У Нововолинську школа після термомодернізації буде економити тепло для 40 будинків

Попри початок навчального року, у Нововолинській міській школі №7 кипить робота.

Внутрішній двір повен майстрів у касках, а стіни продовжують обшивати утеплювальними матеріалами. Така картина хоч і не звична для закладу, однак навчальний процес зуміли підлаштувати під ремонт. Адже вже до опалювального сезону тут все повинне запрацювати по новому, а до нового року об’єкт повністю повинні завершити, - повідомляє Конкурент.

У результаті Нововолинська школа має стати взірцем теплозбереження та економії витрат, каже заступник міського голови Олександр Громик. Очікують, що це буде не просто школа, а справжнє екологічне рішення для мінімізації використання природніх ресурсів та коштів. Ціна проекту – близько 22 мільйонів гривень. Із них півтора мільйони гривень – кошти міського бюджету, а інша сума покривається грантом Європейського Союзу.

Цей навчальний заклад обрали серед усіх приміщень, що є у комунальній власності для проекту «Перший крок у переході на відновлювані джерела енергії у м. Нововолинську». Його реалізують в рамках ініціативи Європейського Союзу «Угода мерів – Демонстраційні проекти» (CoM-DeP). Ян Ваандерс, керівник цієї ініціативи, каже, що свого часу постало питання: як на місцевому рівні міста можуть адаптовуватися до змін клімату. Тож і започаткували такий проект, до якого вже нині приєдналися десятків міст України. У тому числі – Нововолинськ.

Енергомоніторинг міської школи №7 продемонстрував, що саме у цій будівлі є найбільші втрати енергії.

Закладу вже понад 30 років. Тут здобувають знання півтисячі учнів. У школі вже встигли замінити світильники на світлодіодні, утеплити цоколь, підсили огороджувальні конструкції.

Також замінили вікна та двері на більш енергозберігальні. А вхід до закладу також обладнують пандусом, щоб його могли відвідувати люди з інвалідністю.

Однак якщо ці заходи мінімізують тепловтрати, то регулювати температуру в приміщенні покликаний модульний індивідуальний тепловий пункт. Його встановлення стало одним із головних кроків, що дозволить економити споживання енергії.

«В ІТП є контролер, назвемо його «мозком» ІТП, до якого під’єднанні датчики температури подачі теплоносія, який контролює подачу в систему, також є датчик зовнішніх температур. І згідно з показів цього датчика зовнішніх температур, якщо є сигнал контролеру, що на вулиці тепліє, то той надсилає сигнал на виконавчий механізм, який регулює подачу тепла теплоносія системи і забирає у школу ту кількість тепла, яка необхідна саме за цих температурних показників зовні», – пояснює технічний експерт Микола Гутник, представник команди проекту.

Окрім цього ІТП дозволяє програмувати подачу тепла у дні та години, коли школа не працює. Наприклад, о 4-5 ранку прилад буде починати давати тепло у приміщення, аби воно прогрілося до 20-21 градусів до приходу учнів, вимикатися ще того часу, як закінчуються уроки, а у неробочий час буде цю температуру зменшувати.

Іншим елементом, який дозволить регулювати температуру, будуть термостатичні регулятори на опалювальних приладах.

Коли ремонт у школі повністю завершиться, тут буде проведено вимірювання верифікації. Тобто, дізнаються наскільки заклад став енергоефективним. Дані порівняють із аудитом, який провели до початку робіт. За попередніми розрахунками – це близько 50% економії. Якщо перевести це на практичні показники – це приблизно річне споживання сорока будинків, де проживає середньостатистична українська сім’я. Тобто, зекономленої енергії вистачить для опалення 40 приватних будинків, пояснює Максим Верещак, ключовий експерт ініціативи ЄС «Угода мерів – Демонстраційні проекти».

Ще одним ефектом, якого сподіваються досягнути внаслідок модернізації – це зменшення захворювання дітей. Цього хочуть досягнути, встановивши нову систему вентиляції у приміщенні.

Вентиляційні установки будуть забирати повітря з приміщення, наприклад, спортзалу. Далі його очищують фільтри, відбувається рекуперація, тобто знімається тепло з відпрацьованого повітря і догрівається водяним калорифером. Це підігріте повітря буде заходити назад до спортзали.

Це частково дозволить розвантажити систему опалення. Очікують, що у денний час в школі саме повітряне опалення буде домінуючим, а радіаторне черговим. Повітря буде частіше очищуватися і провітрювати приміщення, відкриваючи вікна, зникає потреба.

«По суті, ми перетворили будівлю на термос. Холодне повітря не проходить. Але якщо людині зайти в теплицю, то дихати буде важко. Тому система вентиляції покликана зробити комфортний мікроклімат. Відпрацьоване повітря виводиться назовні. А свіже буде братися з зовні. Але специфіка цих установок в тому, що тепле повітря, яке береться з будівлі, проходячи по трубам нагріватиме те холодне повітря, яке йде ззовні. Таким чином ми не втрачаємо енергію, як це було би, якщо б ми просто відкривали вікна для провітрювання», - доповнює Максим Верещак.

Такі установки будуть змонтовані по всій школі.