Без «кришування» місцевої влади нелегальні заправки існувати не можуть, – експерт. ВІДЕО

На території Волинської області працюють десятки нелегальних заправок, яких чомусь не помічають місцева влада та правоохоронні органи.

Журналісти видання «Волинь24» знайшли нелегальні заправки в Луцьку, Рожищах, Ковелі, Володимирі, Любомльському і Ратнівському районах. Деякі з них працюють більше року. Кожного дня одна така заправка, яка на вигляд нагадує контейнер з заправочною колонкою, заливає паливо в бензобаки десятків автомобілів. Таксисти, водії маршруток і великовантажних фур – основні клієнти таких «наливайок».

Оператори нелегальних заправок не мають дозвільних документів, що підтверджують легальне походження пального і не видають касові чеки. Мільйони гривень не потрапляють до місцевого і державного бюджетів.

В ціні офіційного дизельного палива близько третини складають різні акцизи і податки. З цих грошей ремонтують дороги і їх витрачають на інші соціальні потреби.

Робота однієї такої заправки з повним завантаженням усіх ємностей гарантує несплату до місцевого бюджету 15 тисяч гривень і мінус 100 тисяч гривень для державної казни.

Місцева влада першою має зацікавитись роботою таких нелегальних заправок, адже значна частина бюджетів на місцях формується з акцизів на паливо. Натомість чиновники чомусь воліють закривати очі на «тіньовий» бізнес.

«Наприклад, на трасі Київ-Харків в межах Київської області багато нелегальних заправок, а от в Полтавській області їх немає. То це на мій погляд свідчить як треба з ними боротися. Якщо місцева влада в цьому не зацікавлена, то торгівлі контрафактним паливом там немає. Там де місцева влада бере в цьому учать – там процвітають нелегальні заправки. Два роки тому в рамках децентралізації був введений роздрібний акциз на пальне. Він складає близько однієї гривні двадцять копійок гривень з літра і ці гроші мають надходити в місцеві бюджети. Чим більші легальні продажі бензину – тим більше заробляє місцева громада. Тому цей розгул нелегалів – це прямі втрати місцевих бюджетів. Місцева влада першою має з ними боротися, щоб заробляти гроші для громади. Якщо ж вона не бориться з цим явищем, відповідно вона на ньому заробляє», – вважає директор «Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.