Листи переселенців: як «добре» в Казахстані. КОЛИ НЕ БУЛО ІНТЕРНЕТУ

«На заклик Комуністичної партії» після Другої світової тисячі українців їхали в Казахстан обробляти пустирі. Виселяли волинян цілими сім’ями. «На заклик партії» вони нібито писали листи в газети про те, як же їм там добре.

«Перед від’їздом ми здали свою корову в «Заготскот», а на місці нам дали другу, яка на добу дає 25-30 кілограмів молока», - пише Меланія Климук із села Галина Воля Старовижівського району в листі до газети «Радянська Волинь» від 14 травня 1958 року.

Автор публікації «Приїжджайте в Південний Казахстан» – завідуючий відділом оргнабору та переселення Волинського облвиконкому Т. Гриценко. Очевидно, агітувати на цілину – його безпосередня робота. Методи агітації – листи волинян до рідних та односельчан, де вони розповідають про «. багатства та перспективи того краю» .

«Ми влаштувалися в колгоспі «Шлях до комунізму» Іллічевського району. Сюди приїхало з Волині 30 сімей. Кожна сім’я забезпечена одноквартирним стандартним будиночком із двох кімнат… На садибах розбиті садки. На моїй садибі є кілька яблунь, груш, двадцять кущів винограду. При дбайливому догляді кожен кущ має дати до 100 кілограмів винограду, - пише екс-партсекретар з колгоспу Сталіна Ківерцівського району Р. Жучков. – На селі є школа-десятирічка, лікарня, дитячі ясла, великий клуб. Село радіофіковано. Багато колгоспних сімей мають свої телевізори, які працюють на базі Ташкентського телецентра, до «ашкента звідси 80 кілометрів».

«Моя сім’я в кількості трьох чоловік працює в колгоспі. За день заробляємо по 3-4 трудодні. Дорогі земляки, приїжджайте в Південний Казахстан, шкодувати не будете», - переконує Меланія Климук із Галиної Волі.

«Комуністична партія … поставила завдання – заселити неосяжні простори сонячного Казахстану і взяти від його земель всі багатства, які вони зможуть дати. …Переселенці, а також їх майно, худоба, безплатно перевозяться до місця призначення. Надається безповоротна грошова допомога: на голову сім’ї – 600 карбованців, на кожного члена сім’ї – 200 карбованців. Вони забезпечуються продовольчою позичкою в розмірі 1,5 центнера борошна на голову сім’ї і 0,5 центнера на кожного члена сім’ї», - переконує автор публікації.

Переселенцям давали позику – 15 тисяч карбованців на 10 років. І 1,5 тисячі карбованців на придбання корови, які треба було повернути за три роки.

Велика група волинян з Головнянського, Іваничівського, Ковельського, Маневицького, Старовижівського, Торчинського, Ківерцівського й Шацького районів готують валізи на Казахстан. Їм зичать щасливої дороги…

Підготувала Олена ЛІВІЦЬКА.

P.S. Після кількох хвиль міграції з України в Казахстані опинилися мільйони наших земляків. У 30-тих роках туди переселяли «куркулів». Після Другої світової в концтабори та тюрми Казахстану виселяли тих, кого звинувачували у приналежності до ОУН-УПА та зв’язках із бандерівцями. У 50-- - напочатку 60-х роках на Казахстан «кинули» цілинників, які мали обробляти неосвоєні землі і годувати Радянський союз. Чимало українців так і лишилися жити у Казахстані.