Гаджет спотикання: чому луцький логопед радить дозоване перебування в інтернеті

Відсоток дітей із розладами мовлення збільшується з кожним роком. Причини такої сумної статистики – різні. Тому фахівці нагадують батькам: що раніше ви звернетеся до логопеда, то більше шансів у малюка розговоритися.

«Якщо дитинка у 2 роки не розмовляє, раджу батькам не зволікати із візитом до сімейного лікаря. А вже він скерує до таких фахівців, як невролог та логопед. Бо причини затримки мовлення можуть бути дуже різні», - каже Тетяна Русінчук, учитель-логопед ІРЦ Луцької міської ради.



Замість колискової – мультик у смартфоні

Пані Тетяна пояснює: у 2–3-місячного немовлятка має бути «агукання» (гуління). Воно ні про що не свідчить, це – несвідоме мовлення. Перше свідоме мовлення – лепет, який має з’явитися у 5–7 місяців. Це багаторазове повторення складів, звукокомплексів (звуків): «ба-ба», «ма-ма», «ді-ді». Якщо лепету нема в цьому віці, батькам треба насторожитися. І не слухати родичів, які заспокоюють, що дитина розговориться. Треба звертатися до фахівця, щоб не втратити час. Адже запобігти проблемі значно легше, ніж долати її наслідки.

За словами Тетяни Русінчук, до фахівців ІРЦ часто звертаються мами дітей передшкільного віку у яких наявні розлади мовлення. Тоді як на сполох треба бити у два–три роки! Та деякі батьки помилково вважають: якщо дитина вміє розібратися зі смартфоном, то навчиться говорити. Насправді причина мовленнєвих розладів захована дуже глибоко і встановити її може лише фаховий логопед. Тим паче, в кожної дитини глибина проблеми своя. А для розвитку мовлення з дітками треба працювати з пелюшок.

«Наші бабусі інтуїтивно відчували, що розум дитини – на кінчиках пальців. Вони промовляли потішки, скоромовки, «сороку-ворону». А сучасні дітки ледве навчаться сидіти, вже тримають у руках смартфони чи планшети, які у ранньому віці лише шкодять», - зазначає логопед.

На розвиток мовлення впливає також правильний підбір іграшок. Їх має бути небагато, але корисних, розвивальних, щоб дитина вивчила кольори, форми, величини, фігури і тп.


Покоління 2000-х – жертви цифрової залежності

На жаль, фахівці констатують, що в сучасному світі і дорослі, і діти страждають від браку спілкування. У маршрутках штурхають у плечі, щоб передати за проїзд. Ніхто не каже: «Передайте, будь ласка». Люди не пишуть листів, які вчили висловлювати думку. Нині обходяться коротенькими повідомленнями в месенджері чи пишуть SMS.

- Інтернет чи телебачення пропонує розважальний контент, який не потребує обговорення. Глядачі пасивно споживають готову інформацію. Тому люди не відчувають потреби читати і збагачувати мовлення, - констатує логопед.

Найбільше від цього страждають діти, які в усьому наслідують дорослих. А мами не хочуть розмовляти із дітками. Їм простіше увімкнути мультики і так забавити дитину. А потім не можуть зрозуміти, чому малюки стають нервовими, не слухаються і не вміють гратися? Корекційний педагог уточнює: не можна сказати однозначно, що гаджети – це зло. Все залежить від того, що саме і скільки часу дитина робить у гаджеті. В інтернеті є багато сучасних розвивальних програм Якщо їх закачати на планшет чи телефон і переглядати з дитиною протягом 10-15 хвилин, це піде лише на користь. Так можна вивчити кольори, назви тварини і рослин, іноземну мову.

Дозувати спілкування у смартфоні мають насамперед дорослі

- Ви помічали, що мами розмовляють по телефону, коли дітки граються у пісочниці? Коли штовхають перед собою візок із малюком? Не розповідають про пташечок і сонечко, а займаються своїми справами! – зауважує Тетяна Русінчук.

Логопед пояснює: батьки – це перший зразок для дитини. Якщо тато і мама не випускають із рук гаджетів навіть під час їжі, то як мають поводитися діти? Тому пані Тетяна радить обом батькам більше спілкуватися із дітками та між собою. Навіть якщо малюк перегляне серію мультика, побачене треба обговорити. Це має бути з емоціями, жестами, імітацією поведінки героїв. Нехай дитинка повторить, як каже півник чи киця, як стрибає зайчик чи бігає лев. У мами має бути час і бажання разом гратися, рухатися – стрибати, стояти на одній нозі, повзати на колінах, потягатися. Разом треба ліпити вареники, прибирати, поливати квіти. Дитина відчує, які на дотик борошно, вода, тісто.

Не дитина має керувати дорослими, а навпаки

«Існує таке неписане правило: якщо дитина буде дотримуватися режиму дня, усі процеси в її мозку теж будуть працювати, як годинник. Не дитина має керувати дорослими, а навпаки. У встановлені години слід гратися, спати, гуляти. Перед сном мама нехай почитає книжечку, поспіває колискові», - радить фахівець.

Логопед зазначає: якщо не працювати з проблемною дитиною, наслідки можуть бути непередбачувані. Діти виростуть замкнуті, їм буде важко налагоджувати контакти із ровесниками, знайомитися.

«Якщо не розробляти дрібну моторику, дитина матиме проблеми із каліграфічним письмом. Якщо не розвивати фонематичне сприйняття звуків, у дитини будуть проблеми у розрізненні цих звуків під час письма. Наприклад, вона писатиме «лаболаторія» замість «лабораторія». Адже усне і писемне мовлення зв‘язані одним вузлом. Тому я раджу не соромитися і звертатися до фахівців», - каже Тетяна Русінчук.


Корекційний педагог рекомендує батькам: якщо у малюка є проблеми із розвитком мовлення, його варто записати на профілактичний огляд до невролога, отоларинголога ,стоматолога та логопеда. Це дозволить запобігти майбутнім мовленнєвим недолікам, адже фахівці порадять, як усунути ці проблеми.

А щоб діти відклали гаджети, дорослі повинні зайняти їх чимось не менш цікавим. Батьки можуть запропонувати погратися, поспілкуватися, проаналізувати книжку чи кінофільм, інсценізувати казку, придумати цікаві прогулянки та екскурсії. Пізнавально буде зайти в магазини, аптеки, ляльковий театр, зоопарк чи просто погуляти на свіжому повітрі. Адже за великим рахунком боротьба йде не за те, щоб відтягти дітей від гаджетів а навчити їх жити реальним самостійним життям.