Луцький районний будинок культури може зникнути

У Луцькому районі існують заклади, які фінансуються з районного бюджету: спортивна школа у селі Великий Омеляник, а фактично на околиці Луцька, Торчинський історичний музей, а також Луцький районний будинок культури. Після реформи децентралізації податкова база надходжень з усіх сіл, що раніше формували Луцький район, переходить в управління громад. До створення об’єднаних територіальних громад Луцький район був найбагатшим районом Волині: його бюджет становив понад 200 мільйонів гривень. Тепер бюджет – лише 9 мільйонів. У цьому зворотній бік медалі реформи децентралізації. Дефіцит коштів підвищує загрозу зникнення об’єктів культури, спорту й освіти. Під загрозою і Луцький районний будинок культури – важливий осередок для розвитку творчих колективів не тільки місцевого, а й районного та обласного рівнів.

При Луцькому районному будинку культури функціонує 11 колективів, 8 із них мають звання (народні аматорські колективи, а також 2 зразкові: ансамбль сучасного танцю «Антарес» та зразково-вокальна студія «Зернятко»). Тут займається майже 300 дітей (вокальна студія «Соловей» під керівництвом Галини Конах, фольклорний гурт «Вервечка» під керівництвом Алли Опейди). Окрім вищезазначених, тут трудяться майже 100 дорослих, а саме народний аматорський театр-студія «Гармидер», вокальний гурт «Нота Нео», вокальний гурт «Аколада», народний камерний хор працівників культури, вокально-інструментальне тріо «Лелія» і концертно-художній колектив «Душа Волині».

Голова районної ради Валентин Приходько та голова районної держадміністрації Тарас Яковлев через нестачу коштів нещодавно звернулися до влади міста Луцька. Розпочався другий тиждень очікування відповіді від міської ради. Її досі немає. До лютого бюджет ще закладений, далі доля будинку культури – не відома. Колектив прагне зберегти його як підрозділ сектору культури міста, як-от Вересневий чи Теремнівський будинки культури, або ж клуб «Сучасник» на вулиці Конякіна у Луцьку.

Культурний осередок Луцького району існує як комунальна власність Луцької районної ради. Очільниця і художня керівниця Луцького районного будинку культури Алла Опейда розповідає про очікування рішення від міської ради щодо долі колективу закладу.

«Мені пропонували скоротити колективи. Уявляєте? Заслужена артистка України буде ключницею, що відкриватиме і закриватиме будинок культури, працюватиме разом із водіями і охоронцями. Директора будинку культури немає, а я виконую місію і художнього керівника, і директора, і керівника колективів. Ще масницю мені вчепити, тоді я вже усе буду тут виконувати», – обурюється Алла Опейда.

За її словами, на будинок культури щороку йде 1 мільйон 300 тисяч гривень.

Як стверджує пані Алла, керівники колективів отримують мінімальну зарплату і майже всю витрачають на свою роботу: пошиття костюмів, запис фонограм, сценічне взуття.

«Отримали лист від заступника голови райдержадміністрації, що бюджет будинку культури скоротять до 90%. На основі цього листа завідувач сектору культури Луцької РДА Валентина Зінчук попередила нас про звільнення працівників після 31 грудня», – розповідає Алла Опейда.

Районний будинок культури пропонують передати або департаменту культури Луцької міської ради, або Палацу культури Луцька під патронат Юрія Войнаровського.

«Ми хотіли б зберегти будинок культури. Нам пропонують скоротити штат до 5 працівників. Працівників попередили, що вони працюватимуть до Нового року. Я за те, щоб будинок віддати, а не продавати одне одному. Треба зробити так, щоб продовжувати творити культуру в місті. Я пояснювала у міській раді, що ми ще можемо знадобитись», – зауважує очільниця будинку культури.

Голова районної ради Валентин Приходько підтверджує слова Алли Опейди щодо очікування рішення від Луцької міської ради.

Голова районної держадміністрації Тарас Яковлев у коментарі інтернет-виданню «Волинь24» розповів про свою позицію: не закривати ані спортивну школу, ані будинок культури, ані музей у Торчині Луцького району.

