Голос генерала. Перша сесія Савченка

“По-перше, ми усміхаємося один одному”, - скаже Олександр Савченко, вперше в житті ставши за трибуну Волиньради. Без краватки. У білій сорочці, як і Ігор Палиця.

...Він завчасно казав, що сесія буде спокійною. Чи думав голова ОДА, що вже зранку 4-го квітня побачить з вікна на Київському майдані кількадесят молодих людей із плакатами в руках? Що згодом стане свідком того, як фракція опозиційного до президентської влади УКРОПу неочікувано (чи й не дуже) зміцніє на два обранця? Що цього ж таки дня на даху Білого дому вірні охоронці голови облради, які тут від сесії до сесії, раптом знайдуть дивну валізу з дивним начинням?

І що ця знахідка прийдеться якраз на той день, коли до трибуни вийдуть прокурор області Максим Киричук та начальник СБУ Юрій Фелонюк?

Як не крути: обличчя у волинській політиці змінюються, а сценарії - все ті ж. Після того, як прозвучить фінальний Гімн 19-ї чергової сесії, керівники різних гілок влади Волині навіть потиснуть один одному руки. І розійдуться.



“ЦАРІ” ТА “МИШИНА ВОЗНЯ”

Першими на сесію облради прийшли хлопці з Карпилівки і Башликів. Приїхали, точніше. “Олександре Савченко, підтримайте нас,” - вивели на ватмані й стали під вікнами кабінетів голови ОДА і облради. Бо в селі нема дороги.

До сесійної зали натомість спочатку традиційно зайшли працівники охорони. Цього ранку вони виглядали стурбованими, ретельно обдивлялися кожен закуток. Потім прийшов головний аграрій Юрій Горбенко. Написав на листку паперу “Горбенко Ю.”, дбайливо поклав його на спинку крісла в порожньому ряду для запрошених і вийшов із зали.



“Он Горбенка сфотографуйте! - радитиме згодом голова “столичної” Луцької РДА Ігор Ярмольський (а всі як один голова адміністрацій сьогодні були на Київському майдані), показуючи на папірець. - Ні, чекайте-но...”. Візьме ручку і зверху допише: “Царь”. Жартома. Але хто з них “царь”, будемо бачити, коли знатимемо, хто втримається в кріслі після призначення нового голови ОДА. В Юрія Мефодійовича якраз тут більший досвід.

Тим часом у залі затято обговорювали демарш депутата Михайла Імберовського із лав “Самопомочі”. Поглядали й на ряди “Солідарності”: чи, бува, не з’явиться десь там екс-голова ОДА Володимир Гунчик? Той же, схоже перейняв досвід в нардепа Ігоря Гузя і реагував на події, що вимагали його присутності, скромними дописами у Фейсбуці.



“Мишиною вознею” назве колишній самопомочівець все, що відбувалося у закуліссі його політичної сили до цього моменту. Сам же прийде на сесію пізніше, ніж зазвичай. Спершу сяде хоч і не на своє депутатське місце, але поруч із колишніми колегами, а потім перебереться в ряди фракції “УКРОП”.

Поруч займе місце і депутат від “Нашого краю” Володимир Дибель, дружина якого Руслана Дибель нещодавно стала директором комунального санаторію “Лісова пісня”. А це означатиме, що фракції “Наш край” від сьогодні фактично не існує. Обидва обранці цього дня поповнили лави більшості. Відповідні заяви згодом зачитав голова облради.



“ТІЛЬКИ РАЗОМ”, або “ПО-ПЕРШЕ, МИ УСМІХАЄМОСЯ ОДИН ОДНОМУ”

Олександр Савченко, новий голова Волинської облдержадміністрації, з’явиться у президії дещо пізніше. Потисне руку керівнику апарату облради Дмитрові Дубняку, голові фракції УКРОП В’ячеславу Рубльову та Ігореві Палиці. Останній промовистим жестом покаже Олександрові Іллічу його робоче місце.

