«У мене тут завжди сплять коти». Людмила Денисенко. РОБОЧИЙ СТІЛ
04 липня, 2018, 10:10
Часом дрібнички на робочому столі розкажуть про людину більше, ніж портфоліо, досьє і навіть сторінка у вікіпедії.
Хтось, як Плюшкін зносить туди усе, що трапляється під руку, а іншим достатньо мати комп'ютер, записник і фото рідних. Вишукували цікаве на столі директорки Луцького зоопарку Людмили Денисенко.
Про те, хто залишає відбитки лап на документах директорки звіринця, чиї фотографії вона зберігає та чому Людмила Денисенко каже, що особистий кабінет для неї – болюче питання.
РОБОЧИЙ КАБІНЕТ ПЛОЩЕЮ 4,2 ГЕКТАРА, АБО ДИРЕКТОР ЗООПАРКУ – ЦЕ…
Мій робочий кабінет – це вся територія зоопарку. Найбільше часу проводжу біля тварин, бо директор зоопарку – це посада, яка завжди тримає в напрузі. У цю секунду все гаразд, а за хвилину в когось може зламатися вольєр, хтось може вийти за його територію, комусь може стати погано або якесь звіря нагодували не так… Словом, бути директором зоопарку – це постійно бути в русі, нести відповідальність та відчувати страх.
По суті, кабінету ні в мене, ні в працівників зоопарку немає, бо на території немає потрібного адміністративного приміщення. І це насправді нам болить… Дякувати Богу, зараз ми виділили біль-менш комфортне приміщення для бухгалтерів. І направду, воно їм потрібне, бо розрахунки вимагають точності.
За робочим столом я проводжу найменше часу, бо вся робота – на території зоопарку. За стіл сідаю тільки для того, аби підписати документи, «накидати» план на майбутнє, або комусь зателефонувати.
ДОСВІД І ГОРДІСТЬ У ФОТОГРАФІЯХ
На робочому столі у мене є фотографії інших зоопарків. Приїжджаючи у звіринець іншого міста, я фотографую облаштування вольєрів, бордюрів, годівниць, парканів тощо. Часто десять разів передивляюся і вдивляюся в ці фото, черпаю якісь ідеї, аби зробити щось схоже у нашому зоопарку. Кожен звіринець має свій стиль, і наш – не виняток. У нас є проект нових вольєрів, які ми хочемо зробити.
Також в мене є фотографія із малюком, якого виростили в луцькому звіринці. Це перше наше ведмежа на фоні ще нереконструйованого зоопарку. А ще на стіні висить візуалізація мрії – фото жирафа (сміється, ред), дуже хочемо мати такого в нашому зоопарку…
ДОКУМЕНТИ
Тут в мене є угоди на постачання електроенергії, договори з постачальниками продуктів, кормів для тварин. Тут і документ, де ми просимо гроші на податок, який треба дати. А ось у п’ятницю, 6 липня, ми організовуємо свято «Ніч у зоопарку». Зараз запрошуємо людей, формуємо список гостей, телефонуємо, запрошуємо.
СТРАУСИНЕ ЯЙЦЕ
Ось у мене на столі є яйце. Ми маркуємо його для того, аби побачити чи нестимуться страуси ще. Поки це єдине яйце, тому ми, мабуть, зробимо його на муляж, аби показувати гостям до дня птахів чи на виставці яєць на Великдень.
ЗАМІСТЬ КОМП’ЮТЕРА – КІТ ПУШИК
Комп’ютера тут немає. У нас є один спільний ноутбук, за яким працюємо ми усі. Натомість замість комп’ютера в мене на столі завжди сплять коти, найчастіше господарює тут Пушик. Тому багато документів із відтисками лапок тваринок, які перебувають в цьому приміщенні.
Віднедавна у нас з’явилася нова «кішечка» - Тріша. Це тигреня, від якого відмовилися батьки. Тріша вже навіть на ноутбуці спала, та й думаю, мій стіл вже теж освоїла (сміється, ред)… Бо, як і всі коти вона знає, як вилізти на поверхню, що знаходиться вище неї.
