Притрушений (У)кропом обід у барі «Максим». ЙДЕМО ПОЇМО

Місце зустрічі студентів. Місце, де салат Цезар подають із кетчупом та пекінською капустою...

Бар «Максим» нас зустрів холодно. У прямому розумінні цього слова. Тому верхній одяг так і залишився сидіти у мене на плечах. За сусіднім столиком група старших мужчин грілася горілочкою. А на годиннику, до слова, ще й дванадцятої не було.

МЕНЮ

Коли нам принесли меню, воно благало про те, щоб його хтось витер чи помив. Шкірзамінник обкладинки - заляпаний жиром.



Наїдків і напоїв у барі чимало. Салати, гарніри, бутерброди, квашенина, макарони, печені всілякі... Словом, по-домашньому все.

Вирішила замовити салат з пафосною назвою «Клеопатра», вареники з картоплею і каву.

СЕРВІС І АТМОСФЕРА

Замовлення у нас прийняли за хвилин 10-15. Розглядаюся і бачу.. дірку у стіні. Хмм.. І стіл не завадило би відреставрувати. Хто ж його так покоцав, сміюся.



Атмосфера закладу - специфічна. Якщо не зациклюватися, а просто забігти перекусити чи покавувати з подругою - нормально.

Розчарувала хіба пластикова корзинка для приборів, яка була вже не першої свіжості і наганяла якісь совкові асоціації.



ЦІНА І СМАК

Ціни в барі - демократичні, порції - середні. Тож наїстися можна. Салат «Клеопатра» на смак виявився доволі непоганим і смачним. Усі складники свіжі. З мінусів - ну дуже вже багато олії в заправці. А ще - кріп, про наявність якого в меню чомусь не зазначили. А якби у мене була алергія на цю зелень?



Вареники принесли гарячими. У порції було 8 штук. Відразу скажу, що смак сподобався, єдине - у страві бракувало солі та й сметани - як кіт наплакав. А ще - кріп.



Не зрозуміла я цього фанатизму. Чи то фізична наближеність до Директорії, де знаходиться офіс фонду Ігоря Палиці «Тільки разом», чи то календарна весна так вплинула на кухарів закладу? Невідомо. Та й, зрештою, не так і важливо...

Обід у барі обійшовся мені у 49 гривень. 12 гривень за каву, 18.50 за вареники і 18.50 за салат.



Ольга ЗЕЙЛИК