Волинянин написав історію про любов до Шацької спортшколи

Шацька дитячо-юнацька спортивна школа святкує 50 річницю.

Колишній вихованець Ігор Верчук на своїй сторінці у «Фейсбуці" зізнався в любові до своєї альма-матер, пише «Район.Шацьк».

«Золотому ювілею Шацької ДЮСШ присвячую

Ось така історія про любов. Ми майже однолітки. Хоча, заради справедливості, потрібно сказати, що я таки старший на цілих чотири роки. Але на наших взаєминах це ніяк не відбивається і до сього часу. Я її люблю, шаную, поважаю, як і тоді, коли зустрілись вперше.

Це була любов з першого погляду. Тепер це вже спокійне почуття, а тоді було шаленство – шалене. Я засинав і прокидався з думкою про неї. Зі школи стрімголов біг на зустріч, а канікули проводили разом. Зараз вже спокійніше. Зараз нам по п’ятдесят. Гаразд, мені на чотири більше. А познайомились ми, коли мені було майже тринадцять. До того часу я від хлопців чув, що є така, але на той час для мене вона не була цікавою, аж поки не зустрілись.

Це сталось восени, взагалі в мене всі особливі події відбуваються восени, так було і того разу. На урок фізкультури прийшов молодий тренер і російською мовою, що було дуже дивно, запросив нас займатись веслуванням. Я запитав, чи навчать підтягуватись і куди приходити і як його звати. Звати його – Олег Єгорович Камерилов, приходити на веслувальну базу, а підтягуватись обов'язково навчать.

Я повірив і прийшов і з першого погляду влюбився в наш важкезний вид спорту і в нашу базу, здається це було взаємно і до сих пір. А як було не полюбити ці блискучі човники, ці вишикувані в ряд, ніби солдати на параді, весельця, і цей дивний запах дерева, лаку та бензину.

Тепер з приходом пластику, який витіснив дерево, зник цей дивний запах, ні, я не бурчу, просто так є і від того трішки сумно, ніби щось у нас забрали. От як було це все не полюбити, та ніяк. А першим моїм тренером став Олег Єгорович Камерилов, але це вже інша історія».

До слова, славна історія спортивної школи почала писатися в далекому 1969 році. Тоді на місці сучасного приміщення стояла стара будівля рятувальної станції, де зберігалися човни, а заклад називався – відділення веслування Любомльської ДЮСШ.