“Я дуже сподіваюся, що в нас вийде дійсно розвивати волинський край без політики, з новими досягненнями і щоб люди отак не збиралися, як сьогодні по дорогах і по школах”, - якщо раптом губернатор не помітив плакатів із Карпилівки голова облради йому нагадав.



Згодом Савченко і собі спробує задати тон розмові у сесійній залі. Це буде перша його промова з трибуни обласної ради.

“Перше: я безпартійний. Друге: моя партія - це народ. Третє: це народ Волині. Звичайно, за два тижні все побачити і зрозуміти нереально. Поки працюю над своєю командою, разом з партнерами та підлеглими ми повинні намітити перспективний план розвитку Волинської області. Представникам адміністрації, які в залі, й шановним депутатам хочу сказати, що ми тільки разом зможемо отримати від людей повагу і розбудувати Волинь.

Ця сесія для мене є, звичайно, якимось певним визначальним принципом. По-перше, ми посміхаємося один одному. По-друге, вже всі комісії пройшли, і я не бачу певних моментів, які могли б когось незадовольнити. Так, звичайно, можливо, я в чомусь не розібрався. Але над формуванням подальших наших планів, роботи сесії, надіюся, будемо працювати разом. ...Якщо у мене буде з вашої точки зору якась непоступливість, то вона тільки буде продиктована певною державною відповідальністю. Домовились?” - на промову голови ОДА зала відреагувала обережними аплодисментами.



“НА ПРЕВЕЛИКИЙ ЖАЛЬ І НА МОЄ ГЛИБОКЕ ПЕРЕКОНАННЯ”

У порядку денному - майже півсотні питань: звіт голови облради, інформація прокурора області про роботу в 2017-му. Зміни до бюджету, згідно з якими обранці мають затвердити розподіл 63,8 млн грн та залишок медичної й освітньої субвенцій. А ще - розгляд низки регіональних програм, майнові та кадрові питання, звернення до столичних органів влади. Але почнуть традиційно - із заяв фракцій.

“На превеликий жаль і на моє глибоке переконання, лісова галузь працює неефективно”, - заявить екс-голова облради радикал Анатолій Грицюк, який нещодавно натхненно працював у складі комісії, що вивчала стан справ у волинських лісах і знайшла там чимало порушень. У нього без “на превеликий жаль” не обходиться жоден виступ.



Головний лісівник країни, а поміж тим один із лідерів фракції “Солідарність” у Волинській облраді і колишній голова Волинської ОДА Володимир Бондар, згодом спростує ці звинувачення. Пробуватиме з трибуни довести, що лісгоспи працюють ефективно і навіть наповнюють місцеві бюджети.

Навзаєм, депутат Грицюк виправдовуватиме свого рідного брата, який має пилораму в одному з сіл Ківерцівщини і “якщо й куб лісу переріже, то накажіть його”. Володимира Бондаря сміливо назве “дєвствєнніцою в борделі”, одіозного колишнього головного лісівника Волині Богдана Колісника - “младєнцем” у порівнянні з нинішнім керівником Олександром Кватирком.

Згодом більшість у залі дружньо проголосує за звернення до Прем’єр-міністра щодо протиправного використання лісових ресурсів в окремих районах області.



“ПЄРВИМ ДЄЛОМ, ПЄРВИМ ДЄЛОМ” - ТУАЛЕТИ...

Депутатські запити нагадають присутнім про волинську рутину. Віктор Козак (“Солідарність”) розкаже про аварійні два будиночки у музеї Косачів в Колодяжному, який належить до обласної комунальної влаcності. Анатолій Грицюк - про розбиті лісовозами дороги в селі Домашів на Ківерцівщині. Олександр Омельчук (УКРОП) - про безлад із перезахороненням відходів Ковельського ветсанзаводу. Валерій Дунайчук (“Солідарність”) - про те, що громада села Стобихівка на Камінь-Каширщині зібрала 600 тисяч на нову школу і чекає грошей з обласного бюджету.



