Луцьк піднявся на сходинку за показником публічності міської влади

Луцьк посів друге місце у загальнонаціонального рейтингу публічності органів місцевого самоврядування за результатами дослідження 2018 року і тим самим покращив минулорічний показник на одну позицію.

Результати моніторингового дослідження представили аналітики
ЛМГО «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» у вівторок, 1 жовтня у Луцьку.

Цьогорічний результат Луцької міської ради – 78,13% все ще відповідає задовільному рівню публічності. Додаткових 5.83% балів у порівнянні з 2017 роком (Індекс публічності 2017 року становив 72,3%) все ще не вистачило Луцьку, щоб потрапити в категорію «публічних міст».

Під час публічної презентації результатів дослідження представниця Громадянської мережі ОПОРА на Волині і виконавчий директор Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу Катерина Шарпата розповіла, що такий результат Луцька зумовлений, перш за
все, зростанням показників публічності секретаря ради, виконуючого обов’язки міського голови (з 59% у 2017 році до 75,95% у 2018 році). Разом з тим, підвищився і показник публічності виконавчих органів ради (з 75% у 2017 році до 82,33% у 2018 році).

Натомість, показник публічності депутатського корпусу дещо знизився (з 80% у 2017 році до 75,80% у 2018 році).

Експертка також зауважила, що оскільки в Луцьку уже протягом трьох років відсутній міський голова, у дослідженні враховувались результати діяльності секретаря ради і за сумісництвом виконувача обов’язки міського голови Григорія Пустовіта. Відтак, у порівнянні з 2017 роком показник публічності міського голови підвищився на 16,95% і нині становить 75,95%. Перш за все, це можна пов’язати з тим, що протягом 2017 року тричі змінювався секретар ради і, відповідно, в.о. міського голови. У 2018 році ситуація стабілізувалась і обов’язки міського голови протягом року виконувала одна особа.

Разом з тим, у 2018 році показник публічності виконавчих органів Луцької міської ради у порівнянні з 2017 роком підвищився на 7,33% і становить 82,33%. Основна причина – оприлюднення більшої кількості публічної інформації на офіційному сайті Луцької міської ради
щодо роботи виконавчих органів.

На показники публічності Луцької міської ради загалом позитивно вплинув факт системного оновлення інформації та наповнення нового сайту Луцькради (https://www.lutskrada.gov.ua).

Стара версія сайту з початку 2018 року уже не оновлювалась, а наявна там інформація поступово переносилась на нову платформу. Разом з тим, значною проблемою залишається відсутність ефективної системи пошуку інформації на веб-сайті ради, що значно ускладнює роботу з даними. Зокрема, на офіційному сайті ради відсутній контекстний пошук по усій текстовій інформації за ключовими словами, а також пошук в базі даних нормативно-правових актів, що розміщені на сайті (можливий лише пошук документів за повню назвою або за
категоріями).

Загалом ключовими проблемами в аспекті публічності муніципалітету залишаються відсутність практики звітування посадовців і депутатів на відкритих зустрічах перед мешканцями; відсутність на сайті міськради декларацій про доходи депутатів та керівників виконавчих органів; відсутність стратегії розвитку міста; відсутність біографічних відомостей на сайті міськради щодо більшості депутатів.

Натомість найкращою є ситуація із функціонуванням Центру надання адміністративних послуг, забезпеченням доступу до публічної інформації, модернізацією веб-сайту муніципалітету, впровадження інструменту електронних петицій і громадського бюджету.

Наприкінці заходу були озвучені рекомендації щодо підвищення публічності міського голови, виконавчих органів та депутатів, які націлені на усунення негативних факторів, що вплинули на результат міста Луцька у загальнонаціональному рейтингу публічності.