Сергій Чуріков розповів про державне рейдерство
Про це він написав на свїй сторінці у "Фейсбуці".
Допис подаємо без змін з незначними мовними правками.
"Зараз це минулось, і я можу спокійно про це розповісти, не лякаючи своїх працівників та партнерів. Державне рейдерство. Можна і так сказати. Це історія, чому ми такі бідні, найбідніші в Європі. Чому західний капітал обходить нас десятою дорогою, а наші толкові підприємці хочуть виїхати звідси. І не тільки підприємці. Втекти з власної країни.
Наш бізнес не може без кредитів. Як експортер, наше підприємство має кредитну лінію у валюті під хороший відсоток в Україні. Я як власник є поручителем та передаю особисте майно в заставу для забезпечення кредиту.
Ми довго готували новий договір з банком. За кілька місяців готували фінансові плани. І коли зібрались нарешті підписувати договір... Я дізнався від нотаріуса, що цього зробити не можна... бо все моє майно арештовано. Коли я ознайомився з документами, то дізнався, що кредитор навіть просив звернутись в суд про заборону мені виїздити за кордон.
Що ж це за борги такі? Звідки? Чому я про це нічого не знав?
Ковельська податкова. 965 гривень. Дев’ятсот шістдесят п`ять! І це з якимись штрафами разом.
Поки я мчав у Ковель, щоб дізнатись реквізити на оплату (телефоном відмовились назвати), я думав: як так? Податкова знає мій телефон, мою електронку. Зрештою, я є членом громадської ради при ДФС. Чому ніхто не передзвонив? Для чого накладати арешт на нерухоме майно за копійчані борги, коли держава знає, скільки я заробив в минулому році і навіть у минулому місяці? Цього більш ніж досить. Чому не надіслали листа на фірму, де я є директором? Ну, мали б хоч когось попередити, хоч якось. До чого тут Ковель? Я ж тут давно не живу і кілька років не прописаний...
Але я вирішив розбиратись і вже за 2 години тримав у руках квитанції. Кредит дуже треба. І справ гора. Ці гроші точно того не вартують.
Десь в душі я надіявся, що хтось із чиновників вибачиться. Чи хоч винувато опустить очі. Ну, як мінімум, швидко знімуть арешт.
Ан ніт. Арешт зняли тільки через 8 днів. І на це я витратив купу часу, енергії і нервів. (Детально опишу пізніше. Воно того варте.)
Підприємство на цей час поставило на паузу всі фінансові плани. І зупинилось буквально за один день від великих прямих збитків. (Дякую працівникам Кредобанку, що не загальмували.)
Підприємство, що платить в казну більш ніж сотню тисяч гривень щомісяця, стало заручником чинуш, яким не сподобалось, що я не прийшов на поклон. Не «вирішив питання по-людські».
І ця історія не закінчиться цим постом. Ми з Сергійом Дятлом ухвалили рішення витрати свій час і ресурси (скільки буде роботи – все одно), щоб винні понесли покарання. Щоб держава компенсувала збитки та моральну шкоду. Навчити чиновників надавати сервіс, а не збиткуватися над людьми.
Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Це наша держава.
Боріться – поборете. З днем Конституції, Громадяни!!!" – йдеться у дописі.