Волинська майстриня розповіла, як з колготок робить ляльок. ФОТО

Валентина Денисюк відома у Шацьку майстриня. Найбільша її любов - ляльки.

В її творчій колекції – картини, композиції з солоного тіста, обереги, атрибути до свят народного календаря. Утім, найбільша любов Валентини Сергіївни – це її ляльки, в виготовлення яких вкладає всю душу, - пише Район.Шацьк.

Майстриня оволоділа чи не всіма можливими техніками лялькарства.

Першу свою ляльку вона виготовила ще будучи дитиною. Хоч і була іграшка примі­тивною і недосконалою, бо тво­рилася із пістрявих мами­них хустин, та для пані Валентини вона – найми­ліша.

Відтоді її руки створили десятки ляльок – це і ляльки-Тильди, і виготовлені з глини, солоного тіста та пластиліну, і рекордсмени: метрового зросту козак та україночка, і сакральні – ляльки-мотанки.

Майстриня завжди працює з гарним настроєм, бо знає, що позитивна енергія і добрі думки обов’язково відобразяться на майбутньому власникові ляльки.

Мотанка з дитинкою в руках – призведе до поповнення в сім’ї; пара ляльок – оберігатиме подружжя і їхнє почуття; мотанка з натурального текстилю – благодійно впливатиме на психіку і здоров’я дитини, яка буде нею гратися.

Нещодавно в оселі Валентини Денисюк з’явилися «нові мешканці». Це пупси – позитивні, м’якенькі, усміхнені і набурмосені, з рожевими щічками і голенькими животиками, з волоссячком на голові і без.

Майстриня виготовляє основу такої ляльки з панчохи, напханої синтепоном. Методом стягування, за яким використовує голку і нитку, формує ручки, ніжки, вушка, носик, ротик, пуп на животику і відповідну міміку обличчя та настрій ляльки. Очі – це намистинки, волосся – нитки, вбрання пупса – різнобарвні дитячі шкарпетки та рукавички.

Зважаючи, що не за горами – Великдень, Валентина почала виготовляти великодні мотанки. Традиційно дотримується всіх вимог: в жодному разі не використовує голку, а лише тканину і нитки; основу для обличчя скручує спіраллю (символ без­кі­нечності буття) і неодмінно за рухом сонця; голівку хресто­по­дібно обмотує стрічкою.

Великодня мотанка майстрині – це українська жінка, берегиня, господиня з пишними формами, хустиною на голові і яскравим святковим вбранням. Над ними Валентина Денисюк ще працюватиме: одні ляльки триматимуть у руках вербу, інші – великодні кошики з паскою і крашанками.

Як і наші пращури, шачанка вірить, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Каже, що її пупси покликані виховати спокійну, врівноважену дитину, а мотанки – налаштувати власника на успіх і здоров’я, на добро і злагоду.