Десять запитань кандидату в 20-му окрузі: В’ячеслав Рубльов. СПЕЦПРОЕКТ

Напередодні дострокових парламентських виборів інтернет-видання «Волинь24» започаткувало спецпроект: 10 запитань кандидату в 20-му окрузі. Його ініціатор – керівник проекту «Волинь24» Володимир Пащенко – звернувся до всіх 9-х кандидатів із пропозицією відповісти на запитання редакції. Абсолютно безплатно. Не для агітації, а для того, щоб виборцям легше було розібратись, хто і для чого йде в Раду. Першою відгукнулася на пропозицію Олена Твердохліб.

Сьогодні друкуємо відповіді на запитання редакції кандидата від партії «Слуга народу» В’ячеслава Рубльова.

1. Чому ви вирішили йти у народні депутати?

– Працюючи досить довго як депутат Волинської обласної ради, як радник голови ради Ігоря Палиці, я їздив по багатьох районах. І це не обмежувалось районами 20-го округу. Тому я бачу, де є депутати, як вони працюють. А 20-й округ зажди був обділений увагою народного депутата. У яке село я приїздив – скрізь в один голос казали, що його не бачили. Остання згадка про нього була у 2012 році. Щось робилося, щось роздавалося, потім щось забиралося. І ці люди казали завжди, що потрібна дієва людина. Як на 19-му окрузі Ігор Гузь, як на 23-му – Ірина Констанкевич. І тому, дивлячись на їхні приклади, я сьогодні вирішив за підтримки партії Президента Зеленського «Слуга народу» балотуватися на цьому виборчому окрузі.

2. Ви йдете з командою Президента Володимира Зеленського, але у всіх виступах згадуєте Ігоря Палицю. То чому ви балотуєтеся від «Слуги народу», а не від «УКРОПу»?

– Я залишаюсь радником Ігоря Петровича Палиці. Коли він давав своє інтерв'ю (це було кілька днів тому), він чітко окреслив тих людей, яких підтримує. В тому числі у 20-му окрузі він чітко сказав, що підтримує В'ячеслава Рубльова. Я вважаю, що разом з командою Ігоря Петровича на Волині ми можемо зробити дуже багато. У команді Президента Зеленського був відкритий конкурс, і я йогов играв. До речі, перед другим туром президентських виборів наш кандидат Олександр Шевченко чітко сказав, що йдіть, допомагайте виграти Зеленському. Бо якщо виграє Порошенко, України не буде. Тому я відверто працював на виграш Зеленського у президентській виборчій кампанії. Після того, коли я пройшов анкетування, тоді співбесіду в Києві, й мені запропонували балотуватися від «Слуги народу», я говорив з Ігорем Петровичем. Він каже: «Якщо є така пропозиція, треба йти, вигравати». В окрузі треба депутата, який дійсно буде працювати. І тому я сьогодні в команді Президента Зеленського. Ви знаєте, що «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» не йде за списком. Відповідно частина кандидатів від УКРОПу пішла за списками Зеленського, тому що вони так само запропонували свої кандидатури і перемогли у відкритому конкурсі для того, щоб допомогти команді Президента. Сьогодні команда Президента повинна наповнюватись професійними людьми. Якраз не з Києва, я вважаю, а з областей. Це ті люди, які реально вже розбираються в ситуації на місцях і готові допомогти команді Президента.

3. Які сьогодні найбільш нагальні питання у 20-му виборчому окрузі? З яким головним меседжем ви йдете до виборців?