ПІР’Я
Це пір’я наших птахів. Воно також буде використовуватися до дня птахів. Коли у 2015 році в зоопарку вперше відбулася екскурсія для слабозорих людей, ми на дотик давали пробувати їм пір’я різних птахів, роги оленів, кози. Для нас це звичайні речі, а ці люди лише дотиком можуть уявити собі й відчути тваринку. Тоді ми заводили слабозорих гостей у вольєри, де проживають безпечні для життя людини тварини, аби вони могли доторкнутися до них. Думаю, що цього року 15 жовтня ми знову організуємо таке дійство.
СЛОНИ
У мене дуже багато статуеток слонів. Якому ж директору зоопарку не дарують слонів? (сміється, ред). Хоч у мене немає бажання колекціонувати щось конкретне, однак слонів маю, хоч відбавляй. Думаю, якщо подарунок щирий, від душі, то найменша дрібничка особлива і дорога.
КАЛЕНДАРІ
Уже два роки поспіль Луцький зоопарк випускає календарі з фотографіями своїх тваринок. Ми навіть дали поштовх колегам з Рівного зробити такий же, тільки власний. У мене є календарі із зоопарків Рівного, Києва, Бердянська…
ТЕЛЕФОН І СОЦМЕРЕЖІ
У мене айфон, а дзвінок – стандартна для цього телефону мелодія… Я цим не напрягаюся (сміється, ред). По телефону найчастіше спілкуюся з працівниками зоопарку, а із соцмереж віддаю перевагу Месенджеру на Фейсбуці.
БІЛОВУХІ ІГРУНКИ
Поруч мого робочого столу – двійко біловухих ігрунок. Це два хлопчики, які постійно мешкають в цьому приміщенні. Зараз шукаємо їм дівчаток, а після того, як зробимо вольєр – виставимо надвір. Вони дуже делікатні до вірусів: хтось може просто чхнути, а ми ризикуємо втратити тваринку. Тому плануємо зробити їм скляну огорожу, аби було більш безпечно.
Текст: Анастасія КАЧИНА
Фото Ірини КАБАНОВОЇ
Хтось, як Плюшкін зносить туди усе, що трапляється під руку, а іншим достатньо мати комп'ютер, записник і фото рідних. Вишукували цікаве на столі директорки Луцького зоопарку Людмили Денисенко.
Про те, хто залишає відбитки лап на документах директорки звіринця, чиї фотографії вона зберігає та чому Людмила Денисенко каже, що особистий кабінет для неї – болюче питання.
РОБОЧИЙ КАБІНЕТ ПЛОЩЕЮ 4,2 ГЕКТАРА, АБО ДИРЕКТОР ЗООПАРКУ – ЦЕ…
Мій робочий кабінет – це вся територія зоопарку. Найбільше часу проводжу біля тварин, бо директор зоопарку – це посада, яка завжди тримає в напрузі. У цю секунду все гаразд, а за хвилину в когось може зламатися вольєр, хтось може вийти за його територію, комусь може стати погано або якесь звіря нагодували не так… Словом, бути директором зоопарку – це постійно бути в русі, нести відповідальність та відчувати страх.
По суті, кабінету ні в мене, ні в працівників зоопарку немає, бо на території немає потрібного адміністративного приміщення. І це насправді нам болить… Дякувати Богу, зараз ми виділили біль-менш комфортне приміщення для бухгалтерів. І направду, воно їм потрібне, бо розрахунки вимагають точності.
За робочим столом я проводжу найменше часу, бо вся робота – на території зоопарку. За стіл сідаю тільки для того, аби підписати документи, «накидати» план на майбутнє, або комусь зателефонувати.
ДОСВІД І ГОРДІСТЬ У ФОТОГРАФІЯХ
На робочому столі у мене є фотографії інших зоопарків. Приїжджаючи у звіринець іншого міста, я фотографую облаштування вольєрів, бордюрів, годівниць, парканів тощо. Часто десять разів передивляюся і вдивляюся в ці фото, черпаю якісь ідеї, аби зробити щось схоже у нашому зоопарку. Кожен звіринець має свій стиль, і наш – не виняток. У нас є проект нових вольєрів, які ми хочемо зробити.
