озерам, це очевидно підвищить інвестиційну привабливість регіону», - розповідає Юрій Кресак.

Найактивніше інвестиції надходять на вже існуючі підприємства, завдяки чому розширяється виробництво, створюються нові робочі місця. Натомість прямі інвестиції, приміром, для створення нових фірм, реалізацію нових бізнес-проектів – іноземці вкладати не поспішають.

«Поки не буду озвучувати проекти, які можуть бути реалізовані на Волині. Зараз мова йде про перемовини з бізнесом. А бізнес, як і гроші загалом, любить тишу. Тому, коли вже остаточно буде прийняте рішення, тоді розкажемо. Наразі до нас вже приходило кілька інвесторів, які їздили на земельні ділянки у містах чи поблизу міст. Є інтерес і бажання працювати на Волині», – розповів Юрій Кресак.



Тим часом підприємства, які вже мають хорошу репутацію у тому числі – перед іноземними партнерами, продовжують активно залучати гроші з-за кордону.

«Можу назвати два приклади. Зараз «на підході» одна інвестиція від китайського підприємства, яке на території «Модерн-Експо» поставило цех з виготовлення порошкової фарби. Відкрили його у цьому році, там уже стоїть готова лінія, є відповідна сировина та підприємство готове працювати.

Також нову лінію із виготовлення харчової плівки відкрила фірма «Тетрафан», це – лінія фінсько-словацько-українська компанія. Мова йде про 4 мільйони євро, вкладені в нове обладнання, а також – про нові робочі місця», – розповідає Юрій Кресак.

Однією з причин, чому інвестори не проти розбудовувати свій бізнес на Волині, є дешева робоча сила.

«На аналогічній роботі в Польщі, наприклад, працівники отримують близько 600 євро, а в нас найвищий заробіток – 10-11, 5 тисяч гривень. Звісно, підприємці зацікавлені в дешевій робочій силі. Однак, на мою думку, ситуація буде змінюватись. Наш ринок зараз виснажується, робочих рук не вистачає. Багато громадян з області їдуть працювати в Польщу. Тому зараз виникає тенденція, коли на наших вітчизняних підприємствах починає з’являтися кадровий голод на окремих виробничих спеціальностях», – розповідає Юрій Кресак.

НЕПРОЗОРИМ – ТАБУ

Волинські посадовці пояснюють: економіка області рада не всім іноземним інвесторам. Обов’язковою умовою співпраці є прозора робота майбутніх партнерів.

До списку недобросовісних інвесторів потрапили іноземні фірми, які хотіли вкласти гроші у комунальне підприємство «Волиньприродоресурс».

Нагадаємо, "Волиньприродоресурс" депутати обласної ради створили для того, щоб отримати монополію на волинські надра, зокрема, родовища бурштину. Просуванням іноземних інвесторів у цей напрямок активно займався голова Волинської обласної ради Ігор Палиця.

«Поки що комунальному підприємству не вдається залучити в область таких інвесторів. Адже ті фірми, які пропонують свої послуги, поводять себе не прозоро. Самій КП «Волиньприродресурс», складно займатися таким видом діяльності як видобуток корисних копалин, не маючи ні обладнання, ні досвіду роботи, а ні інвесторів, котрі здатні працювати в українському правовому полі», – зазначає Юрій Кресак.

Як розповів посадовець, на управління розвитку, інвестицій та європейської інтеграції ОДА подали до суду за те, що вони відмовилися реєструвати потенційну інвестицію від офшорної фірми.

«Ми подивилися по базах даних, це – типовий офшор. Хлопці з Володимира-Волинського облаштували в Польщі фірму, статутний капітал якої складає кілька тисяч польських злотих, і вони хочуть вкласти десятки мільйонів євро у виробництво?! В мене запитання: де ця фірма візьме такі гроші? На моє переконання область потребує інвесторів, з позитивною історією та досвідом видобутку сонячного каміння», – розповідає начальник управління.




ГРАНТОВІ ГРОШІ

Торік на Волині реалізували кілька проектів за грантові гроші, деякі з них – тривають і досі.