– Здебільшого найнагальніші проблеми округу збігаються із загальнодержавними. Перш за все це те, що сьогодні в селян, які тут мешкають, займаються одноосібним селянським господарством, немає збуту продукції. Молоко, яке купують в селян, сьогодні дешевше, ніж мінеральна вода в магазині. І реально туди треба давати державні дотації. Так, як це роблять всі європейські країни. Інакше сільське господарство ніколи не зможе заробляти. Якщо ми дивимось на Республіку Польщу, там є пункти прийому ягід, молока, фруктів, овочів. А в нас, на жаль, ця система відсутня. І тому всі селяни, звертаючись до мене, просять: посприяйте нам, вирішіть це питання. Можливо, кооперативи, можливо, заготівельні пункти, які будуть купляти, а ми будемо збувати свою продукцію. І я вважаю, що держава через дотації, які не повинна роздавати Косюкам, Бахматюкам та іншим власникам великих агрохолдингів, повинна сприяти фермерським господарствам, які є на селі. Ми прекрасно розуміємо, що фермерські господарства можуть бути від 3-х до 5 тисяч гектарів і на 100 гектарів приблизно від 5 до 10 працюючих. Це дозволить насамперед зберегти робочі місця на селі, створити нові. А юридична реєстрація фермерських господарств повинна бути в тому селі, де обробляється земля. Тоді будуть іти надходження в місцевий бюджет. Тоді буде децентралізація не тільки адміністративна, коли дають повноваження, а реальна, коли йдуть фінанси.

А головний меседж, про який ви кажете, такий: що відродження України повинно починатися з села. Тому що за ці 27 років незалежності України про село просто забули. Я їжджу по Волині і бачу: закриті школи, розвалені клуби, закриті ФАПи. Я розумію, що ще п'ять років, і село реально буде вимирати. Тому що вся молодь виїжджає або за кордон, або в більші міста. І в селі не залишається того потенціалу, що був раніше. Хоча село завжди вважалося колискою України. І талановиті люди виходили саме з села. Тому я вважаю, що сьогодні в процесі децентралізації ми не повинні забути сільську місцевість і сільських громадян, тому що за ними майбутнє. Ми дивимось на те, як розвиваються Польща, Білорусь, Чехія, Словаччина. І бачимо, що вони починали розбудову своїх країн з підтримки одноосібних селянських і фермерських господарств. Не великих латифундистів, агрохолдингів, які є в нас, а саме малого бізнесу. І тоді починається відродження країни. Тому я вважаю, ми повинні починати з цього.

4. Ви вирішили йти в депутати у 20-му окрузі, бо, на вашу думку, чинний нардеп не впорався?

– Бо там просто не було депутата. Де-юре він був, а де-факто його не було. Тобто юридично у Верховній Раді округ представляв Сергій Мартиняк. Ну, як представляв? Його більше не було, ніж він був у Верховній Раді, але він числився, що представляє виборців 20-го округу. А сьогодні ми розуміємо, що з 2012 року він точково десь, можливо, щось робив, але в більшості сіл нічого не зроблено. Він там не побував, не були його навіть представники, не проводились прийоми громадян. Ті підприємства, власниками яких є Сергій Мартиняк, завдають екологічних збитків для мешканців тих населених пунктів. І вони сьогодні ставлять питання мені, кажуть, що звертались, писали листи, пробували шукати помічників. На жаль, нікого не могли знайти. Тобто відповідь на питання: людина фактично кинула напризволяще своїх виборців, які дали їй найвищий мандат представницької влади в Україні – депутата Верховної Ради.

5. А що трапилось з вашим помічником і людьми Мартиняка? Прокоментуйте цю ситуацію для «Волинь24».

