На полігоні у Володимирі впізнали героя Сахневича, який був у полоні донецьких «сєпарів»

Під час змагань представників Волинської ОДА та місцевих журналістів, які ініціював голова адміністрації Олександр Савченко на території полігону 14 ОМБР у Володимирі-Волинському, помітили військового Володимира Сахневича.

Він був у полоні донецьких сепаратистів, привселюдно «послав нахєр» ватажка сепаратистів Захарченка і зміг вижити.



Про героя написав у своєму фейсбуці радник голови Волинської ОДА Денис П’ятигорець.

Подаємо допис без змін:

Гордості пост!

Минулої п’ятниці Голова Волинської ОДА Олександр Савченко вирішив нестандартно прозвітувати про перші 100 днів своєї роботи. Прозвітувати не в прес-центрі, а на військовому полігоні 14 ОМБР. Майже три десятки журналістів та представники ОДА приїхали до славетної бригади та перш ніж заслухати звіт Голови – проходили курс «молодого бійця» та змагалися в стрільбі з пістолета, автомата та кулемета.

Звичайно, що до кожного журналіста військові приставили офіцера, який допомагав та підказував акулам пера, як правильно поводитися зі зброєю. І був серед цих офіцерів один потужний дядько, який мені ну тааааааак вже здавався знайомим. Просто я не впізнав його без вус. А коли прочитав прізвище на формі, то все стало зрозумілим. Виявилось, що нас на полігоні навчав справжній герой України, офіцер з великої літери, підполковник Володимир Сахневич.

Саме той підполковник Сахневич, фото якого облетіло весь світ, коли 24 серпня 2014 року діряві проводили в окупованому Донецьку марш полонених. Володя йшов перший. Височенний! Зі слідами побиття на обличчі.

Володя Сахневич з перших днів війни був на сході. За його плечима 11 успішних бойових рейдів, в тому числі й захоплення Савур-Могили. Після того, як наші взяли Савурку – по ним почали стріляти не тільки з навколишніх сіл, але й з території РФ. Тоді Сахневич отримав задачу – забезпечити підвоз провіанту, БК та поповнення на Савурку та вивіз поранених. Після кількох успішних рейдів місцева вата злила інформацію про українську колону дірявим, і група Сахневича потрапила в засідку кадирівців.

Далі був полон, знущання, тортури та приниження. Але зламати Володю так і не змогли.

Коли Сахневич привселюдно послав нахєр вєрховного слєсаря Дирляндії Захарченка, його довго били.

«Потім сєпар до мене підходить» - розповідає мені Володя: «бере мене за вуха та кричить – я сейчас тєбє уши буду рєзать, ти ето панімаєш». «Та ріж вже» - каже Володя: «щоб я нарешті перестав чути твій свинячий візг». Після цього охрєнєвший сєпар кілька разів вдарив Володю в обличчя…

- Ну что, тєпєрь понял куда ти попал, укроп?

- Поняв? Да я тільки одне поняв, що б’єш ти як та баба…

Після цих слів налетіло ще троє і Володя втратив свідомість.

— Мені пропонували посаду начальника продзабезпечення в Сочі. Я зауважив, що на таку пропозицію можу відповісти словами їхнього ідола. Вони відразу: якого ідола? Кажу: «Предавший первый раз, предаст и второй» — цитата Гітлера. За це дуже отримав, і після цього в Сочі мені їхати не пропонували.

Володю Сахневича пізніше обміняли. І він повернувся служити в рідну бригаду. Яку вже встигли перейменувати з 51-ї в 14-у. Коли ми з ним прощалися, він мені сказав: «Брат, прошу тебе, не забувай! Ви там політики – ви мусите це зробити. Добийтеся, щоб нам повернули нашу назву! Добийтеся, щоб ми знову були 51-ю бригадою!»

Дякую тобі, Володя, що ти такий є! Дякую таким самим як ти! Справжнім! Низькій уклін вам, хлопці!!!