Як на Волині дерибанять землю, прикриваючись атовцями. ВІДЕО, РОЗСЛІДУВАННЯ

15 гектарів під мурами Луцького замку і 60 гектарів поблизу Шацьких озер… Масштаби земельних оборудок на Волині вражають.Та найбільш цинічним є те, що для власної наживи ділки використовують героїв – людей, які зі зброєю в руках боронили ту саму землю…



ЗЕМЛЯ - НЕ ДЛЯ ГЕРОЇВ

14 місяців Дмитро Забощук на Сході країни воював проти окупантів.
У нього за спиною – бої поблизу Станиці Луганської, під Донецьким аеропортом, у селі Піски та Красногорівці.

Уже другий рік Дмитро намагається отримати земельну ділянку. Після повернення з АТО переїхав жити у село Струмівка, тож почав добиватися землі у місцевій сільраді.

"Я почав звертатися, перше, це в Підгайці, далі в Липини, усно сказали, що землі немає, потім отримав відмову одну, відмову другу. Оскаржив відмову в суді від Підгайцівської ради, три місяці тривало судове засідання, суд став на мою сторону", - розповідає Дмитро.


Та навіть це не допомогло отримати землю. Дмитро вирішив не здаватися: якщо всі кажуть, що вільної землі немає, то сам запропонує ділянку. Така знайшлася. Наділ за межами села можна було б розділити між чотирма десятками атовців, але… чергова відписка! Мовляв, тут сільрада планує зробити кладовище.

Як так вийшло, що сільський цвинтар хочуть облаштувати над річкою – цікавимося у сільського голови.

"Тут є помилка в тій відповіді… "Може бути розташовано", я просто підписав, тут сталась механічна помилка. Тому що ця земля не наша. І ми так само просимо, щоб нам дали. У нас велика проблема через років 5, максимум 7, в нас не буде землі під кладовище, її просто немає", - пояснив Підгайцівський сільський голова Юрій Семенюк.

МІЛЬЙОННІ ОБОРУДКИ

А в Держгеокадастрі, схоже, і раді, що сільради «підкидають» приводи для відмов. То – зарезервовано під кладовище, то – просто землі немає… Торік Держгеокадастр видав дві тисячі сімсот відмов атовцям…

Та поки ветерани отримують відмови, у кабінетах волинських земельників вершаться значно «важливіші» справи: на сотні гектарів і мільйони доларів.

"Атовцям відмови дають по 18 разів одній людині, а люди з львівською пропискою, наприклад, або іногородні громадяни без проблем отримують ділянки, притому що по 2-3 гектари людям з припискою в одній квартирі. Тобто одна сім’я получає 6 гектарів", - розповідає заступниця голови Асоціації землевпорядників Волині Світлана Шеремета.


І мова йде не просто про земельні ділянки, а про найпривабливіші куточки Волинської області.

ПІД МУРАМИ ЛУЦЬКОГО ЗАМКУ

Літо 2016 року, четверо колишніх атовців з Нововолинська: Ігор Масний, Олександр Кондесюк, Сергій Фураєв та Олександр Волохатий блискавично швидко – одразу після написання заяви, отримують по два з лишком гектари землі. Щоправда, за сотню кілометрів від рідного міста – під стінами Луцького замку.

Дивним чином, менш як за три тижні ці ділянки площею 7 і 4 гектарів в історичній частині Луцька продають одній людині.

Атовці, які отримали цю землю, зізнаються: дійсно мали домовленість про так би мовити "співпрацю" з ділками.

"Мені кум сказав: так і так, говорить, чоловік в Луцьку, типу фермер хоче обробляти землю. У нього там поля, вони садять там постійно. Він дає по 300 доларів, щоб ми отримали землю, а він кристувався. Я говорю: без питань, що – проблема, чи що?" - розповів атовець Ігор Масний.

То ж що виходить? Атовці погодились на нібито співпрацю з фермером, бо хотіли підзаробити. Отримали триста доларів за те, що написали заяви. Далі мали одержувати щорічну плату за оренду землі. Умова такої співпраці – підписане доручення на ім'я місцевого нотаріуса. Та щойно чоловіки поставили підпис на документі, доля наділів вирішилася по-іншому.