– Перш за все я скажу, що ми ж не просто так виготовили листівки, що за підкуп виборців загрожує три роки тюрми, а якщо людина приймає винагороду за голос – два роки. Тому що надходять сигнали про масовий підкуп виборців. Так звана система Сергія Мартиняка, що є «десятники», «тисячники», «сотники». Тобто народний депутат запустив мережу скупки голосів. Відповідно ми, оскільки хочемо, щоб в Україні не було таких ганебних речей, які були і при Януковичу, і при Порошенку, розповсюджуємо матеріали, які попереджають про кримінальну відповідальність за підкуп виборців. І якраз мій помічник розповсюджував ці матеріали на зустрічах і просто в населених пунктах округу. Я розумію, можливо, якісь люди, які працювали чи працюють в мережі Сергія Мартиняка, отримали цю листівку і це попередження. Відповідно була якась паніка, і далі вирішили того хлопчину, який розповсюджує ці листівки на волонтерських засадах, фізично усунути від громадської діяльності. І тому вони прийшли до нього додому. Я вважаю, що це взагалі неприпустимо: до будь-кого додому вриватися і казати: «Вдягайся, поїдемо – поговоримо». Звичайно, кінцеву кінцеву їхнім діям дадуть правоохоронна і судова системи, але сьогодні це має вигляд розбірок 90-х років. Я думав, що Україна це вже давно пройшла. Після Революції гідності таких речей не може бути в Україні! На жаль, я помилився, є ще пережитки минулого. Хочу, щоб Україна якнайшвидше перегорнула цю сторінку.

6. У березні 2016 року нардеп від 20-го округу Сергій Мартиняк, на якого журналісти зненацька натрапили у віп-терміналі аеропорту «Бориспіль», сказав, що він уже не депутат, а бізнесмен. Тобто на відео Мартиняк зрікається своїх виборців, зрікається депутатства і називає себе бізнесменом. Можете щось сказати з цього приводу?



– Я скажу так: якщо людина реально займається бізнесом, то вона повинна відійти від політики, від балотування у найвищий законодавчий орган держави. Верховна Рада якраз вирішує питання законодавства. Там, якщо ти бізнесмен, ти не маєш втручатися, лобіювати ті закони, які стосуються твого бізнесу. Однак, я так розумію, за останній час Сергій Мартиняк наростив свої статки саме цим втручанням. А те, що у віп-терміналі він фактично відмовився від своїх виборців, сказав, що він бізнесмен, то він визначився, чим він займається. Отже, займайся тваринними фермами, свинофермами, а не йди до людей і не переконуй їх, що ти хочеш служити на благо громади. Адже звання народного депутата – це певні зобов'язання перед людьми.

7. Які стосунки у вас з іншими кандидатами?

– На зустрічах з виборцями я чую від людей, що говорять про мене інші кандидати. Хтось із конкурентів пускає плітки, нібито я технічний кандидат. Щоб за мене не голосували. Наразі не казатиму, хто це робить. Але це підло. Я взагалі вважаю, що в Україні сьогодні мало би бути так: якщо ми реально хочемо перемогти стару олігархічну систему, представником якої є Сергій Мартиняк, то кандидати з демократичного табору мали б не конкурувати, а підтримати того кандидата, який на сьогодні має найвищий рейтинг. Навіть у тому рейтингу, який оприлюднив Сергій Мартиняк (причому він там собі накрутив шалені відсотки, хоч я й не розумію, звідки в нього така симпатія на цьому окрузі може бути за сім років відсутності), він показує, що конкурентом йому є одна людина – В’ячеслав Рубльов.

8. Ми запропонували відповісти на запитання усім кандидатам 20-го округу. Наразі погодились лише дві людини. «Волинь24» – незалежне видання. Ми не отримуємо від цих інтерв'ю грошей, в жодному разі не зацікавлені в цьому проекті у популяризації того чи іншого кандидата. Що спонукало вас у такий щільний графік зустрічей знайти можливість поспілкуватися саме з читачами «Волинь24»?

– Я стежу за тими речами, які відбуваються в інформаційному полі Волині. І за запрошеннями на різні майданчики. Не оминаю можливості використовувати їх. Ось в Турійську голова районної організації партії «Громадянська позиція» Василь Гут порушив проблему забруднення повітря у зв’язку з виробництвом, яке розміщене біля Турійська Сергієм Мартиняком. Він теж написав запрошення поспілкуватись усім кандидатам у депутати. Однак коли я до нього приїхав, виявилось, що один я цікавлюсь цим питанням. Всі інші кандидати в депутати або не знають, що сказати, або ж їх не цікавить доля виборців саме Турійська як районного центру. Тому це теж викликає подив, чому більше ніхто не цікавиться. Тому що нагальні питання люди пишуть у фейсбуці, намагаються достукатись через моїх представників у громадах. І коли я приїжджаю, спілкуюся, розумію, що замовчувати це не можна. Тут повинен включатися екологічний контроль за цими речами. Але сьогодні в державі залишаються старі чиновники, які не хочуть спілкуватися на ці теми або мають якусь іншу, фінансову, можливо, зацікавленість. Тому я спілкуюсь із усіма, відкритий до спілкування і намагаюсь навіть у тому щільному графіку завжди знайти час поспілкуватись, тому що це важливо для людей: моя думка, як я реагую на ті проблеми, які є в громадах, і як я збираюсь їх вирішувати.

