Новий ЦНАП і революція в освіті: про успіхи і проблеми Вишнівської об'єднаної громади. ФОТО

Однією з найбільш вдалих реформ України за останні 5 років стала реформа децентралізації. Успішні громади готові ділитися досвідом та ідеями із сусідами, аби зробити місцеве самоврядування максимально ефективним і самодостатнім.

Журналіст інтернет-видання «Волинь24» побував у Вишнівській об’єднаній територіальній громаді Любомльського району Волині, де на власні очі побачив досягнення новоствореного органу місцевого самоврядування.

НАРОДЖЕНІ В МУКАХ

Вишнівська громада об'єднала 7 сільських рад, 19 населених пунктів. Загальна кількість населення становить 7,4 тисячі жителів. Площа – понад 45 тисяч гектарів. Громада компактна і розташована на транспортних коридорах Київ – Варшава і Брест – Львів.

«Ми трішки змінили перспективний план. Бо ми мали віднестися до Любомльської громади. Мав об’єднатися весь район. Ми сперечалися з Володимиром Гунчиком (на той час – голова Волинської обласної державної адміністрації – ред.) і казали, що це навпаки централізація. Це було б неправильно. Громада виникла проблемно, але я вважаю, що ми зробили правильно. Довели, що ми спроможні», – переконаний голова Вишнівської ОТГ Віктор Сущик.

РІК ТОМУ НА МІСЦІ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БУВ КОТЛОВАН



Цього року Вишнівська об’єднана територіальна громада відзначає 2 роки існування. Її добробут будується фактично з нуля. Лише у травні цього року фахівці сільської ради переїхали у новеньке приміщення, на місці якого ще рік тому був котлован.

«Це наш центр надання адміністративних послуг. Завдяки шведській програмі «Мірас» ЦНАП буде забезпечений всім необхідним обладнанням: від комп’ютерів до системи електронного документообігу. Навчання персоналу також буде відбуватися за рахунок шведської програми», – розповів голова Вишнівської ОТГ Віктор Сущик.

Голова пишається, що для хороших фахівців, яких вдалося переманити з районного центру – Любомля, вдалося створити належні умови роботи. Нині ЦНАП, створений за принципом «прозорого офісу», надає понад сотню послуг. Щоправда, поки що немає реєстратора, який готується скласти спеціальний іспит. Віктор Сущик каже: щойно запрацює реєстратор, ЦНАП зможе надавати і платні послуги, на чому зароблятиме. Зате вже є співпраця і з Державною міграційною службою, і з Пенсійний фондом.

«Дякувати Богу, ми зберегли всіх старих секретарів. І тому у нас працівники ЦНАПу всі досвідчені. Жоден працівник колишніх сільських рад не був звільнений. Забрали секретарів, бухгалтерів. Ми не розігнали їх, не втратили кадри», – розповідає керівник ЦНАПу Тетяна Томчук.

Фактично функції райдержадміністрації перейшли до Центру надання адміністративних послуг. Наприклад, за освіту повністю відповідає рада громади. Так 5 бухгалтерів, які раніше працювали в різних селах, відтепер обслуговують 12 закладів освіти – 9 шкіл та 3 садочки. Один підрозділ веде економічну роботу, інший – фінансову.

Найбільша перевага нового ЦНАПу в тому, що влада наблизила послуги до жителів громади. Працівники мають віддалені робочі місця по селах. Людям із сіл не доводиться їхати у Вишнів для надання послуг.

«До того, коли ми тільки утворили свою громаду, у нас був лише кабінет голови в одному приміщенні і ще два кабінети в іншому. Тому першочерговою проблемою було – де розмістити спеціалістів. Адже для хорошого спеціаліста потрібні й хороші умови», – згадує Тетяна Томчук.

На будівництво нового приміщенням разом із меблями і обладнанням пішло трохи більше 8 мільйонів гривень. Це все за кошти місцевого бюджету. Гроші, кажуть лідери громади, були зароблені ще Вишнівською сільською радою до утворення ОТГ. Нині планують також за власні кошти будувати спортивний зал вартістю 15 мільйонів гривень.




НАЙСМІЛИВІША РЕФОРМА У ГРОМАДІ – «РЕВОЛЮЦІЯ» В ОСВІТІ



Особливо у Вишнівській громаді пишаються власною реформою освіти. Голова каже, що їздили у Польщу, аби перейняти досвід сусідів. Та пояснює, що у Польщі кожна школа – цілком самостійна юридична особа, має свій бюджет та бухгалтерію. Розповідає, що хотіли зробити у Вишнівській громаді так само, але порахували, що для цього потрібно забагато бухгалтерів, тому вирішили створити централізовану бухгалтерію.