Правда випливла раптово. Один із учасників схеми Сергій Фураєв взявся заповнювати декларацію та виявив у себе несподіваний прибуток – понад 900 тисяч гривень. Чоловік відразу зрозумів: хтось продав його землю, використовуючи підписане раніше доручення.

"ЛЬВІВСЬКЕ" КОРІННЯ

Земельні ділянки під Луцьким замком, які видавали нововолинським атовцям, зрештою опинилися в одних руках – у такого собі львів’янина Михайла Говоріна.

"Там кінцевим бенефенціаром та власником став Михайло Говорін, який є директором фірми "Юридична землевпорядна фірма", львівської, а одним із співзасновників цієї фірми є Поляков Анатолій Юрійович", - коментує історію з землею член правління «Спілки воїнів АТО Волині» Павло Ковальський.


Йдеться ні про кого іншого, як про чинного першого заступника управління держгеокадастру у Волинській області Анатолія Полякова.

Зв'язок цих двох чоловіків засвідчує і декларація чиновника. В документі зазначено, що він отримував прибуток від фірми, де Говорін є директором.

Які гроші насправді «крутяться» в кишенях волинських земельників – можна лише здогадуватись. Вартість однієї сотки землі в Луцьку – півтори тисячі доларів. Лише під замком роздерибанили понад сім гектарів, а це – більше мільйона доларів.

"У цій ситуації, шкода, використали моїх побратимів, учасників АТО, зіграли або на їх, можна сказати, незнанні. За подібною схемою відбувається заволодіння землею по всій області", - каже Павло Ковальський.

Схожу схему провернули і на землі поблизу Шацьких озер. Ще один львів’янин – Павло Келбасевич, який за дивним збігом – також директор землевпорядної фірми, отримав аж 60 гектарів!

"Там схема така, використовуються громадяни України, просто, які пишуть заяви у Держгеокадастр і повністю безперешкодно по вказівках тим людям надають право на розробку землеустрою. Ці люди, коли отримують право власності в одного нотаріуса, переоформлюють на кінцеву особу, яка задіяна в схемі, в даній схемі фігуру Келбасович Павло Іванович, громадянин Львівщини і уже в його руках понад 60 гектарів", - каже Павло Ковальський.

Отримати відповідь від Анатолія Полякова, чому десятки гектарів волинської землі опиняються в руках його земляків – завдання не з простих. Він – то у відрядженні, то на аукціоні, то на лікарняному. Після ледь не детективного переслідування, зустріти посадовця таки вдалося.

«Їм хтось запропонував взяти участь в чомусь. Вони погодилися. Зараз вони вважають себе ошуканими. Їх ошукали в чому? Говорін купує багато різних речей: землі, машини, квартири… Я маю відповідати за ту землю, яку продали йому учасники АТО?" - коментує Поляков.


Риторика посадовця проста: атовці землю отримали, атовці землю продали, до чого тут я? Надалі громадянам радить уважніше читати документи, які підписують.

Тим часом землевпорядники називають невтішну статистику: за останні роки, прикриваючись атовцями, на Волині було роздерибанено більше півмільйона гектарів особливо цінних земель.

"Це дуже добре, що наші хлопці отримали взамін за те, що там життям ризикували, якусь компенсацію. Але на цьому фоні виникло дуже багато корупційних схем. За останній рік стало дуже масово, просто настільки масово почали використовувати ці схеми... Вже наскільки нагло і прозоро вони дерибанили нашу землю, і дерибанять зараз, що уже несила було мовчати", - каже Світлана Шеремета.

* * *

Атовець Дмитро Забощук продовжує воювати за гарантовані йому законом 12 соток. У цей же час тисячі гектарів найкращої волинської землі безперешкодно отримують львів’яни. І прикриваються в своїх оборудках довірливістю таких самих, як Дмитро, героїв.

Наталка КЛИМКО, Сергій ШАПОВАЛ, Людмила ЯВОРСЬКА (Відділ журналістських розслідувань "Волинь24")