Поговоримо про секс: відомі волиняни про інтимні розмови з дітьми

Відсутність культури діалогу про сексуальне життя з підлітками і табу на розмови про інтим – замкнене коло, в якому вихід лише один: бути відвертими та чесними зі своїми дітьми.

Згідно з даними Державного комітету статистики, в Україні кожна 80-та дитина народжена неповнолітньою матір’ю.

Міністерство освіти і науки обіцяло впровадити додаткові заняття та факультативи, під час яких вчителі зможуть говорити з дітьми на цю тему. До теми сексуальної освіти натомість додаються лише скандали: півроку тому під час години запитань до уряду у Верховній Раді народний депутат Олег Мусій порушив питання про книгу «Відверта розмова про «це», яка, на його думку, популяризує гомосексуалізм в дитячому віці і розбещення малолітніх.

Міністр освіти та науки Лілія Гриневич запевнила, що МОН ніколи не рекомендувало цю книгу для навчального процесу.

Сьогодні до рук школяра може потрапити книга, підготовлена дилетантами. Крім того, багато «цікавої», не завжди вивіреної психологами й лікарями, інформації, поширюють в інтернеті.
Начитавшись цього, підлітки не тільки починають статеве життя, не розуміючи елементарних аспектів, але й майже нічого не знають про власну безпеку.

Здебільшого школярі залишаються сам на сам зі своїми запитаннями. Окремого курсу у школі щодо статевого виховання в Україні немає: шкільна програма – лише кілька навчальних годин предмету «Основи здоров’я».

Згідно з даними Report Ukraine, 64% опитаних в країні вперше дізнались про статеві стосунки від друзів та однолітків. Батьки тему сексуального виховання зазвичай ігнорують, оскільки часто їм не вистачає слів та сміливості для відвертої розмови. Інтернет-видання «Волинь24» поцікавилось у відомих лучан, як і коли потрібно говорити з дітьми про статеві стосунки та інтимне життя.

«ЗАРАЗ ВСІ ЗНАЮТЬ ПРО ВСЕ»

Галина Падалко, ведуча програми «Протилежний погляд Live»:

«Сексуальна освіта, а радше її відсутність – одна з найбільших проблем сучасності та виховання дітей покоління Z. Державні управлінці дивляться на цю проблематику крізь призму: «Менше знають – краще сплять». Зараз ВСІ знають про ВСЕ. В інтернеті можна наочно подивитися за процесами, які описані в 62-му параграфі підручника з анатомії людини для 8-го класу.

У цьому ключі дітям важливо правильно донести інформацію про запобігання небажаній вагітності та інфекції, що передаються статевим шляхом. Підліткам потрібно розповідати про засоби контрацепції та ризики раннього і хаотичного статевого життя, а не розповідати про заборони сексу до шлюбу. На жаль, це вже не діє.
У школах необхідно вводити відповідні предмети або хоча б факультативи, а поки цього немає, цією проблемою займаються небайдужі до тематики профілактики ВІЛ/СНІДу організації та свідомі активісти. Фонд Олени Пінчук разом з навчальною платформою Prometheus запустили курс з відеолекціями, присвячений сексуальній освіті. Ще один хороший ресурс для підлітків – онлайн-проект із сексуальної освіти для підлітків «Вперше».

Батькам варто придивлятися до своїх чад, звертати увагу на наявність надто великої кількості вільного часу у них та намагатись заповнити ці прогалини корисними заняттями та факультативами. Тоді все буде гаразд».



Сергій Скулинець, заслужений артист естрадного мистецтва України, шоумен та композитор:

«У кожній сім’ї свої закони та бачення про статеве життя. Час покаже, коли діти будуть готові говорити про статеве життя».



ВАЖЛИВО НЕ СТВОРЮВАТИ «ЕФЕКТ ФІГОВОГО ЛИСТКА»

Оксана Косюк, доцент кафедри соціальних комунікацій СНУ імені Лесі Українки:

«Говорити треба увесь час, тільки в кожному віці по-різному: спершу на образному рівні, згодом обережно підходити до фізіологічного. Найголовніше – не створювати «ефект фігового листка», щоб дитина не почувалася ображеною чи приниженою. Варто також принагідно консультуватися із психологами і стежити, щоб засоби комунікації не випередили нас у просвіті».



Микита Рабан, депутат Луцької міської ради:

«Діти в мене ще дуже маленькі, але оптимальним віком для розмови про статеві стосунки вважаю 12-14 років».



