Бродячий цирк у Луцьку: влада зав’язує собі очі, щоб не бачити проблем?

Днями лучани стали свідками експерименту. Чотири високопосадовці Луцької міської ради повдягали пов’язки на очі і так провели цілий робочий день.

Що перейнялися проблемами людей з додатковими потребами – схвально, але те, що на камеру самі собі повдягали на очі пов'язки – вважаю блюзнірством. Можливо, я гостро реагую на подібні речі через те, що разом із сестрою понад 20 років доглядаємо маму-інваліда І групи. Держава про таких мало дбає, і їм потрібна наша допомога та увага.

У чому полягає блюзнірство? Вважаю, що за лаштунками цього проекту криється звичайний політичний піар із власноруч одягненими пов'язками на здорові очі. Іншим разом можна позатикати вуха вощиною, або, скажімо, прив'язати до ноги милицю…

Проблеми незрячих відомі їм самим. А тому перелік питань у вигляді заходів повинен лягти на стіл посадовцям, а робочий день, проведений у пов'язках, варто потратити на їх вирішення, а не влаштовувати бродячий цирк.

Владні особи могли б у свій робочий час того дня подивитись на проблеми міста зрячими очима, без пов'язки: сучасного медобладнання в міських закладах охорони здоров’я катастрофічно бракує, постійні черги, а кошти, які на нього збирають у вигляді «благодійних внесків» розкрадаються, хворі весь час в пошуках коштів на лікування; маршрутки – просто жах, задимлені, понівечені; сморід у місті тощо.

Владі треба відповідальніше ставитися до вимог лучан, які вони пишуть у петиціях, а не займатися відписками. Тому що це призводить до людської біди, як, скажімо, травмування автомобілем на переході біля гімназії №4 письменника Володимира Лиса. Я ще місяць тому попереджав про небезпеку саме на тому місці, і громада підтримала мою петицію про встановлення захисних парапетів для пішоходів та обмежувачів руху. Натомість отримав відписку.

Хто наступний? Чи ми хочемо дочекатися повторення харківської трагедії у Луцьку? Якщо ці проблеми не можете вирішити, то хоча б пофарбували б обшарпані парапети біля 4-ї гімназії у самому центрі Луцька до Дня Незалежності та Дня міста.

І цей перелік безгосподарності можна продовжити. Але простіше на ці проблеми зав'язати очі.

Тож за гуманітарну ідею і зміст – «п'ятірка», а за форму її практичного втілення – нічого додати.

І це не політична критика, це реакція нормальної людини на ненормальний стан речей. Бо ми тут живемо.

А владцям варто задуматись.