Водночас директори шкіл отримали значно ширші повноваження – вони стали повноправними господарями у своїх навчальних закладах. Адже раніше, каже голова громади, навіть щоб купити для школи скло, аби засклити розбите вікно, доводилося скликати сесію. Нині подібні питання можуть вирішувати директори шкіл самостійно та оперативно. За словами Віктора Сущика, це розвантажило ради, і тепер депутати займаються більшими проектами: заміни в школах котлів і теплотрас, ремонт даху, вікон тощо.

«У нас вже 2 роки існує програма обдарованих дітей. Раз на рік ми підбиваємо підсумки, відзначаємо заслуги учнів. Якщо беруть участь в олімпіадах – дякуємо в урочистій обстановці, допомога становить 500 гривень. Далі буде більше. Діти задоволені, є стимул. І вчителі, і батьки задоволені», – розповідає голова громади та додає, що Вишнів виховав навіть чемпіонку України з дзюдо.

Начальник гуманітарного відділу Вишнівської ради Василь Стрільчук, який, крім інших, відає питаннями освіти, розповів і про проблеми, з якими доводиться стикатися. Зокрема, є рішення про визнання опорною школою Вишівської. Але батьки учнів з інших шкіл з цим не погоджуються. І так, за його словами, їх налаштували директори й педагоги.

«Вони переживають, щоб їх не скоротили і не відібрали фінансову автономію. Батьки проти атестатів із позначкою «філія Вишнівської школи», – розповідає Василь Стрільчук.

Притім і батьки і вчителі визнають, що Вишнівська школа має набагато вищі показники. Є можливість довозити дітей з інших сіл шкільними автобусами. У громаді на 7,4 тисячі населення наразі діє 5 середніх шкіл. Навчання у сільських школах виходить надто дорогим. Наприклад, вартість утримання одного учня у Радехівській школі – 29 000 гривень на рік. Для порівняння, вартість підготовки одного студента-фізика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка становить 29 850 гривень на рік.

Таким чином, 60% видатків Вишнівської ОТГ спрямовані на освіту. Всього ж у Вишнівській громаді навчається 957 учнів, і кількість дітей збільшується. Їх довозять до шкіл 6 шкільних автобусів. Також у громаді планують за кошти Державного фонду реконструкції та розвитку добудувати нові класи для нової української школи.





ЩЕ ОДНА «ФІШКА» – ТУРИЗМ І ПАСІКИ



Окрім центру громади – села Вишнів, ми побували в інтеграційному центрі «Замлиння», організованому отцем каноніком Яном Бурасом. Історія центру дуже довга, у 50-роках тут була казарма прикордонної застави, у 70-х – протитуберкульозна лікарня. І лише в 2015 році зусиллями священика створено сучасний інтеграційний центр «Замлиння».

Відтоді це затишне місце для підлітків і молоді – тут можна відпочити і тілом, і душею. Це своєрідна туристична «перлина» Вишнівської громади, адже кожен, хто відпочивав у «Замлинні», хоче повертатися сюди знову і знову.

Співпрацює громада не тільки з духовенством, а й із лісниками. Зокрема, на території Вишнівської ОТГ є декілька пасік, які обслуговує Любомльський лісгосп. Це також хоч і невеликі, та все ж надходження до бюджету громади. Загалом же лісники також схвально відгукуються про місцеве самоврядування у Вишнівській громаді й наголошують, що з головою та депутатами мають повне взаєморозуміння і йдуть одне одному назустріч в усіх питаннях.






ПРОБЛЕМИ: ДОРОГИ, СМІТТЯ, АКЦИЗ І ЗЕМЛЯ



Дороги, розбиті лісовозами

А ось із дорогами у громаді поки що халепа. Голова пояснює: це тому, що ними їздять лісовози, і шляхи не витримують навантаження. Та й більшість із них на балансі області, де грошей на ремонт немає. Тому якщо і роблять ремонт доріг, то на умовах співфінансування за кошти державного та місцевого бюджету.

Залиште акциз громадам!

