Луцька майстриня Іванка Морем робить ляльки для світових знаменитостей. ЦИТАТНИК

Майстриня Іванка Морем (Ткачук) ось уже дев'ять років робить унікальні ляльки. Окрім "ляль" (а саме так вона називає свої вироби) дівчина займається живописом, любить брати участь в оригінальних фотосесіях та подорожувати.



Про справу життя, відомих людей, яким дарували її вироби, флірт від замовників і дивні забаганки клієнтів вона розповіла журналістам "Волинь24" у своє професійне свято - Міжнародний день лялькаря.

* * *

Усе почалось з янголів із сіна. Я гадки не мала, що виготовлятиму Лялі на замовлення. Мені було цікаво створювати щось своїми руками. На гуртку з флористики ми робили янголів, які були стилізовані, з ручками, але без ніжок. Для мене це було велике диво. Якось під впливом того, я з сіна створила маленьких балерин, з тоненькими ніжками. А потім вдома спробувала з тканини і підручних матеріалів створити ляльку. Це була лялька Марта - моя подруга. Довге волосся, тонкі ніжки.



Ляльки в луцькому театрі трохи застарілі. У нашому ляльковому театрі я бачила небагато ляльок. Але ті що бачила, хотілося б осучаснити. Я думаю, що то складна справа зробити ляльку, щоб вона рухалася і довго служила. Я в повазі до тих, хто шив ляльки для театру.

Деякі клієнти фліртують зі мною. Було таке, що під приводом замовлення, хлопці просто хотіли познайомитися і запросити на побачення. Це я якось відразу помічала, і спілкувалася з таким замовником - суто як із замовником. Проте знайшовся той, хто зробив це нестандартно... І ми тепер разом.

Свого часу коханий теж звернувся по допомогу у підготовці до його мистецького проекту. На початку повідомлення написав, що часом заходить на мою сторінку помилуватися красою, яку я роблю. А потім попросив, щоб я допомогла. Завдання було нетиповим для моєї діяльності і не стосувалося ляльок. Але пов’язано з текстилем і фарбами. Нестандартним був підхід і відчайдушність, а ще така навіть впертість в тому, що в мене вийде і я допоможу. А зараз, напевно, він один найбільше підтримує мене в лялькарстві. І вірить більше, ніж я в успіх



Інтимна тема для мене неприйнятна в творчості. Я не люблю, коли її висвітлюють в мистецтві. Тоді вона не інтимна вже. Лялі мої в такому наївно-дитячому стилі. Десь і світобачення моє трохи залишилося там, в дитинстві.

Політична тема викликає біль. Користуючись свободою слова, можу відверто сказати, що політична тема, а особливо пан Президент, заставляє сіпатися моє око і викликає лють. А мені не можна мати такі емоції, бо я роблю тепло.

Найдивніше замовлення? Хм, колись не раз просили зробити ляльку з вираженими статевими органами. А ще ляльку-вуду. Ні те, ні інше не робила :)

У 2015 році я зробила лялю улюбленого співака і актора Джареда Лето. Він вподобав свою копію. А до цього ретвіту офіційний акаунт його гурту в Твіттері теж двічі ділився на своїй сторінкці лялями-копіями учасників гурту. Скріни з того часу я зберігаю як важливий документ.



А ще лялю замовляли для співачки Джамали, а також для литовського гурту "Beissoul & Eіnius". Їх замовила для гурту лучанка, яка дуже любить цей гурт. Подарувала на фестивалі "ATLAS WEEKEND" лялі власникам. А Іван Дорн на сцені вже фотографував з рук одного з хлопців групи.



Потім з офіційної сторінки гурту мені прийшло повідомлення-захоплення, сказали, що маю золоті руки :) А потім литовці з лялями зняли ролик-запрошення на "Коктебель фест".



А ще чотири рази робила художницю Фріду Кало. Її багато хто любить в світі.



Моя ляля тепер живе в практичного психолога, людини-батарейки і професійного лайфкоуча Наталії Холоденко. Подарувала я їй особисто. На тренінгу в Києві.

Також я подарувала лялю Олексію Суханову, ведучому програми «Говорить Україна». Його захоплення передає відео, яке розмістили на сторінці каналу у Фейсбук.





Для виконання роботи я беру час з запасом. На лялю може піти день, а може й більше.

Ціни поки давні, 250 гривень за одну. Я не можу наважитися підняти. Поки я зберуся, ціна на матеріали вже у чотири рази зросте :)

Лялі - моє основне заняття. Раніше виходило заробляти 5-7 тисяч гривень, якщо відняти витрати на матеріал, зараз і того не має. Як каже одна хороша людина, що я недостатньо вірю в свій бренд, в свої сили. Мені властива меланхолія, тому інколи дійсно опускаються руки. Але все хороше попереду.

Думала про переїзд за кордон. Бо я мрію заробити на велику майстерню і розширення справи. На таку собі студію, яка відразу й магазин. На сайт. Але знову ж таки, як я покину справу і поїду? :) Треба тут щось придумувати…

Спілкувалася Ольга ЗЕЙЛИК
Фото – з особистого архіву лялькарки