9. Чи маєте ви якусь інформацію: що збирається робити міська, районна, обласна влада, щоб вирішити питання смороду в Луцьку і навколишніх населених пунктах? Який уже є план дій?

– Щодо смороду, який є у Луцьку і в Луцькому районі, засідала екологічна комісія обласної ради. Адже нині я чинний депутат Волинської обласної ради. Знаю, що комісія звертала увагу на Гнідавський цукровий завод, там етилове виробництво. Хочу сказати, що і два роки тому така ситуація була. Тоді якраз змусили управління екології ухвалювати ті рішення й обстежувати, у зв’язку з чим це відбувається. Наскільки мені відомо, сьогодні міська влада Луцька теж працює з екологічною інспекцією щодо цих питань. Однак конкретного результату поки що немає. Я думаю, що це відбувається через те, що не працюють державні структури. Це питання навіть стоїть не в міській, районній чи обласній раді. Це питання якраз до екологічної інспекції, управління екології, тому що вони дають дозволи на здійснення діяльності цих підприємств. Вони повинні розуміти, яку далі несуть відповідальність перед громадою. Але дуальність влади, яка закладена в Україні всі 27 років, веде до того, що один на одного перекидають повноваження. Я вважаю, що з часом адміністрації відживуть своє, і будуть виконкоми. І в області виконкоми. І буде підпорядкування, тоді буде з кого питати. Тому що людина, яка обрана головою виконкому, завжди буде нести більше відповідальності за тих людей, які їй довірили. Сьогодні адміністрація не відчуває тієї відповідальності. І я вважаю, що вони й не будуть особливо втручатися. Тільки після того, коли починає тиснути міська, обласна рада, вони починають щось робити. Але щоб була реакція управління екології адміністрації, я чесно скажу, не пригадаю. Щоб вони самі проявляли цю ініціативу.

10. Як вас підтримує ваша родина?

– Чесно скажу, родина дуже хвилюється. Перш за все батьки. Кажуть: ти на себе береш важку ношу. Вони прекрасно розуміють, яка ситуація в країні. Вони в мене обоє старшого віку, пенсіонери. І чесно, от в батька недавно був день народження, він сказав: «Сину, я розумію, що ти робиш. Тому – сьогодні прийде родина, але я знаю, що тобі треба їхати. Їдь, щоб у нас остаточно не зникла віра в те, що Україна може відбутися». Батьки підтримують морально, але вони мають знайомих, друзів, рідних, які проживають на цьому мажоритарному виборчому окрузі, тому можуть зателефонувати, сказати, що підтримайте нашого сина. Відповідно тому, що ми бачимо: в політику повинні приходити молоді люди, які дійсно прагнуть змін. Щодо дружини, тестя, тещі, вони на волонтерських засадах готові долучитися до спостереження на дільницях, яке буде відбуватися 21 липня і в ніч виборів. Ми вже визначаємо проблемні дільниці, там, де можуть відбуватися якісь фальсифікації. Ми розуміємо, що туди ми будемо залучати людей з Луцька, із Володимира-Волинського, де мешкають тесть і теща. Вони готові поїхати. На цих дільницях вони будуть всю ніч для того, щоб забезпечити порядок і чесний підрахунок голосів.

Редакція інтернет-видання «Волинь24»