Волинь у 2020 році недоотримає в місцеві бюджети близько 2 мільярдів гривень

Якщо державний бюджет ухвалять у такому вигляді, у якому він поданий у Верховну Раду 15 вересня, Волинська область недоотримає у місцеві бюджети близько 2 мільярдів гривень.

Про це заявив на засідання регіональної платформи з розвитку місцевого самоврядування у Волинському регіональному відділення Асоціації міст України (АМУ) консультант з бюджетних питань АМУ, колишній головний фінансист Волинської ОДА Василь Гром.

Захід відбувся в рамках проєкту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС) у п’ятницю, 27 вересня, в Луцьку. Участь у ньому взяли народний депутат України В’ячеслав Рубльов, голова Волинської обласної ради Ірина Вахович, секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт, експерти з децентралізації, посадовці і депутати Волинської обласної і Луцької міської рад.

Згідно з аналізом Василя Грома, незважаючи на збільшення у 2020 році для області на 322,1 млн гривень (12,6%) освітньої субвенції, в розрахунках на 2020 рік не враховано видатків на оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки, передбачених постановою Кабміну 10 липня 2019 року. А це 1,6 мільярда гривень.

Крім того, Волинь втрачає значні суми через перерозподіл податку на доходи фізичних осіб (реверсна дотація), зменшення у 2020 році пайової участі підприємств у розвиток місцевої інфраструктури, ненадходження в місцеві бюджети акцизу від продажу пально-мастильних матеріалів. І хоч скасування акцизу замінили надходженнями у дорожній фонд, яких має надійти на 30 мільйонів більше, баланс, за словами Василя Грома, – «не на нашу користь».

«Коли ми збираємо все це в кучу, це 413 мільйонів гривень (мінус для Волині – ред.). Ще оці 1,6 мільярда, що на заробітні плати. І так 2 мільярди гривень. Багато це чи мало? Це багато. І якщо ми порахуємо все те, що там буде на плюсі (в дорожньому фонді й так далі), цієї суми ніхто не перекриє», – заявив Василь Гром.

Він вважає, що, незважаючи на заяви уряду Гройсмана, що це найуспішніша реформа із всіх 145 реформ, які здійснювалися, «як такої децентралізації з центрального рівня до територіальної громади або регіонів не відбулося».

«Зробили певний перерозподіл між районними і сільськими, селищними бюджетами, які стали ОТГ», – стверджує Василь Гром.

Звертаючись до присутнього нардепа В’ячеслава Рубльова, експерт сказав: «В’ячеславе Володмировичу, я хочу саме вам донести: порочна практика Міністерства фінансів, вибачте, обдурювати місцеві бюджети, зберігається по сьогоднішній день. Сьогодні вони там так підпільно собі рахують (я з ними ще спілкуюсь, слава Богу), що це є джерело додаткових доходів державного бюджету. І знаєте, аргументують як? «Скільки ми вам не добавляєм, а ви все перевиконуєте» (місцеві бюджети – ред.). А не дивляться на те, що сьогодні в містах вже нема чим серйозно платити вихователю дитячого дошкільного закладу і так далі. А це ті люди, які працюють над майбутньою доданою вартістю – над дітьми. І правильно Асоціація міст України ставить питання, що заробітна плата дошкільним, позашкільним, дитячим спортивним працівникам – це має бути елемент держави. Бо це – здоров’я нації, це додана вартість майбутнього».

На це В’ячеслав Рубльов відповів, що при розробці бюджету основні показники закладав ще попередній склад Кабміну, і нинішній уряд вніс проєкт державного кошторису до Верховної Ради 15 вересня, щоб нову владу не критикували, мовляв, вона порушує терміни. Але держбюджет, за його словами, можна і треба доопрацювати, внести необхідні зміни, щоб не ухвалювати, як всі попередні, вночі, коли депутати самі не знають, за що ж вони проголосували.