Пасовище для поліції: як у Ратнівському районі роздерибанили землю

Півтори сотні господарств у Ратнівському районі не мають, де випасати худобу: віднедавна цю землю віддали високопоставленим правоохоронцям.

В селі Тур, яке розташоване на березі мальовничого озера Святе, назріває справжня революція. Селяни обурені рішенням чиновників Держгеокадастру, які без згоди місцевої громади роздали землі резерву. Влітку на захопленій землі вже навіть були бійки: селяни силою прогнали тракториста, який спробував розорати межі 11 спірних ділянок.

СВЯТА ЗЕМЕЛЬКА

Село Тур і прилеглі землі розташовані понад українсько-білоруським кордоном. Озера і ліси навколо творять унікальну еко-систему, яка об’єднана в природоохоронну зону що має назву «Загальнозоологічний заказник Липине». Озеро Святе (стара назва – «Дружба») є гідрологічною пам’яткою загальнодержавного значення з унікальним складом води, що багата на гліцерин.


Земля, про яку йде мова, в радянські часи належала місцевому колгоспу «Дружба». Під час розпаювання в 90-ті роки громада на загальних зборах вирішила не розпайовувати ділянку в 35 гектарів, а лишити під громадське пасовище.

На цих гектарах випасалося до двох сотень голів великої рогатої худоби з 150 місцевих господарств.

Вперше на цю землю, оточену з трьох сторін озерами Святе, Довге і заказником, спробували забрати в селян на початку 2016 року.


Як розповідає тодішній сільський голова Андрій Міщук, в березні 2016 року до сільради надійшов лист з обласного управління Держгеокадастру, в якому просили погодити виділення семи земельних ділянок по два гектари під ведення особистого селянського господарства. Землі на берегу озера мали отримати бійці АТО з інших районів області. Тоді, в 2016 році, сільрада не погодила це виділення.

У грудні того ж року мешканці села Тур дізналися, що їхні пасовиська вже роздані. Але не сім ділянок, як планували раніше, а вже 11.


Цікаво, що «господарювати» на цих чотирьох додаткових ділянках збираються посадові особи правоохоронних органів Ратнівського району. Зокрема, щасливими землевласниками стали:

1) Тарасюк Олександр Кирилович, заступник начальника Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області


2) Головій Олександр Юрійович, начальник сектору кадрового забезпечення Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області


3) Головчик Віталій Якович, заступник начальника відділу, начальник сектору кримінальної поліції Ратнівський ВП ГУНП України у Волинській області


4) Пекун Євген Миколайович, оперуповноважений сектору кримінальної поліції Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області


Як розповідають місцеві, ці правоохоронці не брали участі в бойових діях, а лише чергували на залізничних вокзалах на другій і третій лініях оборони, тож статус учасників АТО отримали формально.

Голова сільради і депутати якийсь час активно «воювали» з Держгеокадастром, та коли дізналися, що частину землі виділили працівникам поліції, село перелякалось. Місцеві не хочуть говорити з незнайомцями про земельні скандали, а коментарі журналістам дають тільки за умовах анонімності. У цих периферійних краях люди з погонами мають чималий авторитет.

Проте навіть страх перед правоохоронцями не завадив «відбивати» своє пасовище, коли нові власники вирішили зробити розмітку ділянок. Очевидці розповідають: одного дня приїхав тракторист, щоб плужком відорати межі. До нього швидко прибігли мешканці найближчих хат і… силою прогнали. До речі, керував трактором однокласник одного із нових «господарів», начальника сектору кримінальної поліції Віталія Головчика.

ВИЛА ЯК ОСТАННІЙ АРГУМЕНТ

Згідно із законом, учасники АТО мають право отримати по два гектари землі для заняття сільськогосподарською діяльністю. Саме цим правом скористалися ратнівські правоохоронці, отримавши ділянки в рекреаційній зоні біля озера. Та чи дійсно планують вони обробляти тут землю і займатися господарством?

Один із власників 11 виділених ділянок Михайло Маковецький уже «нарізав» свою землю на п’ять шматків. Це може свідчити лише про одне: чоловік готує нещодавно отриману землю до продажу.
Враховуючи унікальні природні умови і близькість траси ціна на таку землю може складати сотні доларів за сотку.


Зараз околиці села Тур засипані товстим шаром снігу, під яким заховалися озера, спірна земля і борозни, що їх встиг виорати тракторист-найманець. Але селяни побоюються, що з настанням будівельного сезону їх чекають нові «сюрпризи».

Те, що серед сусідів-«загарбників» з’явилися правоохоронці, особливо насторожує місцевих. Проте люди запевняють: при потребі будуть боронити свої пасовиська. І якщо не матимуть поля, з якого нагрібати сіно, для їхніх вил тоді знайдеться інше застосування.

Сергій ШАПОВАЛ («Волинь24»)