Тут Ігор Палиця не змовчить.

“Ви як голова РДА, напевне, в курсі, ми (і Володимир Гунчик це знає) піднімали тему, що школи, проектовані за СРСР, будувати не будемо/ Треба підхід змінювати і будувати за новими нормами. Ви до нас звернулися, а де ви бачили гроші в обласному бюджеті? Ви в Камінь-Каширському районі пішли назустріч “Волиньприродресурсу”? Давайте творчо вирішувати ці питання”, - зауважить він не без натяків.

Нагадає і про неефективне використання райдержадміністраціями коштів, виділених свого часу з обласного бюджету на будівництво туалетів у всіх школах районів. Для прикладу, в цьому районі один так і не збудували.

“Тому спершу покажіть, що туалети можете будувати, а тоді просіть на школу”, - каже Ігор Палиця.



ЗВІТУЄ ПАЛИЦЯ: “ЯКБИ В НАС БУЛИ МІЛЬЯРДИ”

Питанням номер один у порядку денному - звіт голови облради. Ігор Палиця дипломатично зазначатиме, не “я зробив”, а “ми зробили”, наголошуватиме, що в цій залі не має бути політики, і в його роботі її не було.

Похвалиться ефективною роботою із забудовниками. Мовляв, взамін за менше гектару землі на Стрілецькій та Залізній у Луцьку рада “вторгувала” аж 35 квартир. Запевнить, що у вересні вже вдасться відкрити перинатальний центр, який будували 18 літ і який буде найсучаснішим в Україні. Пообіцяє привести до ладу інфекційну та психіатричну лікарні.

“Я дякую депутатам і головам комісій за боротьбу за те, щоб запрацювало наше підприємство (“наше” - то очевидно “Волиньприродресурс”, - авт.). Розчарований і незадоволений, що ми не могли переконати правоохоронні органи нашого краю чи держави, що “Волиньприродресурс” - це підприємство всієї області. Не Палиці, не Столяра, не Савченка, не Гунчика!” - наголосить Ігор Петрович.

Дороги. Школи. Митні переходи...



“Це жах, що робиться в селах Волині, але в нас немає можливостей. Якби в нас були мільярди, ми б безумовно...” - переконуватиме.

Традиційно полетять стріли і в бік вже не губернатора, але все ще депутата облради Володимира Гунчика.

“І після цього треба дивитися в очі людям. Он сьогодні Гунчика Володимира Петровича немає. Йому соромно дивитися нам в очі. Що він зробив на посаді за два роки? Що він підписав? Загнав нас у суди? А далі - що? А далі треба на вулиці ходити, зустрічатися з лучанами. Говорити, де гроші, де школи і садочки, а він цього не скаже”, - зазначатиме Ігор Палиця.

Лише у двох присутніх обранців цей звіт викличе намір щось сказати у відповідь у виступі: Святослав Кравчук (уже позафракційний) похвалить за турботу про установи комунальної власності, Сергій Слабенко (“Батьківщина”) - розкритикує за ігнорування робочих обов’язків і навіть запропонує доповнити проект рішення про затвердження звіту словами “із врахуванням висловлених зауважень”. Щоправда, цю правку зала проігнорує, а згодом 56 обранців скажуть “так” роботі Палиці. Один - утримаєтья. Ще один - не проголосує.



“ЯКЩО ВАЛІЗА ЛЕЖИТЬ НА ГОРИЩІ, ТО ВОНА МАЄ “ВИСТРІЛИТИ”

За що варто відзначити Ігоря Палицю, так це за те, що таки навчив Волиньраду працювати без обідніх перерв. Уже всі й забули про таке колись дуже популярне під цим дахом явище. У другій половині дня обранці трудилися над порядком денним динамічно.

