Показали, як волонтери відгодовують 89 кажанів

У Володимирі-Волинському волонтери вигодовують рукокрилих рудих вечірниць- так називається вид червонокнижних кажанів.

89 тварин кілька днів тому у віконній рамі знайшли майстри з демонтажу металопластикових конструкцій. Нині кажани знаходяться вдома у волонтерки Наталії Волошиної. Як почувають себе червонокнижні тварини у матеріалі кореспондентів Суспільного.

53-річна волонтерка Наталія Волошина показує одного з кажанів, які відучора оселилися на її кухні. У коробках на столі метушаться та пищать 90 рукокрилих.

Наталія Волошина, волонтерка: Вони такі хороші, вони такі милі, попробуйте, вони бархатні. О, вона вже проснулася. Вчора було 89. Вчора ще одного виловили і принесли ще одного.

У руках волонтерів кажани опинилися 2 дні тому. Три коробки рукокрилих їм приніс 49-річний Олег Яскорський – підприємець. Розповідає, тварин знайшов під час демонтажу старих віконних рам у одній з будівель міста.

Олег Яскорський, підприємець: «Неочікувано, що така велика кількість була. Я коли скидав в коробки я не знав що це буде. Вони були повністю по периметру вікна, тобто в кутках отак вони. Коли їх розбудили, так, вони коли їх витягували вони пробували кусати, це було.»

Кажанів потривожили зарано – каже волонтерка Ганна Доскоч. У лютому, усі рукокрилі мали б спати.

Ганна Доскоч, волонтерка: «Вони повинні спати ще приблизно 2 місяці до того часу поки на вулиці буде комфортна температура.»

Другу добу від кажанів не відходить Ольга Самольянова. Жінка каже, до зустрічі з рудими вечірницями кажанів боялася.

Ольга Самольянова, волонтерка: «Зараз як стикнулася так, то ще раз кажу, що все що Бог створив чудове і прекрасне , і має право на життя. А в цьому випадку ще й потребують людської допомоги».

Нині кажанів відпоюють та годують зоофобусами. Перед їжею кожну особину зважують. Якщо кажан має вагу меншу від 25 грамів, отримує подвійну порцію хробака каже Наталія Волошина.

Ольга Самольянова, волонтерка: «Моя дівчинка така, чи хлопчик , хто тебе знає. На! Він вже певно що наївся. Мої солодкі, вони наїдяться і я сьогодні буду спати.»

Ганна Доскоч, волонтерка: «Самотужки рятувати кажанів, утримувати їх в себе ми не зможемо. Тому ,що це потрібно деякий час і насправді ми не маємо можливостей, не маємо місця.»

Аби врятувати тварин, розповідає Наталія Волошина волонтери кілька днів збирали кошти. 90 кажанів зникаючого виду терміново потрібно переправити до Харкова, каже вона. Там діє єдиний в Україні спеціалізований центр з порятунку рукокрилих.

Наталія Волошина, волонтерка: «Ми зараз їх погодуємо і будемо складати так само в коробки. Я вже заморозила пляшки з водою. І ми будемо обкладати їх холодною водо, щоб вони заспокоїлись і спали. І потім будемо вести на Ковель, а з Ковеля машина буде їхати бла-бла-кар на Харків, а там їх зустрінуть.»

Цієї ночі з Володимир-Волинського кажанів повезли до Харківського центру з порятунку рукокрилих. Тварини подолали майже тисячу кілометрів автівкою. У центрі їх оглянули, зважили та присвоїли кожному кажанові персональний номер, розповіла журналістам Суспільного доглядальниця кажанів. Олександра Кісель Жодна з тварин під час поїздки не постраждала.