«НЕ ВАРТО ЗАМІЩУВАТИ РЕАЛЬНІСТЬ ДОБРИМИ МУЛЬТИКАМИ»

Антоніна Мітлош, кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної і соціальної психології та соціології:

«Розмовляти зі своїми дітьми про інтимну близькість варто тоді, коли дитина починає цікавитись і запитувати. Це і є сигналом для батьків про те, що час для таких тем уже настав.

Важливо не робити цю тему сороміцькою і не обманювати дитину. Перші спроби розібратись з інтимними питаннями починаються уже в дошкільному віці (2-3 роки), коли дитина цікавиться відмінностями між хлопчиками і дівчатками. П’ятирічна дитина уже цікавиться питаннями своєї появи на світ. З цих моментів починає закладатись основа її уявлення і розуміння про себе, своє тіло, а в майбутньому й інтимні аспекти стосунків. Водночас не варто вдаватись у надмірну деталізацію і перевантажувати дворічну дитину аж надто серйозними розмовами і подробицями, адже з віком таких запитань стає більше.

Якщо батькам зробити це важко, то можна звернутися за допомогою до психолога або придбати дитячу літературу, присвячену висвітленню питань, які цікавлять дитину. Інтимна сфера є не менш важливою за інші сфери нашого життя, тому розмовляти на цю тему так само природньо, як і про харчування та здоров’я. Коли дитина не отримує інформацію, аби задовольнити інтерес, вона її почує від інших дітей, які можуть подавати її у спотвореному вигляді, формуючи своєрідне ставлення до питання інтимних стосунків. Будьте готові до того, що діти можуть самі подивитися відео або почути подробиці його перегляду від інших дітей.

Добрі мультики про лелеку та «фабрику з виготовлення дітей» хай будуть просто гарними казками, які так полюбляють дивитись і діти, і дорослі. Не варто ними заміщувати реальність».



«У ТЕПЕРІШНЬОГО ПОКОЛІННЯ Є ІНТЕРНЕТ, А НЕ НАПИСИ З ТРЬОХ ЛІТЕР НА ПАРКАНАХ»

Вікторія Жуковська, ведуча фестивалів та радійниця:

«Теперішнє покоління – це не ми. Вони обговорюють «це» вже із перших класів. У них – інтернет, а не написи із трьох літер на парканах. Як на мене, варто не соромитись і розповідати всю правду якомога раніше, але делікатно, у формі гри, або ж випадково підкласти книжку, яка гарно і доступно все описує».



«З ДІТЬМИ ПРО ІНТИМНЕ ВИХОВАННЯ МАЮТЬ ГОВОРИТИ ХРЕЩЕНІ БАТЬКИ»

Архімандрит Константин (Марченко), прес-секретар Волинської єпархії УПЦ КП:

«Будьмо відвертими: у школі апріорі немає діалогу про інтимну сферу життя. Школярі соромляться і не відкриваються до кінця шкільному психологу. Хтось дозріває до серйозної розмови в 10 років, а дехто – в 15. Кожна людина по своїй суті індивідуальна. З 30 учнів лише 2 дитини будуть готові це осмислити. Часто психологічні тести та опитування зводяться лише до непристойних жартів. Під виглядом турботи про сексуальне виховання в суспільстві запроваджується пропаганда плотських збочень, а не індивідуальний підхід до кожної людини.

У православній церкві існує інститут хрещених батьків. Покликанням хрещеної мами чи тата є молитва та виховання хрещеників у християнському дусі. Хрещені мають стати справжніми друзями і порадниками, яким дитина довіряє і яких любить. Діти не завжди готові говорити про сокровенне зі своїми батьками, тому бар’єр непорозумінь і вагань мають подолати хрещені. Розмови особистісного характеру мають бути тет-а-тет в обмеженому колі і з обмеженим колом осіб у той час, коли дитина дозріла до цієї розмови.

Сьогодні маємо невтішну тенденцію: говоримо про інтимне виховання в школі та в сім’ї, але чомусь нація вимирає».



Олена Твердохліб, голова Княгининівської ОТГ:

«Думаю, що з дітьми потрібно говорити про це вже з дитячого садочка. Основну інформацію дитина все ж повинна отримати від мами і тата».




Автор – Марія ПАВЛОВИЧ


Передрук заборонено