Прокурору області Максиму Киричуку дісталося за позицію щодо “Волиньприродресурсу”. Хоч ініціатори створення бурштинового комунального підприємства переконують, що Держгеонадра надали “Волиньприродресурсу” дозвіл на геологорозвіду родовищ бурштину, прокурор каже: це не єдиний дозвіл, який має бути. Саме тим і пояснює, які ж претензії до “комунальних бурштинокопачів” мають у його відомстві.



До трибуни вийде і голова Прилісненської ОТГ Ігор Терещенко, де недавно прокуратура провела обшуки через те, що громада дала дозвіл “Волиньприродресурсу” працювати на багатих бурштином місцевих гектарах. Вивчати, чи є ж там бурштин... Бурштин, може, і є, а от порушень у діях прокурора Маневиччини, який “благословив” обшук, запевнив Максим Киричук, нема. І - пішов з трибуни ні з чим. Волинські обранці не затвердили його звіт. Хоч це радше моральна оцінка, на його роботу вона навряд чи вплине.

Поки про свої здобутки розказуватиме головна фіскалка Волині Світлана Савчук (а під час однієї з недавніх сесій її публічно кликали “на килим”), Ігор Палиця жваво обговорюватиме з депутатом із “Солідарності” Валерієм Дібровою якісь інші справи й обмінюватиметься з ним візитівками.

Світлана Павлівна лишиться без зауважень. А от до розгляду питання про чергове фінансування з обласного бюджету програми протидії тероризму від УСБУ Волині рада підготувалася ліпше.



“Дивіться, що знайшли сьогодні вранці...” - звернеться Ігор Палиця до начальника УСБУ Юрія Фелонюка і продемонструє фото дивної валізи, яку виявила його охорона ...на даху Білого дому. Стає зрозуміло, що ж таке показував у телефоні охоронець Палиці Олександрові Савченку ще напочатку сесії.

Мовляв, підсилювач “для жучків”. І поліція відхрещується, і Нацгвардія...

“Може, ваше?” - усміхатиметься Ігор Петрович Юрієві Фелонюку.
Той розводитиме руками. Мовляв, кличте до валізи слідчих. Хай шукають.

Драма вдалася. Як у Станіславського: якщо валіза лежить на горищі, значить вона має колись “вистрілити”.

Далі - як по маслу. Хвилин 5 на розгляд бюджету - і 63 мільйони залишків поділено. Кошти ще на комісіях на диво дружно домовилися спрямувати на підтримку установ обласної комунальної власності. І Волинську адміністрацію на чолі з Савченком це повністю влаштувало.

Ще надцять - на інші питання. Завершили, підтримавши звернення Київської ОДА про те, щоб 2018-й в Україні став Роком державної мови.

А от на Волині, наголошував цього дня Ігор Палиця, 2018-й мав би стати роком... “Волиньприродресурсу”. Бо “буде “Волиньприродресурс” - будуть гроші в бюджеті”. Таки хочеться дожити до того моменту і побачити, як же ми з вами заживемо, якщо раптом...

***

На фоні того, як жваво всі ці два тижні новий голова ОДА роздавав інтерв’ю, його мовчазна реакція на події у сесійній залі Волиньради була більш ніж промовистою.

Мовчки із сидінь для запрошених спостерігали за розвитком подій ті, кого можна вважати командою Савченка на Волині, поки в статусі радників: і потенційний перший заступник голови ОДА Петро Столяр, і Валерій Криворог, і Олександр Закузенний.

“Напочатку цієї сесії я сказав, що фактично відношення до неї не маю. Сиджу і слухаю. Нейтральна людина. Ні більше, ні менше”, - це єдине, що зауважить Олександр Ілліч, коли хтось із волинських обранців апелюватиме до нього у прагненні таки почути голос генерала-полковника з президії.

Голос генерала був тихим. Справді спокійним. Але - впевненим.

Текст і фото - Олена ЛІВІЦЬКА.