Наприклад, за кошти Світового банку здійснюється модернізація амбулаторій. Запланована сума, яку планують вкласти у реконструкцію первинної медико-санітарної ланки на Волині – 33 мільйони доларів, з яких три мільйони – внесок області. Загалом в рамках проекту
облаштують близько півтисячі амбулаторій.



Ще один проект – реконструкція системи централізованого теплопостачання у Луцьку, на яку Європейський банк реконструкції та розвитку надасть 470 тисяч євро. Зокрема, передбачене перелаштування котельні на альтернативне паливо та встановлення на багатоквартирних будинках індивідуальних теплових пунктів.



Серйозні інвестиції в область залучаються за допомогою програми транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна», яка працює уже 15 років. Загальний бюджет програми на три країни становить понад 120 мільйонів євро.

«Це унікальна ініціатива, що фінансує обласну інфраструктуру, підтримує і фактично вирівнює нашу територію в культурному та інфраструктурному плані до рівня Європейського Союзу», – вважає Юрій Кресак.

У рамках цієї програми на Волині планують реалізувати 19-20 проектів, серед яких найбільш масштабний – каналізування Шацька.

Стати учасником цієї програми могли як громадські організації, так і органи місцевого самоврядування. Для цього потрібно було до кінця 2016 року подати заявки на участь, а також концептуальні записки, в яких описати свій проект.

«Волинська область була дуже активною в написанні проектів. Люди самі подавали свої ініціативи, ми ж тільки поширювали інформацію про таку можливість. Декілька разів давали спеціальні семінари, де навчали писати проекти», – розповідає посадовець.

Програма «Польща – Білорусь – Україна» на Волині реалізовується у кількох напрямках: ремонт доріг міжнародного значення, реставрація пам’яток культури та посилення безпеки на пунктах пропуску.

Тематична ціль: «Спадщина» (інвестиції на Волинь – 1,99 млн євро)



У рамках цього проекту планується відновити найвідоміші луцькі пам’ятки. Зокрема, хочуть відреставрувати вежу Чарторийських та частину підземелля у Старому місті. У планах також створення музею лицарства. Впроваджувати цей проект у Луцьку буде виконавчий комітет міської ради.

Інший проект, над яким буде працювати Ковельська міська рада, створення транскордонних центрів діалогу культур.

Тематична ціль: «Кордони» (інвестиції на Волинь – 1,43 млн євро)



У рамках програми заплановане покращення дорожньої інфраструктури. Зокрема, хочуть зробити ремонт дороги на вулиці Рівненській у Луцьку, побудувати велосипедну смугу та відремонтувати тротуар. Окрім того, на цій же вулиці мають замінити 27 світлофорів, встановити 46 знаків дорожнього руху і 73 звукових сигналів.

В рамках іншого проекту Маневицька райдержадміністрація буде працювати над перебудовою траси Собищиці – Колодій – Вовчиськ – Комаров – Розничі. На цих ділянках дороги також хочуть встановити вуличне освітлення.

Тематична ціль: «Доступність» (інвестиції на Волинь – 2,33 млн євро)



У рамках проекту хочуть встановити системи нагляду у зоні прикордонних загонів «Рівне», «Висоцьк» та «Грабове». Зокрема, планується будівництво башт спостереження із відеокамерами. Також прикордонні загони хочуть забезпечити тепловізорами, приладами радіозв’язку та іншим обладнанням. Проект буде реалізовувати адміністрація Державної прикордонної служби України та Луцький прикордонний загін.

За іншим проектом, прикордонників забезпечать безпілотними літальними апаратами з «тепловими» камерами.

Каналізування Світязя (інвестиції – 6,5 млн євро)



Чи не найважливішою ланкою роботи у межах проекту «Польща – Білорусь – Україна» є проведення каналізації у селах Шацького району. Мережу планують збудувати навколо озера Світязь, у селах Пульмо, Мельники, Гаївка, Світязь і частково – в селищі Шацьк.

«Документація повністю готова, і фактично десь до червня планується підписати контракт з Європейським Союзом щодо фінансування. Тоді відразу будемо починати роботу», – зазначає Юрій Кресак.

На каналізацію покладають великі надії, адже волинській «перлині» запланували надати статус курорту. А це, своєю чергою, суттєво збільшує шанси на притік іноземних інвестицій.

Аліна БЕКЕРУК (для «Волинь24»)