Також в мене є фотографія із малюком, якого виростили в луцькому звіринці. Це перше наше ведмежа на фоні ще нереконструйованого зоопарку. А ще на стіні висить візуалізація мрії – фото жирафа (сміється, ред), дуже хочемо мати такого в нашому зоопарку…
ДОКУМЕНТИ
Тут в мене є угоди на постачання електроенергії, договори з постачальниками продуктів, кормів для тварин. Тут і документ, де ми просимо гроші на податок, який треба дати. А ось у п’ятницю, 6 липня, ми організовуємо свято «Ніч у зоопарку». Зараз запрошуємо людей, формуємо список гостей, телефонуємо, запрошуємо.
СТРАУСИНЕ ЯЙЦЕ
Ось у мене на столі є яйце. Ми маркуємо його для того, аби побачити чи нестимуться страуси ще. Поки це єдине яйце, тому ми, мабуть, зробимо його на муляж, аби показувати гостям до дня птахів чи на виставці яєць на Великдень.
ЗАМІСТЬ КОМП’ЮТЕРА – КІТ ПУШИК
Комп’ютера тут немає. У нас є один спільний ноутбук, за яким працюємо ми усі. Натомість замість комп’ютера в мене на столі завжди сплять коти, найчастіше господарює тут Пушик. Тому багато документів із відтисками лапок тваринок, які перебувають в цьому приміщенні.
Віднедавна у нас з’явилася нова «кішечка» - Тріша. Це тигреня, від якого відмовилися батьки. Тріша вже навіть на ноутбуці спала, та й думаю, мій стіл вже теж освоїла (сміється, ред)… Бо, як і всі коти вона знає, як вилізти на поверхню, що знаходиться вище неї.
ПІР’Я
Це пір’я наших птахів. Воно також буде використовуватися до дня птахів. Коли у 2015 році в зоопарку вперше відбулася екскурсія для слабозорих людей, ми на дотик давали пробувати їм пір’я різних птахів, роги оленів, кози. Для нас це звичайні речі, а ці люди лише дотиком можуть уявити собі й відчути тваринку. Тоді ми заводили слабозорих гостей у вольєри, де проживають безпечні для життя людини тварини, аби вони могли доторкнутися до них. Думаю, що цього року 15 жовтня ми знову організуємо таке дійство.
СЛОНИ
У мене дуже багато статуеток слонів. Якому ж директору зоопарку не дарують слонів? (сміється, ред). Хоч у мене немає бажання колекціонувати щось конкретне, однак слонів маю, хоч відбавляй. Думаю, якщо подарунок щирий, від душі, то найменша дрібничка особлива і дорога.
КАЛЕНДАРІ
Уже два роки поспіль Луцький зоопарк випускає календарі з фотографіями своїх тваринок. Ми навіть дали поштовх колегам з Рівного зробити такий же, тільки власний. У мене є календарі із зоопарків Рівного, Києва, Бердянська…
ТЕЛЕФОН І СОЦМЕРЕЖІ
У мене айфон, а дзвінок – стандартна для цього телефону мелодія… Я цим не напрягаюся (сміється, ред). По телефону найчастіше спілкуюся з працівниками зоопарку, а із соцмереж віддаю перевагу Месенджеру на Фейсбуці.
БІЛОВУХІ ІГРУНКИ
Поруч мого робочого столу – двійко біловухих ігрунок. Це два хлопчики, які постійно мешкають в цьому приміщенні. Зараз шукаємо їм дівчаток, а після того, як зробимо вольєр – виставимо надвір. Вони дуже делікатні до вірусів: хтось може просто чхнути, а ми ризикуємо втратити тваринку. Тому плануємо зробити їм скляну огорожу, аби було більш безпечно.
Текст: Анастасія КАЧИНА
Фото Ірини КАБАНОВОЇ
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Мужчиномір, спінінг і туфлі «від мами». Що в кабінеті Юлії Сиротинської. ФОТО
22 серпня, 2018, 15:55
6
-4
Чорний квадрат, наклейки та ісландський мох. Редактор 12 каналу Сашко Бугаєнко. РОБОЧИЙ СТІЛ
06 червня, 2018, 18:56
2
-13
Коментарі: