Луцькі депутати зі скандалом погодили межі історичних ареалів. ФОТО

Депутати Луцької міської ради за другим разом погодили межі історичних ареалів.

Про це стало відомо у четвер, 5 березня, на пленарному засіданні позачергової сесії Луцької міської ради.

Нагадаємо, 26 лютого, депутати розглянули проєкт рішення про погодження меж історичних ареалів, які визначені в проєктно-вишукувальній документації «Історико-архітектурний опорний план з визначення зон охорони пам’яток культурної спадщини та меж і режимів використання історичних ареалів міста Луцька Волинської області».
Проєкт рішення, не мав ні додатку, ні переліку вулиць міста, що увійдуть до історичних ареалів. Тому луцькі депутати назвали його непрофесійним, а відтак не підтримали на голосуванні.

Як пояснив начальник управління містобудування та архітектури Луцької міськради Веніамін Туз, йдеться про підготовку до затвердження генерального плану міста. Пропонують дві зони історичних ареалів – Старе місто та Передмістя. З його слів, проєкт погоджений науково-методичною радою Мінкульту.

Депутати Луцькради Павло Данильчук та Микола Федік зауважили, що на минулому засіданні сесії у проєкті рішення не було переліку вулиць, які охоплюють обидва ареали. Сьогодні ж депутатам знову не надали цей перелік – лише додаток, на якому окреслили «кордони» ареалів.

Заступник міського голови Костянтин Петрочук пояснив, що це зробили навмисне, аби обранцям громади було зручніше ознайомитися з вулицями, які входять до ареалів.

«Ми свідомо зробили цей додаток для того, щоб ви бачили. Якби ми назвали вам вулиці – ви б так швидко не освоїли й не зрозуміли межі ареалів. А так ви можете візуально ознайомитися з ними», – пояснив Петрочук.

Депутат Павло Данильчук зазначив, що незрозуміло, чому в Луцьку затверджують лише два ареали, адже в місті є ще декілька вулиць, які, на його думку, мали б сформувати ще один ареал.

«Проспект Волі, Ярощука, Стрілецька, Красне. Нам треба відпрацювати історичні ареали, а тоді виносити на розгляд сесії Луцької міської ради», – виступив Данильчук.



Заступник міського голови Костянтин Петрочук зазначив, що архітектурний план робили не посадовці Луцької міської ради, а спеціалісти Українського державного інституту культурної спадщини з урахуванням чинного законодавства.

«Там вже законом передбачені поверховість, забудова і таке інше. Давайте будемо відштовхуватися від законодавства і від тих архітекторів, професіоналів, які це робили. Давайте таки доб’ємо ці ареали і в червні, дасть Бог, будемо вже затверджувати генеральний план», – виступив Петрочук.

Депутат Олександр Кравченко зазначив, що до запропонованих на голосування ареалів увійшли будівлі, які мають більше трьох поверхів. Хоча, за словами архітекторів, у зоні ареалів можуть бути будівлі не вищі, ніж три поверхи.

«Як я можу голосувати за документ, який вже не відповідає дійсності? Я бачу, що тут є прогалини. Там само драмтеатр, який стоїть в центрі, вищий, ніж має бути», – сказав Кравченко.

Заступник головного архітектора Луцька Петро Троневич пояснив: «На карті високі будинки зафарбовані чорним кольором і записані як «дисонуюча забудова». Тобто ця висотна забудова буде знесена».

Під час першого голосування проєкт рішення не набрав потрібну кількість голосів. Його підтримав 21 депутат. На першому повторному голосуванні обранці громади 22 голосами таки ухвалили рішення.

Нагадаємо, у листопаді 2018 року в Києві не погодили історико-архітектурну документацію Луцька. Науково-методична рада з питань охорони культурної спадщини Мінкультури розглянула науково-проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план міста Луцьк з визначенням меж та режимів використання історичних ареалів та зон охорони пам’яток» і виявила у проекті понад десять порушень.

Тоді на погодження генплану в Київ приїхала ціла делегація представників влади міста. Серед них – головний архітектор Луцька Веніамін Туз, начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради Петро Троневич, директор Державного історико-культурного заповідника Павло Рудецький із заступником, представник управління земельних ресурсів Віктор Баюк, депутат, голова постійної комісії міської ради з питань генерального планування, будівництва, архітектури та благоустрою, житлово-комунального господарства, екології, транспорту та енергозбереження Андрій Козюра та радниця Луцького міського голови Мар'яна Сорочук.

Про чиновницький сором Луцька написав керівник громадського формування «Волинський щит» Ігор Левчук. За його словами, представники міста неабияк осоромилися перед науково-технічною радою.
Про порушення, озвучені під час розгляду опорного плану, написала у соціальній мережі Тетяна Лишневець.

За її словами, наявний генеральний план Державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» є нелегітимним.

До того ж, в Луцьку відсутній кваліфікований містобудівний нагляд, відсутня археологічна експедиція. За 9 років (з моменту ухвалення генплану) у Луцьку не з’явилося жодної пам’ятки, топогеодезична підоснова ІАОП, яку розробники отримали в Луцькій міській раді не відповідає чинним вимогам до містобудівних документів.

Наступного дня на сесії Луцької міської ради депутат Павло Данильчук прокоментував провал науково-проектної документації. Він сказав, що Луцька міська рада із тріском провалила проєкт нового генерального плану.