Історія лікаря з Волині, який ставить на ноги навіть людей за 90

До головного лікаря Торчинської районної лікарні Андрія Коновала їдуть пацієнти з усіх куточків України.

Лікар-ортопед скріплює зламані кістки за допомогою «пластин і шурупів» людям похилого віку, яких уже ніхто не хоче оперувати, адже це і небезпечно, і фінансово невигідно, пише "Віскник+К"

«Ким же я ще міг стати з таким прізвищем, як не лікарем?» – сміється Андрій Коновал. Але якщо у житті визначення слова «коновал» має негативне забарвлення (типу: «Вам коновалом бути, а не лікарем!»), то це геть не стосується торчинського Коновала.
Операційна у його лікарні працює майже безперервно, а він сам у медзакладі практично живе. Його мобільний не вщухає ні вдень, ні вночі. І жодного разу він нікому не відмовив у допомозі.

Людей з переломами не оперували, а «заковували» у гіпс

У 1992 році лікар закінчив Тернопільський державний медичний інститут. Три роки проходив інтернатуру у столиці. 12 років пропрацював у одній з лікарень Рівненщини. У 2000 році повернувся у рідний Торчин. Трудився завідувачем поліклініки та ортопедом. Тоді, як розповідає лікар, всі переломи «лікували» гіпсовими пов’язками, і ніхто не оперував. «Закують» у гіпс по пояс – і людина до півроку нерухомо лежить. За цей час вона майже геть костеніє. А для людини похилого віку такі довгі лежанки взагалі смертельно небезпечні.

Не секрет, що для чоловіків і жінок після 70 років переломи шийки стегна, та й переломи загалом – фактично вирок. Окрім того, такі пацієнти мають купу супутніх патологій. Саме люди похилого віку, як правило, страждають на остеопороз – хворобу, коли кістки стають надзвичайно ламкими. Як правило,за європейськими стандартами і протоколами лікування ушкоджень такого виду є ендопротезування кульшових суглобів, себто, коли неробочі суглоби замінюють на нові. В окремих випадках скріплюють кістки металічними конструкціями. Для того, аби вони краще зросталися, використовується кісткова пластика, а шматок кістки береться у пацієнта. В Україні ендопротезування набирає обертів, але такі операції потребують значних фінансових витрат, що не всім хворим доступно. Адже вартість імплантатів перевищує 100 тисяч гривень. Тому лікар вирішив оперувати за принципом, який в десять разів дешевший й мало травматичний.

– Найстаршій людині, яку ми оперували і у неї зрослася шийка стегна, було 92 роки. Я подумав, якщо зрослося в одного, то чому в інших немає шансів? – каже Андрій Коновал.

Забирають тут і «шишки» на ногах

Зазначимо, що собівартість операцій з металоостеосинтезу, себто за допомогою «пластин і шурупів» – в межах 5 тисяч гривень, тобто є доступними навіть пенсіонерам з невеликими доходами.

– Колись у нас лікарня була на 165 ліжок. Тепер після «оптимізації» маємо 51. В нас був пологовий, інфекційне відділення, педіатрія, себто лікарня з усіма структурами. Нині у нас тільки три: хірургічне, терапевтичне і поліклініка. Однак немає і дня, аби у наш медзаклад не поступали пацієнти з травмами. Чимало людей зловживають спиртним, тож часто падають і травмуються. А ще багато маємо травм, коли починається сезон вишень-яблук, господарських робіт. Кожного дня – ДТП. Взимку – маса обморожень. Ще наші люди мають звичку пізно звертатися за допомогою до лікаря. І часто це закінчується гангренами на фоні цукрового діабету. Тому у нас багато ампутацій. Середній вік хворих, які поступають до нас із травмами, – 75 років і далі. В людини такого віку ще є маса супутніх патологій: інсульти, інфаркти, діабет, – додає лікар.
Забирають тут і «шишки» на ногах – проблему, яка допікає багатьом людям, здебільшого вона у жінок, бо вони ходять на підборах.

Активно працює Андрій Коновал і над подальшим розвитком лікарні, і власне – підвищенням кваліфікації. На черзі – стажування у Варшаві, аби в перспективі весь аспект допомоги, включно до ендопротезування, надавати тут, у Торчині.

– Оскільки наша лікарня перебуває в підпорядкуванні Луцької районної ради, завдяки виділеним нею коштам ми маємо змогу купувати апаратуру і розширювати свої можливості, – каже лікар.

Майже вся Західна Україна – пацієнти Торчина

Далі – невеличка екскурсія по палатах. Майже усі пацієнти з переломами – похилого віку. Прооперовані і уже встають. Луцьк, Локачі, Рокині, Маневичі, Рівне і навіть Львів – пацієнти Торчина.

– Ось жінка – просто унікальний випадок. У 84-річному віці ми прооперували їй перелом шийки стегна. З лікарні вона пішла своїми ногами, а через 4 роки потрапила до нас знову – перелом ребер, невдало впала, – розповідає лікар. І додає: людям у похилому віці потрібно робити операції з невеличким розрізом.

– А ось ця пацієнтка – Євгенія Шкварка, приїхала до нас на консервативне лікування хвороби суглобів аж зі Львівщини, – далі знайомить нас зі своїми пацієнтами Коновал.

– Чому саме сюди приїхали? – питаємо пані Євгенію.

– У нас всі знають, що в Торчині є майонез (завод «Торчин продукт», – авт.) і лікар Коновал», – відповідає жінка.

Розповідає, що нога у неї через проблеми з суглобом не згиналася, вона переживала пекельні болі. А після лікування жінка знову радіє повноцінному життю.

– Ще одна пацієнтка з іншої палати три місяці тому зламала ногу. Їй поставили металічні конструкції. Вона давно вже бігає. А сьогодні ми їй заберемо це «залізяччя» за допомогою малоінвазивних методик, – продовжує наше ознайомлення зі своїми пацієнтами лікар. До кожного з них він підходить, обіймає, заспокоює, жартує. Атмосфера тут більше домашня, ніж лікарняна.

Зазначимо, що в поліклініці діє онлайн-черга, за допомогою якої на прийом до лікаря можна записатися з будь-якого куточка України. Хоча і без неї лікарня щоденно приймає тих, хто їде сюди з останньою надією на порятунок. Бо тут не відмовлять і навіть при найневтішнішому прогнозі таки поставлять на ноги. І якщо торчинські кетчупи і майонези відомі через рекламу по телевізору, то Коновал реклами не потребує. Адже повернені до повноцінного життя ним пацієнти – його найпотужніший піар. І найбільша подяка за його направду фанатичний підхід до роботи.