Юні волиняни-велосипедисти розповіли про даунхіл. ФОТО

«Молодь тепер така пішла: п’ють, курять...», «А я в їхні роки вже працював…». Часто чуємо таке на лавочках біля під’їздів, або ж читаємо у коментарях в соцмережах.

А чи насправді все так жахливо? Ні! Серед нашої молоді є сила-силенна талановитих юних письменників, акторів, співаків, спортсменів тощо. І де вони? Та скрізь! Просто у них немає часу розповідати про свої вподобання, або справи, вони удосконалюють свої навики та організовують навколо себе однодумців, - йдеться на сайті Рожищенської міської ради.

Отже, сьогодні розмовляємо про велоспорт та екстримальний вид спорту - даунхіл з 15-річний Стасом Мордасовим та 17-річний Іллею Данилюком.

Звідки така любов до велоспорту?

Велосипед дає змогу рухатися зі швидкістю та почувати себе вільним. Тим паче, що це фізично здорово. Словом, велосипед дає повну свободу та можливість перебувати в колі однодумців.

Як сформувалася ваша команда?

Три роки тому ми зі Стасом познайомилися на спортсекції «Воїн», - каже Ілля. – виявилося, що обох любимо велоспорт. Спочатку влаштовували спільні виїзди містом, згодом почали їздити на більші відстані.

Хлопці стверджують, що стати частиною їхньої команди – нескладно. «Як до нас потрапити? Це просто. Любити велосипед, рити з нами траси і кататися разом». Кажуть, що їх команда так і сформувалася: люди бачили як вони катаються та просто долучалися. Відтак, одні займаються екстремальним велоспортом, а інші, наприклад, дівчата, їздять разом у веломандрівки.



Що таке даунхіл та що спонукало вас займатися цим видом спорту?

Десь два роки тому, як ми вже почали краще розбиратися у велосипедній темі, а Стас ще й почав ремонтувати їх, зацікавилися даунхілом, - каже Ілля.

Даунхіл – це швидкісний спуск на гірських велосипедах. Вважаємо, що це один із найяскравіших і найекстремальніших занять у світі спорту, - додає Стас. Саме він «видивився» цей вид спорту в YouTube. Звідти й вчилися хлопці трюкам та «азам» їзди в цьому виді спорту.

Де катаєтеся?

Спочатку думали їздити в Рівне, адже там добре розвинена велоструктура. Але дізналися, що в кар’єрі в Рожищі мотоциклісти облаштували мототрасу. Кілька разів там покаталися, а згодом, неподалік почали прокладати свою велотрасу. Зібрали людей, розчистили, облаштували спуски, зробили трампліни.



Не страшно займатися таким екстримом?

Так, це екстремальний вид спорту, і від травм ніхто не застрахований. Але це не лякає, адже ми вдосконалюємося кожен день. Щиро вдячні батькам за підтримку. А взагалі, якщо ти боїшся упасти з велосипеда, то ніколи не сідай на нього.

Як навчитися правильно кататися?

Просто робити це якомога частіше. Завдяки практиці можна отримати навички «азів», почати краще контролювати себе під час руху та розуміти, як поводитися в різних ситуаціях. Також корисно переймати досвід тих, хто катається вже тривалий час.

Крім екстримального велоспорту влаштовуєте «покатушки»?

Так, звісно. Любимо веломандрівки. Їздимо в Луцьк, Рівне. Найдовше куди крутили педалі – десь 200 км у Володимир-Волинський. На дальші маршрути під’їжджаємо потягами.

Скільки коштують ваші велосипеди?

Велосипед треба спочатку купити, а потім – доглядати. Можна, звісно, і зібрати велосипед самостійно, по деталях. Абсолютно всі частини реально знайти і купити. Хоча деякі топові деталі можуть коштувати більше, аніж машина. До прикладу, наші велосипеди, враховуючи те, скільки ми в них вклали, коштують десь 16-17 тисяч.

Які плани на майбутнє?

Хотіли б провести у Рожищі змагання, але, звісно, спершу треба привести до належного стану велотрасу.

Побажаймо нашим юним велоспортсменам лише успіху і головне – без травм!