Основним бюджетоутворювачем Вишнівської громади залишається акциз від заправок, яких на території ОТГ 8 (це практично більш як 1 заправка на 1000 жителів). Але це лише до 2020 року, а далі акциз на пальне не потраплятиме до бюджету громад. Нині ж 14% від спати акцизу осідає у місцевому бюджеті.

«Ми згодні переглянути розподіл, але акциз має залишитись в ОТГ. Для того, щоб громада розвивалася – треба ресурс. Якщо нам залишать тільки ПДФО, то ми не зможемо будувати, буде так, як було раніше», – коментує Віктор Сущик.

За його словами, на заправках заправляються і сусідні громади, і у Вишневі готові ділитися з ними доходами від акцизного збору. Втім, віддавати всі 100% у бюджет місцеві бюджети не готові, адже це понад 40% від заробітку громади.

«Ідеальна модель бюджету – це щоб ми могли своїми доходами забезпечити свої потреби хоча б на 70%. Сьогодні у нас проблема – хочуть забрати акциз. Ми планували, що маємо зробити в селах, і робили розрахунки з урахуванням надходжень від акцизу. Сьогодні ми маємо 8 заправок. Треба піти до людей і почути, що вони думають з того приводу, що ми з цього нічого не будемо мати», – розповідає заступник голови Вишнівської ОТГ Галина Федончук.

Керівництво громади боїться втратити репутацію успішних реформаторів, яку вибудувало за два роки. Адже якщо доходу від акцизу не стане – будуватися далі і втілювати будь-які проекти стане неможливим.

Уряд все більше врізає доходи громад, адже планують також відібрати акциз на тютюн. Хоч він у Вишнівській громаді і становить менш ніж 1 мільйон гривень, та все ж це кошти. Водночас ОТГ отримують все більше фінансове навантаження: забезпечення пільговими ліками, пільговий проїзд тощо. Видатки збільшуються, а доходи зменшуються.

Та рада громади не сидить, склавши руки, а шукає варіанти для заробітку.

«Ми проводимо інвентаризацію земель, щоб збільшити доходи. Вже провели 3 аукціони. Шукаємо інвестора. Також є дохід від оподаткування лісових угідь – близько мільйона гривень. Але лісовози розбивають дороги на значно більшу суму. Загалом у нас 30 мільйонів гривень власних надходжень», – коментує голова громади.

Сміття викидають в рів, а от якби був завод…

«Великим бажанням було вирішення проблеми зі сміттям. У нас є інвестор, який хоче побудувати сміттєпереробний завод шляхом тління. Дим очищатиметься – на виході буде тільки пара. Але ми не можемо розпочати проект, бо землю за межами населених пунктів нам не передали. Інвестор може піти в другу громаду», – розповідає голова Вишнівської ОТГ.

Територію громади обслуговує КП «Буг», яке має на балансі власний трактор і навантажувач. У селах налагодили централізоване вивезення сміття, чого не було до об’єднання.

«Ми замовили спеціальні пакети під сміття, вартість яких входить в обслуговування. Люди вчаться, але мало хто хоче купувати мішок за 5,25 гривні, якого вистачає на тиждень. Багато селян досі вивозять своє сміття в рів», – скаржиться Віктор Сущик.

Сільський голова додає, що якби побудувати сміттєпереробний завод – вдалося б не тільки проблему зі сміттям вирішити. Ще й отримували б тепло або електроенергію та мали б робочі місця. А головне – довкіллю не буде шкідливо.





ЯКБИ Ж ЦЮ РЕФОРМУ РОЗПОЧАЛИ РАНІШЕ…



«За всі роки, що ми в ОТГ, я вважаю, що позитивного більше. Наші села отримали 2,5 мільйона на добудову дошкільних навчальних закладів і асфальтування дороги. Дорога обласна, а проблема наша. Доводити це людям дуже важко. Але ОТГ – це найбільше досягнення за всі роки незалежності», – підсумував староста села Радехів Володимир Гнатюк.



«Якби ми почали цю реформу в 2005 році, сьогодні Україна була б зовсім іншою. Не було би проблем у Криму і Донбасі. На жаль, Україна втратила 10 років. Якщо немає громади, яка залучена у процес, то нічого не відбудеться. Тут є команда лідерів. Це і є місцеве самоврядування», – поділився своєю думкою експерт з децентралізації Асоціації міст України Валентин Малиновський.



Роман КОЛЮХОВ («Волинь24»)

Матеріал підготовлено за сприяння проекту «Пульс», що реалізується за підтримки Асоціації міст України.