Суд виправдав адвокатесу, яку підозрювали у спробі підкупу прокурора у Луцьку

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області виправдав адвокатесу, яку її підзахисний звинуватив у підбурюванні до дачі хабара прокурору Луцької місцевої прокуратури.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 8 січня.

За матеріалами справи, у 2016 році адвокат начебто запропонувала своєму клієнту надати $3000 прокурору за призначення покарання, не пов’язаного із позбавленням волі.

Прокурор у показаннях суду розповіла, що до суду було передано справу щодо трьох осіб, які вчинили ряд крадіжок у Волинській області. Напередодні скерування обвинувального акту до суду, до одного чоловіка застосували запобіжний захід у виді тримання під вартою, а до двох інших, серед яких і клієнт того адвоката, – особисте зобов’язання.

Прокурор спілкувалася з адвокатом, оскільки під час розгляду справи її чоловіка з’явилося ще два вироки і стояло питання як буде призначатися покарання, чи будуть апеляції на ті вироки. У справі було кілька епізодів, по одним шкода була відшкодована шляхом повернення викраденого, а по іншим - були цивільні позови, тому йшлося про покарання у виді 5 років позбавлення волі. Загальна сума матеріальних збитків становила близько 125 тис. грн. З пом’якшуючих обставин було щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Зі слів прокурора, про вимагання грошей їй нічого не відомо.

Сам заявник розповів, що адвокат йому сказала, що потрібно відшкодувати шкоду усім потерпілим, що треба платити, бо нічого так не вирішиться. Адвокат назвала суму у 3000 доларів США. Коли він заявив, що таких грошей не має, то вона відповіла: «Шукай, бо можуть змінити запобіжний захід».

Адвокат скористалась правом зберігати мовчання і відмовилась давати показання на підставі ст. 63 Конституції, вину не визнала, стверджувала, що присягу адвоката не порушувала і злочину не вчиняла.

Згідно з висновком співробітника Інституту держави і права імені Корецького, дії прокурора Рівненської області щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення стосовно адвоката негласних слідчо-розшукових дій, як наслідок, ухвала слідчого судді, а також постанова про контроль за вчиненням злочину не відповідають вимогам законодавства, закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Прокурор керувався заявою особи, стосовно якої здійснювались кримінальні провадження у трьох різних областях України за численними епізодами корисливих злочинів. Відносно адвоката в матеріалах справи наявні лише позитивні характеристики.

Відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено за статтею 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), за якою адвокат не може бути суб’єктом злочину, адже не підпадає під визначення службової особи. Суд вважає, що об’єктивна підозра, що обвинувачена брала участь в злочинній діяльності чи була схильна до вчинення злочину – відсутня.

Суд вирішив, що заява клієнта адвоката була написана з ініціативи співробітника СБУ. 3000 доларів для контрольованої передачі коштів виділено з державного бюджету на підставі санкції голови СБУ.

Потерпілі від крадіжок дали показання, що працівники правоохоронних органів їх допитували і при цьому повідомляли, що адвокат взяла хабар. Всі ці дії, як вважає суд, виходять за межі пасивного розслідування.

Для суду очевидно, що заявник намагався будь-якими методами уникнути реальної міри покарання, яка йому загрожувала через велику кількість інкримінованих епізодів. І був ображений на адвоката, яка його спонукала відшкодовувати завдані потерпілим збитки і пояснювала, що йому після вироку змінять запобіжний захід. Під час розгляду справи чоловік писав адвокату повідомлення погрозливого характеру.

На даний момент чоловік засуджений трьома вироками різних судів, два з яких пройшли всі інстанції, і відбуває реальну міру покарання.

Суд зробив висновок, що заявник був під контролем правоохоронних органів і виступав в ролі агента держави. Співробітники УСБУ в Рівненській області зініціювали розслідування без достатньої інформації про причетність особи до злочину, після чого правоохоронці вийшли за межі пасивного розслідування, змоделювавши ситуацію. Тож, інкримінований адвокату злочин має всі ознаки провокації.

Крім того, заявник під час допиту в суді сказав, що адвокат раніше отримувала від нього гроші і відшкодовувала збитки потерпілим. Це співпадає з є версією сторони захисту, що гроші брались для відшкодування збитків, бо загалом епізодів було близько 80, проте не всі дійшли до суду завдяки роботі адвоката.