«Зараз велика проблема із коштами на утримання таких закладів. Моя мета – зберегти їх функціонування. У культурному осередку займаються талановиті діти, працюють дуже потужні педагоги. Чого варті лише Галина Конах й Алла Опейда! Будинок культури ми б хотіли передати у власність міста, бо він розташований на території Луцька, 90% дітей – місцеві. Луцьк має можливість утримувати будинок культури. Керівництво міста зараз думає, чи зможуть вони собі це дозволити», – стверджує Тарас Яковлев.

За словами голови РДА, на території району уже існує 6 громад. 23 грудня відбудуться вибори депутатів і голів Підгайцівської, Липинської і Гіркополонківської ОТГ, що завершать процес створення цих громад, а бюджет Луцького району становитиме всього-на-всього 9 мільйонів.

Спортивну школу також прагнуть передати у підпорядкування місту Луцьку. А от музей у Торчині, що створив волинський краєзнавець Григорій Гуртовий, районна влада планує передати до мережі Волинського краєзнавчого музею, адже це частина історії з крутими артефактами, кваліфікованими спеціалістами та хорошою матеріально-технічною базою. Тарас Яковлев переконаний, що краєзнавчий музей тільки виграє від розширення мережі.

Якщо місто Луцьк не зможе чи не схоче потягнути утримання будинку культури, то його можуть передати в оренду його працівникам.
«Є така ідея: згуртувати колективи будинку культури у громадську організацію. Спільно із Луцькою районною радою ми готові передати об’єкт за пільгову орендну плату – 1 гривню на рік. Одна «комуналка» там коштує близько 400 тисяч гривень. А ще прибирання, адміністрування… Якщо колектив культурного осередку Луцького району готовий утримувати цей об’єкт, оплачувати комунальні послуги, здійснювати поточний ремонт, то ми передамо будинок культури для них. Поки що працівники вирішують, чи потягнуть вони утримання цього закладу», – зазначає Тарас Яковлев.

За словами Яковлева, оптимізація і скорочення штату проблеми не вирішить. За 9 мільйонів бюджету Луцького району неможливо утримувати ці об’єкти хоч і з оптимізованим штатом. Оскільки за ці кошти необхідно фінансувати навчальні заклади у тих селах, що не об’єднались, а також утримувати інші структурні підрозділи, які фінансуються не з державного, а з місцевого бюджету. Якщо спортшколу міська влада не зможе взяти у своє підпорядкування, то районна влада шукатиме орендаря. Однак у випадку комерційної оренди може змінитись специфіка роботи закладу. «Я не прихильник цього, але це краще, аніж закрити спортивну школу», – запевняє очільник райдержадміністрації.

Така ситуація склалася у зв’язку з тим, що громади, які відходять, не бачать сенсу утримувати ці заклади. Вони мають власні будинки культури, вони хочуть будувати спортивні об’єкти у себе в Боратині або у Підгайцях, або у Княгининку. Пояснюють це тим, що діти не будуть змушені їздити до Луцька, а займатимуться на території громад. А от левова частка дітей, які займаються у районних спортшколі чи будинку культури – луцькі.

За прогнозами Тараса Яковлева, громади, котрі ще не об’єдналися, зроблять це наступного року. А бюджет Луцького району впаде до нуля, адже всі села будуть об’єднані у громади. Районна влада не зможе оплачувати не тільки комунальні послуги, а й здійснювати виплату зарплат.

* * *

Зворотний бік медалі реформи децентралізації – неможливість утримання певних закладів за кошти районного бюджету. До лютого колектив культурного осередку ще утримуватимуть, адже бюджет дозволяє сплачувати комунальні послуги ще впродовж двох місяців. Чи погодиться влада міста взяти під своє крило будинок культури? Чи захоче колектив утримувати об’єкт за власний рахунок, хоч і за пільгову орендну плату розміром 1 гривня на рік? Чи взагалі будинок культури перестане функціонувати, попри намагання районної влади зберегти його? Творчим колективам не залишається нічого, окрім очікування…

Єлизавета НАХАМЕЦЬ