Сморід у Луцьку: джерело, про яке мовчить міська влада

У четвер, 11 червня, Луцьк вчергове накрило пекельним смородом.

Громадський активіст Михайло Верпучинський, який тривалий час займається пошуком джерел неприємного запаху, разом із товаришами провів власне розслідування і стверджує: сморід поширюється із очисних споруд КП «Луцькводоканал», що у селі Липляни. Він зазначає, що «в Стир зливають нечистоти, очищені мінімально, а в процесі їх заносить у місто».

Про це громадський активіст написав у фейсбуці.

Передруковуємо його допис, перекладений українською (оригінал – російською).

«Вчора просто зійшлися всі зірки, тому особисто у мене сумнівів в головному джерелі смороду в Луцьку не залишилося», – пише Михайло Верпучинський.

Він розповідає: «Почнемо з того, що за певними інсайдерськими даними, а також внаслідок аналізу низки умов про те, що Луцьк накриє пекельним смородом у четвер, я знав ще у вівторок. Дива не сталося, хоча дуже хотілося помилятися.

Тепер давайте разом міркувати логічно.

Південна частина міста (ЛПЗ, Вересневе, Красне, Рованці) смороду не відчувала. Отже, джерело – в північній частині Луцька.

Вітер більшу частину дня 11.06.2020 був північно-західним, тобто дув з боку Зміїнца, Милуш, Княгининка і Липлян. Княгининок ввечері був перевірений особисто мною зі свідками – жодних фекалій в полях виявлено не було, саме село разом з його довколишніми селами-сусідами не смерділо. Отже, джерело смороду – на північному сході від Княгининівської ОТГ.

Подивимося, які райони скаржилися на сморід ввечері 11.06.2020. Вишків (більше за всіх), «Промінь», центр, 40-й, Набережна, Шевченка. Також мені в особисті повідомлення про сморід на районі писали жителі проспекту Соборності. Відкрийте першу картинку з показником вітру і подивіться, як розташовані райони на карті. Сморід знову ж таки чітко йде з північного заходу.

Під час мого рейду мені писав один з учасників нашої ініціативної групи «За чисте повітря. Луцьк». Він рухався по пр. Грушевського в бік «Променя». Вітер був зустрічним і приносив з собою каналізаційний сморід. Цікаво, звідки? Сам я в цей час рухався по пр. Перемоги в бік «Променя», вітер також був зустрічним, і проспект смердів безбожно.

Все вже цілком очевидно, але для більшої впевненості і жирної крапки ми поїхали на очисні споруди в Липляни. У Липлянах воду в Стир зливають у двох точках. Через велику трубу (назвемо її «точка А») і трубу меншу (назвемо її «точка Б»). Вода з піною виходила (і зазвичай виходить) з обох труб. Але біля точки А запаху не було взагалі, з жодного боку, на будь-якій відстані. А ось біля точки Б смерділо дуже переконливо, до пирхоти в горлі, якщо наблизитися на максимально можливу відстань. Це був саме той запах, який ми всі чуємо в місті, тільки разів у 20 більш концентрований. Очевидно, що в Стир зливають нечистоти, очищені мінімально, а в процесі їх заносить у місто».



Михайло Верпучинський зазначає, що цю проблему міська влада і КП «Луцькводоканал» старанно приховують, перекладаючи провину на інших. А її потрібно визнати.

«Перший крок до вирішення проблеми – це її визнання, – переконує громадський активіст. – У нас же проблему старанно шифрують, приховують і шукають винних навколо. За словами «Водоканалу», очисні споруди істотно зносилися, потребують реконструкції (і я анітрохи в цьому не сумніваюся), але «в Стир зливається очищена вода, що відповідає всім нормам». Водночас «Водоканал» робить наголос на тому, що «очисні потрібно терміново реконструювати, в тому числі для того, щоб знизити негативний вплив на екологію, зокрема на Стир». Це пряме протиріччя. У нас або періодично зливається смердюче г*вно в річку, або нічого реконструювати не потрібно. А якщо дійсно зливається (в цьому у мене сумнівів немає, я все чув власним носом, і не я один), то слід визнати причину і разом з керівництвом міста, бізнесом і громадськістю працювати над її усуненням.

Не можна допомогти кинути курити людині, яка не вважає куріння проблемою!»

Тим часом міська влада заявила, що причина смороду, який хвилями накривав різні райони Луцька, виявилась на території військового гуртожитку в Привокзальному районі.

Михайло Верпучинський підсумовує: «Сморід у місті і супутні проблеми екології – це біда не «Водоканалу» або міськради. Це наша спільна біда – всіх жителів Луцька. Діючи спільно, ми можемо досягти дуже багато чого і справді змінити місто на краще. Але поки нас водять за ніс і, всупереч вимогам законодавства, приховують справжню інформацію про стан навколишнього середовища, ми будемо продовжувати топтатися на місці і щоліта обурюватися тим, що в місті нема чим дихати».

Фото Михайла Верпучинського