Волинянин на інвалідному візку займається у спортзалі та викладає англійську онлайн

"Не виживати, а жити і досягати поставлених цілей" - так говорить про своє життя 21 річний Олександр Ващук з Володимира-Волинського. Юнак, який пересувається на візку, каже: інвалідність – не вирок, - пише UA Суспільне.

Тренуванням у спортклубі Сашко Ващук розпочинає день. Розповідає: у теплу пору року займається спортом на місцевому стадіоні або у парку.

"Тренуюсь тричі на тиждень, мені тут подобається. В мене зараз класний тренер. Багато класних вправ роблю. Відчуваю прогрес. Подобається прогрес тренувань. Щотижня по кілограму добавляю. Хто займається в залі, той мене зрозуміє", - розповідає Сашко.

Інструктор спортивного клубу Петро Кравець каже, що наполегливість Сашка надихає оточуючих. Розповідає про перше тренування хлопця.

"Він виліз одразу на перекладину та підтягнувся 30 раз. Для мене це було шоком, бо 30 разів підтягнутися це доволі складно. Він технічно правильно це робив. Віджимається від землі вверх ногами. Я дивлюся з захопленням на це, бо дуже багато хто себе обмежує, що я не можу, мене щось болить, не іде в спортзал. А це людина сильна духом. І я бачу що він може! Я навіть не знаю, чи йому хтось потрібен щоб займатися. Він настільки пристосувався з візочком. Це його ідея підтягнутися з візочком", - каже Петро Кравець.

Після тренувань Сашко чотири кілометри їде на візку додому центральною вулицею Володимира-Волинського. Там на нього чекає робота - учні, яким в онлайн режимі викладає англійську.

"В мене є багато різних учнів. Це учні з усього світу: з Нью-Йорка, хірург, люди пенсійного віку, модель є. Самі різні учні. Робота цікава. Постійно знайомишся з новими людьми", - каже хлопець.

Три роки тому хлопець почав займатися спортом. Рік був у резерві паралімпійської збірної. Розповідає, там його навчили пересуватися сходами на візку.

"В плані навиків – як долати різні перешкоди в місті в наших реаліях. Другий момент - це психологічний. Не виживати, а жити, і досягати чогось", - розповідає спортсмен.

В’ялий парапарез нижніх кінцівок – такий діагноз поставили хлопцю у перший рік життя. Це згуртувало родину, яка почала боротися за здоров’я дитини, розповідає мама Оксана Ващук. Нині на обійсті батьки планують побудувати спортивний майданчик та допомогти сину повернутися у професійний спорт.

Нині, розповідає Сашко, він не полишає мрію повернутися у професійний спорт. Завдання нотує в записнику англійською, каже юнак, аби більше іноземної мови використовувати у житті.

"В мене різні цілі на цей рік. Наприклад – штангу 100 кг взяти та віджимання з людиною", - додає хлопець.